ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ ДЛЯ СТАРТАПУ

Лукіна Ганна Олександрівна,
 студентка КНЕУ ім. В.Гетьмана   
 факультет економіки та управління, 
 ЕПК-503

 

У зв’язку з масовим поширенням мережевих технологій кардинально змінюються принципи відносин між суб’єктами господарювання завдяки виникненню нових можливостей розвитку. Виникають нові механізми ведення інноваційної діяльності: стартапи, краудсорсинг, спін-компанії, аутсорсинг інновацій.

Серед сучасних форм ведення інноваційної діяльності слід виділити такі:

стартап – недавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але має наміри стати офіційною), яка будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або лише          почала на нього виходити;

спін-компанія – компанія, що створюється материнською компанією для впровадження «побічних продуктів» інноваційного процесу. Спін- оффи зберігають зв’язок з материнською компанією, спін-аути стають абсолютно незалежними компаніями;

краудсорсинг – процес передачі певних сегментів інноваційної діяльності невизначеному колу осіб (crowd) з метою залучення до інноваційного процесу людей поза сферою науки та бізнесу. [1, с.165-180.]

Та розглянемо детальніше поняття « стартап» та його структуру.

Стартап —компанія, створена для швидкого зростання. Це означає, що не всі засновані «з нуля» компанії можуть називати себе стартапами. Немає значення сфера діяльності, технології, спосіб чи джерело залучення інвестицій, кінцевий продукт — зростання є основою і головною відміною рисою, і все, що пов’язане з поняттям «стартап», так чи інакше пов’язане із зростанням в першу чергу.

Особливо часто термін «стартап» застосовується відносно інтернет-компаній і інших фірм, що працюють в сфері IT, проте, це поняття розповсюджується і на інші сфери діяльності.

Інновації, на основі яких будують свій бізнес стартапи, можуть бути як глобальними (тобто бути інноваціями у всьому світі), так і локальними (тобто, бути інновацією в окремо узятій країні, але при цьому в інших країнах ця технологія вже не є інноваційною).

Більшість стартапів розраховані на якнайшвидшу реалізацію і в основному не є великим бізнесом, наприклад, це може бути просто маленький додаток або сервіс для користувачів мобільного телефону. Наприклад, компанія Apple колись теж була стартапом, а сьогодні вона сама щорічно купує стартапи на суму більш ніж 1 мільярд доларів.

Однією з основних причин створення, успішного розвитку та подальшого існування стартапів вважають неповороткість і повільність великих корпорацій, які успішно використовують уже наявні продукти, а розробкою і створенням нових майже не займаються. Тому стартапи, завдяки своїй мобільності в плані втілення нових ідей складають конкуренцію великим корпораціями.

Основним ресурсом для створення нового стартапу служить хороша новаторська ідея. Власне за свіжими і незвичайними ідеями женеться більшість і часто, купуючи їх, не шкодують великі суми грошей. Сама ідея, що не має ніякого матеріального втілення, а існує тільки на папері, або “на словах” (план стартапу), може коштувати дуже багато. Іншим фактором успішності цієї ідеї є її затребуваність (ступінь необхідності для споживача), адже ідея може бути незвичайною і новою, але користі від неї буде мінімум.

Що стосується України, існує дуже багато різних компаній, які надають свої послуги у вигляді навчання і натхнення, мотивації до успіху підприємців, молоді та дітей. Це дуже зручно і вигідно, тому що людині допомагають реалізувати свій бізнес професіонали. Але будь-який бізнес вимагає звичайно вкладення чималих коштів, які в нашій країні, знайти дуже важко, враховуючи те, що банківська система в Україні надає жорсткі умови кредитування, а знайти інвесторів і зацікавити в нашій небагатій країні складно, а також існують ризики і тиск з боку конкурентів і влади.

Існує певна класифікація стадій розвитку стартапів, згідно з якою стартап проходить 5 стадій:

  1. посівна стадія (seed stage),
  2. стадія запуску (startup stage),
  3. стадія зростання (growth stage),
  4. стадія розширення (expansion stage)
  5. стадія «виходу» (exit stage)

Посівна стадія. На цій стадії зазвичай у числі активів підприємця значяться тільки ідеї, а в кращому випадку ще й патенти або одиничні зразки продукції. У проекту є ініціатори, але управлінська ланка і бізнес-процеси ще не сформовані.

Стадія запуску. На стадії виконується залучення перших клієнтів, налагодження механізму роботи проекту. Під час проходження цієї стадії стартапу дуже важливо залучати інвесторів, щоб забезпечити планований ріст проекту. Якщо стадія запуску проходить успішно, то стартап переходить на стадію зростання.

Стадія зростання. Вона являє собою період, під час якого проект привертає все більше клієнтів, окупається й починає приносити прибуток. На цій стадії стартап часто досягає стабільного положення на ринку.

Стадія розширення. Вона припускає ще більш активне залучення клієнтів, збільшення прибутку. На цій стадії стартап вже, як правило, досяг цілей, окреслених у бізнес-плані для обраного ринку, і починає вихід на інші ринки.

Стадія «виходу». На цій стадії «виходять» з бізнесу інвестори, які фінансували стартап на більш ранніх етапах. При цьому «вихід» може відбуватися по-різному: або через продаж стартапу стратегічним інвесторам, або через первинний продаж акцій компанії на біржі. Також можливий продаж акцій компанії фондам прямих інвестицій. [4]

Але перш ніж започаткувати стартап, необхідно скласти оптимальний бізнес-план його розвитку. Утім, молоді підприємці частенько нехтують цим документом. «Навіщо бізнес-план, якщо можна просто розповісти про свій задум? Для наочності, звичайно, можна додати пару схем і таблиць.» – саме така поширена думка часто-густо заважає втілити у життя найцікавіші ідеї. Насправді, детальний план підприємницької діяльності – візитна картка, яка допоможе знайти інвестора, переконати банк надати кредит і підстрахуватися. Як казав Пол Грем: «Процес постійного слідування наміченому плану зростання допомагає ідентифікувати, а іноді навіть і модифікувати стартап.». Тому бізнес- план – є головною основою вашої успішної кар’єри.

Ідеального бізнес-плану не існує. Інвестори, як правило, в першу чергу вирішують для себе, чи переконливою є та чи інша ідея. А от бізнес-план завжди можна доопрацювати. Проте, звичайно, коли він складений абияк, це відразу ж псує враження про засновника стартапу.

Складання бізнес-плану для стартапів має свої особливості та структуру і цей процес поділяється на декілька етапів.
Першим етапом складання бізнес-плану є проведення детального аналізу ринку, що дозволяє вивчити його поточні тенденції, рівень цін та конкуренції, а також оцінити ємність ринку і розглянути перспективи його розвитку.

При проведенні дослідження ринку доцільно використовувати офіційні дані Державної Служби статистики, профільних міністерств, бази митної служби, а також інформацію операторів ринку.

Вже на цьому етапі постає завдання – реально оцінити можливості, а також сформулювати адекватні висновки.

Залучення консалтингової компанії допоможе отримати обґрунтований погляд на ринок з боку, від незацікавлених осіб, а також забезпечить впевненість у надійності представлених даних, їх грамотний аналіз, що дозволить уникнути неправильних рішень ще на етапі планування, а значить, уникнути фінансових втрат.

Наступним – другим етапом складання бізнес-плану та його важливою складовою є підготовка фінансової моделі – фінансового плану. Фінансовий план для стартап-проекту містить такі основні планові розрахунки:

1. Бюджет початкових інвестицій.
2. Планові обсяги продажів.
3. Детальний перелік операційних витрат та їх планові розміри.
4. Плановий розрахунок генерується підприємством виручки і грошового потоку.
5. Аналіз точки беззбитковості.
6. Розрахунок планових показників інвестиційної привабливості, прибутковості і рентабельності запланованого проекту.

Побудова адекватної фінансової моделі бізнес-плану спирається на кілька ключових факторів:
– якість, повнота та деталізація вхідної інформації;
– використання методології проведення розрахунків, що відповідає сучасній фінансовій практиці, що забезпечує правильність і надійність отриманих результатів.

Збір цієї інформації можна здійснити як самостійно, так і залучаючи фінансових консультантів, а також консультантів по бізнес-плануванню. Важливо пам’ятати, що якість і достовірність вхідної інформації матимуть визначальний вплив на реалістичність побудованої фінансової моделі, а значить, чим більш детальна і достовірна інформація буде використана, тим більш реальну фінансову модель можна отримати.

Третій етап – це складання описової частини бізнес-плану, основою для чого служить побудована фінансова модель, доповнена результатами проведеного ринкового дослідження. При підготовці описової частини бізнес-плану доцільно використовувати рекомендації одного з існуючих міжнародних стандартів: UNIDO, ЄБРР, TACIS та ін.

Важливо пам’ятати, що всі міжнародні стандарти побудови бізнес-планів носять рекомендаційний характер, тобто при підготовці описовій частині немає необхідності їм сліпо слідувати, адже кожен проект індивідуальний, їх повна стандартизація практично неможлива, та й не потрібна. У цьому процесі важливо вміти відділити потрібну інформацію, тобто інформацію першого ступеня важливості, від додаткової, яка може бути представлена у додатках до бізнес-плану або пред’явлена на вимогу. [3, c. 90-93]

Якщо порівнювати типову структуру бізнес-плану із бізнес-плану для стартапу, необхідно зазначити, що вони мають деякі відмінності. Бізнес-план для стартапу має три основних етапи складання, які поділяються на декілька, а типовий бізнес-план у своїй структурі має 10 розділів, , кожний з яких має своє цільове призначення та специфіку. Ще однією особливістю в структурі складання бізнес-плану для стартапа є те, що в першому розділі оцінюються реальні можливості успіху в започаткуванні бізнес-проекту та оцінюється загальний стан на ринку. Це допоможе застерегти від швидкого занепаду тільки-но створену компанію. Спільним при розробці бізнес-планів є можливість використання рекомендацій одного з існуючих міжнародних стандартів: UNIDO, ЄБРР, TACIS та ін.

При складанні бізнес-плану допускається чимало помилок. Але їх можна уникнути кількома шляхами:
– Залучення до розробки бізнес-плану високопрофесійного зовнішнього консультанта.
– Безпосередню участь ініціатора проекту в підготовці бізнес-плану на всіх етапах
– Досконала підготовка, пошук надійних джерел інформації, налагодження контактів з потенційними контрагентами.

При правильному підході до підготовки бізнес-плану він може стати не просто інструментом планування майбутнього бізнесу, залучення у нього необхідних інвестицій, але й ефективним документом, який дозволяє здійснювати контроль над проектом у процесі його реалізації.

Бізнес-план також повинен бути лаконічним, оскільки досвідчений інвестор вмить визначить перенасичення описової частини проекту непотрібною інформацією і, швидше за все, вважатиме це істотним негативним чинником. Нарешті, йому просто необхідно переконатися у вигідності майбутнього проекту за допомогою зрозумілого і прозорого розрахунку. Тут важливо наводити реальні фінансові показники, які не викличуть у читача бізнес-плану ніяких сумнівів. Всі наведені цифри повинні бути підтверджені розрахунками, а вихідні дані – мати офіційний джерело походження.

Коригування бізнес-плану здійснюється поступово, в міру виконання робіт із проекту, що дозволяє підготувати його фактичний бюджет. При цьому важливо зберегти як вихідний документ, так і відкоригований, щоб оперативно виконувати аналіз відхилень інвестиційного бюджету, продажів і рівня операційних витрат. Такий аналіз дозволить отримати інформацію про інвестиційну привабливість і рентабельність проекту в процесі його реалізації та вчасно реагувати на можливі негативні тенденції. [2, с. 87-91.]
Таким чином, підготовка бізнес-плану для стартап-проекту є комплексним і трудомістким процесом, який вимагає наявності знань в різних галузях, специфічних навичок, необхідних для проведення аналізу ринку, збору інформації і підготовки фінансової моделі, а також безпосередньої підготовки текстової частини бізнес-плану. Крім того, для стартап-проекту бізнес-план є візитною карткою, яка необхідна для залучення зовнішнього фінансування, а також дорожньою картою для ініціатора проекту, тому при його підготовці немає дрібниць.


Список використаних джерел:

  1. Бланк Стив, Боб Дорф. Стартап. Настольная книга основателя = The Startup Owner’s Manual. — М.: Альпина Паблишер, 2014. — 616 с.165-180.
  2. Гаврилов А. О. Використання бізнес-планування як інструменту для прийняття інвестиційних рішень [Текст] / А. О. Гаврилов // Економіка та держава. – 2009. – №5. – С. 87-91.
  3. Губені Ю. Е. Сучасні методи у бізнес-плануванні [Текст] / Ю. Е. Губені, І. І. Костецька // Економіка АПК. – 2011. – №6. – С. 90-93.
  4. Пол Грэм. В погоне за ростом. Часть 2, Блог компании «Startup Academy», Режим доступа – http://habrahabr.ru/company/startupacademy/blog/152993/