Бізнес-інкубатор як об’єкт інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва: проблема законодавчої невизначеності

Володимир Мачуський, Євгеній Майстренко

Відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. поняття бізнес-інкубатора, інноваційного бізнес-інкубатора, інноваційного центру, технопарку, технополісу тощо охоплюються поняттям інноваційного підприємства. Іншими словами, бізнес-інкубатор, є видом інноваційного підприємства.

Так, відповідно до статей 1,16 Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) -підприємство (об’єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.

В свою чергу, інноваційним підприємством визнається підприємство (об’єднання підприємств) будь-якої форми власності і таке підприємство може  функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора,  технополісу, технопарку тощо.

Таким чином, виходячи із змісту наведених статей Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. бізнес-інкубатор є видом інноваційного підприємства будь якої форми власності (приватне, державне, комунальне, змішаної форми власності) що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.

Зазначені інноваційні продукти і послуги визначаються як результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р.

Разом з тим, у контексті підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва український законодавець одночасно визначає бізнес-інкубатори і як складову інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.

Так, в положеннях ст. 14 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва” від 22.03.2012 р., зокрема, зазначено, що до об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва належать бізнес-інкубатори, основним завданням яких є сприяння розвитку малого і середнього підприємництва.

Відповідно до положень наведеної статті, інфраструктурою підтримки малого і середнього підприємництва є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які провадять діяльність, спрямовану на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва, їх інвестиційної та інноваційної активності, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки.

Таким чином, виходячи із змісту ст. 14 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва” від 22.03.2012 р. діяльність бізнес-інкубаторів, інноваційних бізнес-інкубаторів перш за все спрямована на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Отже, на даний момент чинне українське законодавство містить два підходи до визначення місця і ролі бізнес-інкубатора.

Перший підхід визначає мету діяльності бізнес-інкубатора як розробку, вироблення і реалізацію інноваційних продуктів, продукції чи послуг. Вказані бізнес-інкубатори визнаються інноваційними підприємствами і обсяг виробленими ними інноваційних продуктів, продукції чи послуг у грошовому вимірі повинен перевищує 70 відсотків від загального обсягу вироблених продукції і послуг.

Другий підхід відносить бізнес-інкубатори до об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, діяльність яких спрямована на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), на внутрішній і зовнішній ринки.

Таким чином, в узагальненому вигляді, відповідно до чинного законодавства, бізнес-інкубатори визнаються як виробниками інноваційних продуктів, продукції чи послуг (інноваційні підприємства), так і об’єктами інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, діяльність яких спрямована на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Іншими словами, бізнес-інкубатори одночасно є суб’єктами інноваційної діяльності і об’єктами інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва. Зазначена обставина покладає на бізнес інкубатори практично взаємовиключні функції і з правової точки зору зменшує ефективність інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.

Зазначена законодавча невизначеність поняття бізнес інкубатора на практиці викликає непорозуміння стосовно правового статусу останнього, призводить до неоднозначного тлумачення послуг, які він повинен надавати, що, в свою чергу, утруднює розбудову належної інфраструктури підтримку малого і середнього підприємництва.

Враховуючи викладене, видається можливим дійти до висновку про необхідність уточнення понятійного апарату, що застосовується в межах правового забезпечення інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва в Україні.

Пов’язані пости: Інфраструктура підтримки малого підприємництва в США

Українські бізнес-інкубатори: тенденції, проблеми, перспективи

 

Share

2 thoughts on “Бізнес-інкубатор як об’єкт інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва: проблема законодавчої невизначеності”

Leave a Reply

Your email address will not be published.