ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ СТАРТАПІВ В УКРАЇНІ.


Лещук Анастасія Олегівна, 

КНЕУ,  

група ОА-304

 

Стартап — це хороша можливість для тих, у кого є мрія створити щось, що буде приносити користь людям і прибуток автору. Стартап — це процес реалізації абсолютно нової бізнес-ідеї за короткі терміни при мінімальній кількості фінансових ресурсів.

Стартап досягнув значного розвитку в США в деяких країнах Європи та східної Азії. Що ж до нашої країни, то ринок стартапів на даний момент переживає стадію дорослішання. Адже:

  1. платоспроможність в українців низька;
  2. у країні відсутня велика клієнтська база, що не дозволяє створювати дорогі проекти;
  3. більшість українських проектів спрямовані на внутрішній ринок, що унеможливлює застосування проектів на глобальному рівні;
  4. стартап-проекти українських компаній своєю масштабністю та бюджетом поступаються проектам Росії, Європи, США та Азії;
  5. більшість українських ІТ-компаній змушені орієнтуватися на зарубіжні ринки;
  6. інвестиції на ринку стартапів України мають прихований характер;
  7. ринок стартапів не прозорий;
  8. більшість українських компаній розробляють продукти для західних клієнтів, використовуючи країну в якості «будмайданчика»[6].

Як свідчить звіт «Глобальний рейтинг стартап-екосистеми 2015» [5] , завдяки появі та широкому доступу до Інтернету, багато інновацій почали вироблятися стартапами, засновники яких не бояться зруйнувати статус-кво (тобто повернення до початкового стану), оскільки існуючі корпоративні стратегії вже не відповідають вимогам економіці, що швидко змінюється. Легкість глобального доступу до клієнтів по всьому світу, а також швидке освоєння технологій споживачами і бізнесом дозволило стартапам зростати прискореними темпами, за даними дослідницької організації «Kauffman Foundation», протягом останніх 21–28 років 75% чистого зростання робочої сили було саме завдяки стартапам.

Ці факти, а також позитивний вплив на розвиток економіки з боку стартапів зумовили підвищення уваги до них у країнах з розвинутими інноваційними системами. Як показує аналіз, національні заходи з підтримки інноваційних стартапів, як правило, реалізуються в цих країнах паралельно з програмами сприяння венчурному капіталу, програмами інноваційного менеджменту та консультаційними послугами, програмами прямої підтримки досліджень і розробок (ДіР) бізнесу у вигляді грантів і позик.

Яскравим прикладом, де державна підтримка зіграла ключову роль у становленні інноваційних стартапів та стимулюванні розвитку високотехнологічного сектору національної економіки, є Ізраїль. Уряд країни, у доповнення до програм підтримки запровадив широкий спектр підкріплюючих умов, пов’язаних, зокрема, із покращенням загальноекономічного, податкового та нормативно-правового середовища, посилення інноваційного потенціалу, підприємницької культури та режиму інтелектуальної власності[7].

На жаль, в Україні існуюче законодавство перешкоджає розвитку ринку стартапів і не дає можливість його розвитку. Нераціональна система оподаткування та недосконалість законів по малому та середньому бізнесі гальмують розвиток ринку і робить неможливим його відкрите функціонування. Серед перспектив розвитку ринку можна виділити те, що український онлайн-ринок не перенасичений ні в одному сегменті. Це дає можливість для українських компаній зайняти вільні ніші і вести успішну конкурен- тоспроможну діяльність. Тому для розвитку стартапу в Україні необхідна зважена та ефективна державна підтримка малого підприємництва в інноваційній сфері та в галузі венчурного інвестування за такими напрямками:

  1. створення системи гарантій та страхування інвестицій;
  2. ведення державного реєстру структур, які працюють у сфері венчурного інвестування;
  3. організація системи підготовки кадрів менеджерів інновацій;
  4. забезпечення гарантій прав компаній на інтелектуальну власність;
  5. розробка ефективного механізму порядку утворення та використання коштів венчурного фонду;
  6. розробка нормативно-правової бази, яка б регламентувала правові відносини у сфері інвестування;
  7. розробка процедури допуску на український ринок іноземного капіталу;
  8. розробка методології оцінки ринкових перспектив комерціалізації науково-технічної продукції в межах реалізації стартапів[6].

Розвиток стартапу стимулює розвиток науково-технічного прогресу та сприяє прискоренню впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво, тому необхідно сприяти залученню в Україну капіталу приватних та інституційних інвесторів, та розвивати дану сферу діяльності.

Проте започаткування будь-яких заходів вимагає попередньої оцінки масштабу проблеми та обґрунтування шляхів її розв’язання. Саме тому у травні – червні 2016 р. ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України вперше здійснено опитування стартапів.

В анкетуванні взяли участь майже 70 стартапів. Отримані результати дозволили встановити:

  1. що переважна більшість засновників стартапів – люди віком від 26 до 45 років, які мають вищу освіту.
  2. майже 65% опитаних здійснюють інноваційну діяльність.
  3. близько 60% респондентів серед географічних ринків, де реалізуються їхні товари (послуги), вказують країни Європейського союзу та асоційовані країни, зокрема, виокремлюють Німеччину та Великобританію, США, Японію, Китай та Російську Федерацію, та лише менше чверті опитаних стартапів працюють суто на ринок України[7].

Високий експортний потенціал інноваційних стартапів підтверджує експерт з аутсорсингу Ф. Хатч. На його думку, якщо реформи в Україні будуть успішними, країна зможе експортувати IT-товарів та послуг на 275 млрд дол. на рік, що виведе Україну у світові технологічні лідери поряд з Великобританією, Південною Кореєю та Японією. Він вважає, що досягнення цього показника здатне повністю трансформувати українську економіку, а ВВП країни може перевищити 700 млрд дол., Україна зможе посісти третє місце в Європі та п’яте місце у світі серед найбільших технологічних експортерів[8].

З тим, що в Україні бракує програми підтримки вітчизняних стартапів погоджується майже 76% респондентів.Оскільки для більшості компаній (70%), які взяли участь в анкетуванні, стартовим капіталом стали власні кошти, кошти від друзів чи сім’ї, логічним є те, що саме ця категорія стартапів очікують на запровадження в Україні державної програми підтримки. Окремі стартапи налагоджують зв’язки із лабораторіями та науковими установами (як державними, так і приватними), університетами та іншими вищими навчальними закладами, державними академічними науково-дослідними інститутами[7].

Становлення стартапів в Україні показали ряд перешкод, головна з яких – несприятливий бізнес-клімат і макроекономічна нестабільність. Позиція засновників стартапів є обґрунтованою, адже її підтверджують позиції України у міжнародних рейтингах. За даними рейтингу ведення бізнесу-2016[3], Україна посіла 83-те місце за легкістю ведення бізнесу. Позиція України у рейтингу є наслідком проблем з реєстрацією підприємства, реєстрації власності, захисту прав міноритарних інвесторів, оподаткування та отримання дозволів на будівництво та кредити, що створює несприятливе середовище для підприємців та інвесторів. За реєстрацією підприємства Україна зайняла 30-те місце (це включає 4 процедури і займає не більше ніж сім днів). А за системою оподаткування – лише 107-ме місце поміж 189 країн світу. Усе це є проблемою, яка перешкоджає залученню інвестицій в стартапи. До цього слід додати незахищеність прав міноритарних інвесторів (лише 88-ме місце за захистом прав міноритарних інвесторів).

Серед перешкод, які відіграють достатньо велике значеня, можемо віднести політичну нестабільність країни та постійні перевірки ІТ-компаній. Наслідком цього є те, що угоди з інвестування в українські стартапи відбуваються не прозоро. Очевидно, що незбалансованість доходів і витрат державного бюджету, дефіцит якого стрімко зростає; високі темпи інфляції; зміни валютного курсу в комплексі створюють несприятливі фінансові умови для ухвалення приватним сектором рішень про інвестиції та інновації.
Серед негативних факторів, що перешкоджають інноваційної діяльності, стартами вказують також недосконалість судової системи, брак коштів (як власних, так і запозичених) та складнощі із захистом прав інтелектуальної власності.[8]

За індексом економічної свободи, який базується на 10-ти індексах: свобода бізнесу; свобода торгівлі; податкова свобода; державні витрати;грошова свобода; свобода інвестицій; фінансова свобода; захист прав власності; свобода від корупції; свобода трудових відносин – Україна у 2016 р. посіла лише 162-ге місце, а в 2017 р. 166-те опинившись серед країн з «пригніченою економікою»[4]. Цей показник є найнижчим у Європі.

Це все свідчать про проблеми в країні, серед яких:

  1. порушення верховенства права – судова система залишається досить слабкою, тому існують можливості невиконання умов договорів;
  2. недостатність інвестиційної свободи;
  3. застарілі та суперечливі положення Трудового кодексу України, а також еміграція та ста- ріння населення;
  4. переважання державних підприємств стримує розвиток приватного сектору.

Попри перестороги інвесторів, український стартап продовжує розвиватися, а Україна залишається однією з найбільш привабливих країн для інвестицій.

Так, на прикікці 2016 року,  про стан та розвиток українського ринку інформаційних технологій, а також про взаємодію українського IT-сектору і держави відбулася  зустріч Петра Порошенка з лідерами українських стартапів. Під час обговорення були підняті питання спрощення робочої візи в Україну для іноземців, покращення інвестиційного клімату в Україні, а також можливості виділення бюджетних коштів на інноваційні проекти. В ході зустрічі представники українських стартапів звернулися до Президента з ініціативою створення спеціального державного інституту, який буде опікуватися питаннями інновацій.[1]

Під час Всеукраїнського фестивалю інновацій, який проходив в Києві 27-28 вересня 2017 року, директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН Віктор Шовкалюк заявив, що у МОН завершують перший етап з підготовки законопроекту щодо стартапів – на часі його обговорення в експертному та бізнес середовищі.

«Зараз, коли в Україні є великий потенціал для розвитку стартапів, звісно нам потрібно створювати правові засади для їх підтримки, насамперед у вишах та наукових установах. У проекті закону ми прописуємо алгоритми, які дозволять збільшити комерціалізацію українських розробок, кількість малих інноваційних підприємств, небюджетні джерела фінансування інноваційної діяльності тощо», – зазначив Віктор Шовкалюк.

За його словами, у законопроекті для стартапів передбачено встановлення нижчої податкової ставки на прибуток. Зокрема, на перші 2 роки – 30% від існуючої податкової ставки на прибуток, у третьому році – 50%, четвертому – 60%, п’ятому – 70%.

Планується також заміна внесків соціального страхування, здійснюваних за працівників, фіксованим платежем. Він має бути в розмірі 2 мінімальних внесків соціального страхування незалежно від розміру зарплати.

«У документі ми чітко визначимо, що таке стартап, яку він повинен мати історію, річний дохід, на що має бути спрямована його діяльність. Окремо ми пропишемо поняття соціального та інноваційного стартапу – яким критеріям має відповідати той чи інший проект, щоб підпадати під ці визначення», – відзначив очільник департаменту.

Під час фестивалю учасники обговорили цю та інші зміни, необхідні українському законодавству для успішного розвитку інновацій. У його межах також проходять 2 конкурси стартапів – в сфері економічних та соціальних інновацій.[2]

Хоч Україна і досягає певного прогресу у розвитку стартапів, однак зберігаються значні проблеми, наприклад, такі як високий рівень податкового навантаження[4]:

  • 22% єдиний соціальний внесок,
  • 18% корпоративний податок,
  • інші податки, які включають ПДВ і податок на нерухомість.

Необхідно створити засадничі умови, які повинна забезпечити держава для успішної розбудови стартап-екосистеми України. Вони охоплюватимуть три проблемні блоки:

1) створення підґрунтя для становлення та розвитку інноваційних стартапів;

2) запровадження програм державної підтримки інноваційних стартапів;

3) інтеграція потенціалу інноваційних стартапів у реалізацію національних планів розвитку для прискорення модернізації та структурної трансформації економіки.

Створення зазначених засадничих умов є комплексним процесом, реалізація якого вимагає[7]:

  1. В першу чергу це стосується підвищення якості STEM-освіти в Україні. Зокрема, мова йде про формування нової генерації інноваторів, що мають освіту в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики, які здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології. Саме вони започатковуватимуть технологічні стартапи, що забезпечать інноваційну трансформацію економіки. Не менш важливим питанням є підготовка когорти інвестиційних менеджерів та експертів інноваційних проектів. Їх спільна робота є підґрунтям для модернізації національної економіки і, як показує світовий досвід, структурних зрушень у бік розбудови високотехнологічних виробництв, що створюють високу додану вартість та високооплачувані робочі місця. Саме розв’язання цієї проблеми є наріжним каменем у посиленні співпраці держави і бізнесу.
  2. Другим кроком має стати створення та реалізація державної Програми підтримки українських стартапів та суміжних програм, що забезпечить синергетичний ефект. До розглянутого позитивного досвіду Ізраїлю в цій частині слід додати практику реалізації у Франції Програми “Молоде інноваційне підприємство”(Jeuneentrepriseinnovante) та “Молоде університетське підприємство” (Jeune entreprise universitaire). Але не «кліше» цих та інших успішних програм, а репродукція кращого світового досвіду з урахування «особливостей національного менталітету» та історичного досвіду дозволять створити в Україні дієвий інструмент розвитку інноваційного підприємництва.
  3. Посилення державою інформаційної забезпеченості стартапів щодо можливостей участі в міжнародних програмах підтримки, зокрема, «Горизонт-2020», де перевага у фінансуванні надається проектам, орієнтованим на промисловість і вирішення суспільних проблем: ІКТ, нанотехнології, нові матеріали, біотехнології, нові виробничі процеси, космос. Це вимагає від Міністерства освіти і науки України зусиль з розширенням сервісних функцій національних контактних пунктів Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт-2020». Зокрема, передбачено надання ними інформаційно-консультативної допомоги в оформленні заявки і конкурсної пропозиції з метою залучення широкого кола українських інноваторів у Програму «Горизонт-2020».

Успіху у реалізації зазначених настанов сприятиме:

  1. покращення загального підприємницького клімату в Україні;
  2. створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проектів;
  3. інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів;
  4. наявність гарантій інвесторам, що спонукатимуть їх до фінансування інноваційного бізнесу.

Дані передумови у багатьох економіках стали запорукою створення та зростання технологічних стартапів інвестиційної готовності на базі національних перспективних проектів. Створення аналогічних умов в Україні також сприятиме розбудові стартап-екосистеми та зміцненню інноваційного підприємництва.

Список використаної літератури:

  1. Офіційе інтернет-представництво Президента України: Президент зустрівся з лідерами успішних українських стартапів 6 липня 2016р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/ukrayinska-it-industriya-maye-znachni-perspektivi-rozvitku-p-37567
  2. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки: МОН розробляє законопроект щодо стартапів, який передбачатиме для них державну підтримку від  28-09-17 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/28/mon-rozroblyae-zakonoproekt-shhodo-startapiv,-yakij-peredbachatime-dlya-nix-derzhavnu-pidtrimku/
  3. Офіційни сайт Doing Business – Оценка Бизнес Регулирования; Рейтинг ведення бізнесу-2016. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.doingbusiness.org
  4. Офіційний сайт 2016, 2017 Index of Economic Freedom: – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.heritage.org/index/country/ukraine
  5. Глобальный рейтинг стартап-экосистем 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://inventure.com.ua/analytics/investments/globalnyj-rejting-startap-ekosistem-2015
  6. Чазов Є.В. Стартап як нова форма ведення бізнесу / Чазов Є.В. // Наукові праці Національного університету харчових технологій – №52 – К.: НУХТ – 2013 – С.123,127
  7. Саліхова О.Б. Про бідного стартапа замовите слово / Саліхова О.Б., Курченко О. – ДУ ІЕтаП НАН України// К.: Український журнал «Економіст» – 2016- 7с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways_of_development_of_Ukrainian_science/article/16066.2.1.014.pdf
  8. Technology Market Assessment: Ukraine 2016 (Akholi Research) Version 1.1.1 January 28, 2016 Phillip J. Hatch – ст. 7 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.akholi.com/wp-content/uploads/2016/02/Ukraine-Technology-Exports-2016.pdf