ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЗАПУСКУ СТАРТАПУ ПІД ЧАС ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Ігнатюк Валентина Анатоліївна,
 

КНЕУ,

фінансово-економічний факультет,
 

2 курс, 

група ФФ-201

Постановка проблеми. Криза – непростий час для ринку стартапів. Однак багато успішних підприємців починали свою діяльність саме в цей період. Але коли постає питання «Чи варто запускати стартап в кризу?» існує загальноприйнята точка зору. Більшість вважає, що під час кризи потрібно «заритися в пісок» і взагалі не висовуватися. Тобто вибрати вичікувальну позицію, і дивитися, що буде далі відбуватися. Питання про створення бізнесу при цьому взагалі у багатьох не виникає, навіть у тих, хто збирався цим зайнятися в найближчий час до настання кризи. Така позиція цілком зрозуміла, адже в очікуванні краху нинішнього світоустрою під вагою курсів валют, санкцій і невпевненості в завтрашньому дні – можливі ризики від запуску власного бізнесу в цей час не дуже стимулюють стартаперів впроваджувати свої ідеї. Тому, наразі гостро необхідно визначити переваги та недоліки запуску стартапу під час економічної кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання запуску стартапу в кризу досить активно обговорюється сьогодні в бізнес колах. На жаль, науковцями ця тема ще не досліджена, тому теоретичного підґрунтя для дослідження даного питання дуже мало. Але проблема впровадження стартапів у кризовий період досить добре вивчена на емпіричному рівні практиками (бізнесменами, стартаперами). Питання доцільності створення інноваційного бізнесу в кризових економічних умовах досліджено Карповим О., Тулько О., Петровою А., Сайтфудиновим Т., Димовим В., Калашниковим Ю. та ін.

Однак в теорії недостатньо розглянуто питання доцільності запуску стартапів, а також потребують визначення та систематизація переваг та недоліків впровадження таких стартапів, що вказує на перспективність до-слідження в цьому напрямі.

Метою статті є дослідити позитивні та негативні наслідки впровадження інноваційних бізнес-ідей в кризовий період, та визначити переваги і недоліки запуску «кризових» стартапів.

Виклад основного матеріалу. Слід зауважити, що сьогоднішня ситуація допускає лише негативне трактування кризи як явища на ринку стартапів. Відомий стереотип, що стартап – це найбільш ризиковане підприємство, яке тільки може придумати людина в бізнесі. Така позиція цілком зрозуміла, оскільки, наприклад, лише 6 з мільйона бізнес-ідей технологічних компаній стають досить успішними, щоб вийти на Initial Public Offering (IPO). А за статистикою 60% стартапів, які отримали інвестиції від венчурних капіталістів, закінчують банкрутством[4].

Стартапи в період кризи перебувають чи не в самому скрутному становищі, оскільки їх діяльність практично у всіх аспектах пов’язана з невизначеністю.

Невпевненість в правильному напрямку розвитку, постійні скачки валюти, економія на ресурсах – це тільки малий перелік проблем, з якими доводиться стикатися стартапам.

Крім того, люди сьогодні найбільше зосереджені на тому, як заробити гроші на базові потреби у вигляді їжі та одягу, всі інші питання відходять на другий план, а значить, і напрямки для розвитку стартапів стають менш перспективними, ніж раніше.

Насправді, криза є одним з найбільш вдалих моментів для створення нового бізнесу. Генеральний директор Startup Ukraine Петрова Анна слушно зазначає: «…не варто вважати, що криза – фінальна точка в розвитку всіх проектів. Навпаки, це непоганий тест для стартапів, що допомагає визначити слабкі місця, оцінити тенденції і можливості.»[2].

Безумовно, багато що залежить від початкових умов, в яких ви перебуваєте. Одна справа, якщо до початку кризи вам вдалося зібрати пристойну суму грошей, а інша – коли у вас практично немає накопичень.

Насправді в обох цих випадках можна починати новий бізнес. Безсумнівно, це будуть різні бізнеси, але, тим не менш, запускати стартап можна практично без грошей або з дуже маленькою сумою.

Багато хто вважає, що перший варіант кращий. Тому, будемо вважати, що це дійсно так. Хоча Олександр Карпов, керівник відкритого інтернет-проекту smart-venture.ru, автор книги “Створення та розвиток ефективного бізнесу з нуля” вважає, що це не так, оскільки правда в тому, що коли у тебе багато грошей, то це розслабляє. Зокрема, це нерідко призводить до того, що вони витрачаються неефективно і при створенні бізнесу з нуля, і при розвитку вже діючої компанії. В будь-якому випадку під час кризи можна починати новий бізнес[1].

Андрій Колодюк, інвестор, засновник AVentures Capital стверджує: «Потрібно відноситься до будь-якої кризи, як до можливості. На китайській мові у цих двох слів одне значення. … Не потрібно відноситься до кризи як до перешкоди. Цілі індустрії починалися саме завдяки кризі. Наприклад, в Ізраїлі війна стала поштовхом для розвитку стартапів, особливо подвійного призначення – для використання у військових цілях і захисту країни. Війна мотивувала всіх створювати стартапи, і в підсумку вивела Ізраїль в лідери.»[5]

Цікавою є думка бізнес-ангела Хорсева Андрія, який пов’язав період кризи з психологічним станом підприємця: «Люди, що задають собі питання, чи варто запускати стартап під час кризи, швидше за все ніколи не займалися власним бізнесом. Підприємець, запускаючи щось успішне, робить це на межі власних сил, перебуваючи в глибокій особистій кризі, стресі, відсутності фінансових коштів, підтримки з боку близьких і постійної нестачі часу. Так що зовнішня економічна криза швидше гармонує з внутрішнім станом підприємця.» Хорсев А. вважає, що криза дає нам можливість отримати робочу силу за більш доступними цінами. Ми можемо більш ефективно переконувати людей в доцільності своєї ідеї, адже вони знаходяться в емоційно-розхитаному стані, найчастіше у них порушується критичність мислення. Для раціонально мислячого підприємця криза – це різке знищення старих і поява нових можливостей. Пережити це бізнесу в ранньому віці, можливо, легше, адже за великим рахунком втрачати нічого ».[5]

Олександр Лядов, в минулому співзасновник і керуючий партнер венчурного фонду Dekarta Capital перевагами «кризових» стартапів називає:

  1. Порівнянні ризики

Ризики невдачі стартапу стали сумірні з ризиками роботи у великій конторі. Оскільки саме великі компанії мають найпростіший і недорогий доступ до позикового капіталу, то вони несуть в собі максимальні ризики для всіх – своїх акціонерів, партнерів, клієнтів і співробітників. У той же час ризики стартапів залишилися на старому, звично високому рівні.

  1. Мінімальний капітал

Знайти гроші для запуску і розвитку стартапу вкрай непроста справа навіть в країнах, де дуже розвинений інститут фінансування в ранні стадії у вигляді бізнес-ангелів, венчурних фондів, комерційних банків і державних програм підтримки малого бізнесу. У наших широтах венчурних фондів, готових інвестувати в дуже ранні стадії, практично немає по структурних причинах. Приватних інвесторів, що володіють не тільки грошима і «апетитом» до ризику, але і здатних зрозуміти специфіку ранніх стадій і якщо вже не допомогти досвідом, то, хоча б, не перешкодити стартапу рости, дуже і дуже небагато. На всіх точно не вистачить.

Тому в СНД підприємець може розраховувати тільки на класичні «3F» – засновники, сім’я і друзі ( «founders, family and friends»). Пізніше, коли у компанії буде кілька мільйонів доходу в рік, до неї вишикується черга з фондів прямих інвестицій, з радістю готових проінвестувати в неї.. Однак на ранньому етапі життя типового нашого стартапу виникає розрив у фінансуванні і лише далеко не всі «щасливчики» здатні його подолати.

Під час кризи на заході зменшується кількість інвесторів і в фондовий ринок, і в приватні компанії. У нас же при наявності їх відсутності, кардинальних змін немає. У той же час, якщо вже засновники зуміли знайти капітал для запуску свого стартапу, то в умовах кризи його має вистачити на більш тривалий період.

  1. Доступна оренда

Зазвичай у технологічних стартапів дві потужні статті витрат – витрати на персонал і витрати на офіс. Знайти приміщення під офіс в час кризи не складає труднощів. Причина – одночасне зростання пропозиції і зниження попиту – доходи падають, бізнеси закриваються, заробітки наймачів тануть, працівники з Києва їдуть. Незвичний і сам процес обговорення ціни оренди, оскільки нарешті можна згадати давно забуте відчуття себе клієнтом, якого всі дуже хочуть.

  1. Адекватні зарплати

Великі компанії під час скорочують невиправдано великий штат, зменшують зарплати в два, а то і три рази, урізають додаткові соціальні виплати. У талановитої людини  тоді просто менше спокус в корпоративному світі і запросити його в команду стартапу стає набагато простіше. Більш того, для нього робота в стартапі здатна стати набагато привабливішою в фінансовому відношенні.

  1. Limited downside, unlimited upside (обмежені ризики втрат при необмеженому потенціалі зростання)

Причина фінансової привабливості стартапів в необмеженість «стелі» заробітку. Робота в стартапі з більш скромною зарплатою, «негарантованими» бонусами і «незрозумілими» опціонами за умовами економічної стабілізації чи піднесення, звичайно, програє «корпоративу» з його гарантованими щомісячними ін’єкціями.

Але за умов економічної кризи все змінюється: зарплати в великому бізнесі знижуються і порівнюються з зарплатами в стартапах. Також, у працівника в стартапі часто є опціони. По суті, опціони в стартапах – це право купити певну кількість акцій даної компанії за номінальною ціною, близькою до ціни початкових інвестицій. Якщо стартап виживає і стає комерційно успішною компанією, то працівник може стати співвласником компанії, купивши її акції за «початковою» ціною[4].

  1. Стабілізаційний фонд в дії

Перевага стартапів перед розвиненим бізнесом розкривається і в підході до складання бюджету. Справа в тому, що працюють не перший рік компанії, верстаючи бюджет, розраховують на прибуток, і видаткова частина у них формується на підставі прибуткової. Під час кризи надходження до доходної частини бюджету скорочуються, якщо не припиняються зовсім. А видаткова частина (зарплати співробітникам, оренда офісу, реклама, інтернет-просування і т.д.) залишається. І доходи компанії перестають компенсувати витрати.

Зовсім інша ситуація складається в молодій компанії: стартап з початку націлений на те, щоб покривати витрати, не маючи доходів, а всі витрати проводити за рахунок інвестицій[3].

Однак, слушно зауважує Петрова А. те, що не варто сподіватися тільки на удачу, потрібно діяти самостійно і розвивати проекти в тих галузях, які практично ніколи не потраплять в зону ризику. Це можуть бути продукти харчування, одяг для середнього класу, будинки і все, без чого просто не обійтися в повсякденному житті.

А для того, щоб стартап не надто залежав від зовнішніх чинників і умов, до його створення варто підходити обдумано. Стартаперу  знадобиться добре опрацьована ідея і бізнес-модель. Але не варто затягувати занадто з реалізацією, інакше є можливість того, що більш рішучий конкурент завоює ринок зі схожою ідеєю раніше.[2]

Отже, основними недоліками «кризового» стартапу є:

  1. Малий шанс на інвестиції, вимушеність заснування бізнесу на основі схеми «3F»
  2. Успіх чекає стартапи тільки в тих галузях, які майже ніколи не потрапляють в зону ризику.
  3. Потреба швидкої реалізації ідеї в зв’язку з високою конкурентністю з боку інших стартапів.

Висновки

Серед переваг «кризових» стартапів визначаються: порівняні ризики; мінімальний капітал (доступна оренда, адекватні зарплати); limited downside, unlimited upside; стабілізаційний фонд в дії.

Недоліків запуску стартапів в кризовий період нараховується значно менше, ніж переваг. І основний з них полягає в відсутності великої кількості інвесторів на ринку.

Загалом, стартап – це ризикова ідея. Але в ньому є абсолютно нові і унікальні можливості, в тому числі і для співробітників, які приходять на початку проекту: можливість швидко вирости, перетворитися з секретаря в держателя акцій. І в кризу, коли багато компаній «розслабляються і пливуть за течією», саме час мобілізуватися, зібрати хороший колектив, налагодити бізнес-процеси і приступити до роботи, щоб показати відмінний результат в той момент, коли ринок почне рости.

Джерела

1.  Карпов Александр . Можно ли создавать бизнес в кризис.— [Електронный ресурс] — Режим доступа: http://smart-venture.ru/startup_in_crisis.html

  1. Петрова Анна. Создание стартапов в кризис: почему это так необходимо? / Insider/ — [Електронный ресурс] — Режим доступа: theinsider.ua/rus/business/5594ddc4e9afb
  2. Сайфутдинов Тимур. Новый бизнес в кризис: чего не боятся стартапы. / РБК/ — [Електронный ресурс] — Режим доступа:
    rbc.ru/news/577d22b49a7947a78ce91669
  3. Лядов Александр. Стартап vs Кризис/ DOU/ — [Електронный ресурс] — Режим доступа: dou.ua/lenta/articles/startup-vs-crisis/
  4. Светлана Кирпа. БЫТЬ ИЛИ НЕ БЫТЬ: ЭКСПЕРТЫ О ТОМ, СТОИТ ЛИ ЗАПУСКАТЬ КОМПАНИЮ В КРИЗИС/ IGate/ — [Електронный ресурс] — Режим доступа:

igate.com.ua/news/6664-byt-ili-ne-byt-ehksperty-o-tom-stoit-li-zapuskat-kompaniyu-v-krizis