Фізична особа підприємець (ФОП) як оптимальна форма стартапу

Sole proprietor as an optimal start-up form

Рожнятовська О. В., cтудентка КНЕУ, ІІТвЕ, гр. ІПС-301, Olesya Rozhnyatovska, leskin.slavkina@gmail.com

Якщо Ваш проект існує лише у формі ідеї, який тільки перетворюється в продукт, то краще все ж зупинитись саме на реєстрації ФОП.

Фізична особа підприємець (ФОП) – це фізична особа, яка для ведення господарської діяльності зареєстрована як підприємець без статусу юридичної особи.

Право на здійснення незабороненої законом підприємницької діяльності має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто по досягненню вісімнадцяти років.

Крім того, законом передбачено, що займатися підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець можливо з шістнадцяти років (при наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець). З моменту державної реєстрації такого підприємця, він отримує повну цивільну дієздатність, яка за загальним правилом настає з повноліття.

Фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями,  пов’язаними з  підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа – підприємець може здійснювати свою діяльність із залученням або без залучення найманої праці.

Спеціального нормативного акту, який встановлював би правовий статус фізичної особи-підприємця, на сьогодні не існує. Відповідні положення щодо права фізичної особи на зайняття підприємницькою діяльністю містяться у главі 13 Господарського кодексу України, главі 5 Цивільного кодексу України та у деяких галузевих документах, що регулюють відповідний вид діяльності.

Підприємцем може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Відповідно до чинного законодавства повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття), або особа, яка до досягнення повноліття уклала шлюб. Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. У даному випадку повна дієздатність виникає з моменту державної реєстрації фізичної особи як підприємця.

Приватними підприємцями не можуть бути військовослужбовці, державні службовці, народні депутати, особи, які мають судимість за корисливі злочини тощо.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа-підприємець самостійно діє на ринку, вступаючи у відносини та набуваючи при цьому відповідних прав та обов’язків, може здійснювати діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать закону. Проте законодавство містить обмеження щодо можливості провадження фізичними особами-підприємцями певних видів діяльності.

Чинне законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна. Так, ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України прямо встановлюють правило про те, що громадянин-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. В цій ситуації у більш вигідному становищі знаходиться громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність через приватне підприємство, оскільки в цій ситуації стягнення буде звертатися тільки на майно приватного підприємства і не буде звернене на особисте майно фізичної особи.

Фізична особа реєструється підприємцем за місцем свого проживання (реєстрації). Постановка на облік фізичної особи-підприємця у фондах соціального страхування здійснюється тільки у разі наміру використовувати найману працю. Фізична особа-підприємець має право працювати як з печаткою так і без неї. Фізична особа-підприємець не зобов’язана мати рахунок у банку.

Для реєстрації Фізичної особи підприємця необхідно надати наступні документи: копію паспорта і ідентифікаційного номера фізичної особи; види діяльності; необхідність печатки й штампів.

Фізична особа-підприємець може вибрати одну з таких систем оподаткування:

  • Єдиний податок;
  • Фіксований податок;
  • Загальна система оподаткування.

Єдиний податок

Вибір такої системи оподаткування, як єдиний податок можливий для фізичних осіб-підприємців, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (для фізичних осіб-підприємців):

  • Податок на доходи фізичних осіб;
  • Податок на додану вартість за операціями з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;
  • Земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для ведення підприємницької діяльності;
  • Плата за користування надрами;
  • Збір за спеціальне використання води;
  • Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
  • Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (єдиний податок) не поширюється на:

  • Суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу або обмін іноземної валюти;
  • Суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
  • Суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Фіксований податок

Згідно з чинним законодавством громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, отриманих від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі – фіксований податок) шляхом придбання патенту при наявності таких умов:

  • Кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином – платником податку, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п’яти;
  • Валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 000 грн.);
  • Громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Кошти від сплати фіксованого податку фізичною особою-підприємцем спрямовуються до відповідного місцевого бюджету за місцем її проживання.

Фізична особа-підприємець, за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території Україні.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідним органом місцевого самоврядування залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше 20 гривень та більше 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для отримання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У випадку, коли протягом строку дії патенту відповідним органом місцевого самоврядування змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення терміну його дії в разі, якщо:

  • За дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;
  • Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянин-підприємець притягується до відповідальності згідно з законодавством України.

На фізичних осіб-підприємців, у тому числі на тих, які є платниками єдиного податку або фіксованого податку, покладається обов’язок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у порядку встановленому Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування “.

Загальна система оподаткування

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від здійснення господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 15 відсотків бази оподаткування. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Фізичні особи – підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надміру сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом.

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від здійснення підприємницької діяльності, в межах обраних нею видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат форми № 10 і мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Податковим кодексом встановлено вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку.

 

Переваги:

  • відсутні вимоги до наявності статутного капіталу (коштів, необхідних для початку функціонування суб’єкта господарювання);
  • коротка процедура реєстрації за місцем проживання підприємця;
  • контроль із боку держави незначний;
  • стартапер-підприємець працює самостійно і тільки на себе;
  • спрощена система подачі звітності в податкові органи.

 

Список використаних джерел:

  1. Реєстрація ФОП [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrreg.com.ua/ua/struct/scho-take-fizichna-osoba-predpriemec
  2. Як оформити стартап: юридична тяганина [Електронний ресурс] / Юлія Підодвірна – Режим доступу: http://studway.com.ua/startup-issue/
  3. Створення та юридичний супровід стартапів в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://pravova-rada.com/ua/244-sozdanie-i-juridicheskoe-soprovozhdenie-startapov-v-ukraine
  4. Реєстрація фізичної особи-підприємця [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://praving.kiev.ua/razdel46_ua/razdel48-11.htm