Гайп (HYIP) як інструмент у сфері регулювання та стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні

Остачинський Вадим, ЕМБ 601з, КНЕУ

Малий бізнес у будь-якій державі відіграє роль забезпечення зайнятості населення. В першу чергу це досягається за рахунок правових норм, що регулюють економічні відносини між суб’єктами малого бізнесу та їх відносини зі своїми клієнтами. А вже потім в роботу вступає ринок зі своїми законами.

Така послідовність впливу на економічне життя малого бізнесу підтверджується історичними прикладами: якщо немає правової бази для ведення ділової активності, то навіть за наявності певного ринку, бізнес йде у тінь, і у такому стані ним керувати не можливо, він не грає суттєвої ролі в забезпеченні ринку праці робочими місцями, і регулювати ті чи інші аспекти на тіньовому ринку також немає сенсу.

За часів Радянського Союзу такий стан речей фактично залишав малий бізнес поза законом, однак держава зі свого боку дбала про альтернативу та надавала робочі місця населенню в достатніх обсягах для збереження стабільної ситуації, звичайно в рамках власних централізовано сформованих планів розвитку. В той час ринок був, однак його важелів було недостатньо для повноцінної участі у ринку праці держави. Тому правова складова є передумовою правильної роботи даної сфери ділової активності.

З моменту прийняття курсу на легалізацію малого бізнесу на пост радянському просторі, у даній сфері ділової активності відбулося багато змін за короткий час, оскільки основні історичні етапи розвитку йому потрібно було подолати за роки. А у порівнянні з десятиліттями, як це відбувалося в інших країнах, це дуже стислі строки. Зміни, що відбувалися у сфері малого бізнесу в Україні мали не завжди системний характер, оскільки правова база формувалася поступово, а вимоги ринку активно впливали на стан речей.

Сьогодні державне регулювання привело окремі сфери малого бізнесу в тупік, умови коли закінчити діяльність, чи перейти до тіньових, а значить нерегульованих, методів роботи є вигіднішим чи економічно доцільним. Звичайно окремі сфери малого бізнесу не відчули на собі таких важелів, зазвичай це такі види діяльності, що характеризуються низькою сезонністю та сталим попитом на свої товари та послуги. Ті ж, чия сезонність має значний вплив на грошовий потік суб’єкта господарювання, або чия діяльність не носить системний характер, вимушені були відмовитися від державної реєстрації своєї діяльності внаслідок нещодавніх змін до податкового законодавства. Зазначені зміни передбачають податкові відрахування з боку зареєстрованих фізичних осіб підприємців  не залежно від факту їх операційної діяльності. З одного боку такий крок з боку держави дозволив актуалізувати перелік зареєстрованих підприємців. Така актуалізація дозволяє більш точно оцінювати підприємницький потенціал, що є доступним для розвитку в тих чи інших сферах, та в подальшому оцінювати динаміку та приріст у різних сферах малого бізнесу, що дає нові можливості для прогнозування. Однак до явних недоліків можна віднести відсіювання тих підприємців, які опиняються в невигідних умовах оподаткування. Періодичність роботи таких підприємців раніше давала додатковий стимул для їх актуалізації за допомогою законодавчих важелів, однак тепер частина таких підприємців просто піде в тінь, що звичайно негативно впливатиме не лише на контрольованість ситуації державними органами, а й покладе додаткове податкове навантаження на тих підприємців, що вирішили зберегти свою реєстрацію.

Звичайно не всі групи платників податків підпадають під це правило, однак даний приклад показує доступну владу в управлінні економічними процесами у сфері малого бізнесу державними органами. Маючи такий потенціал, держава може застосовувати регулятивні норми для стимулювання як окремих сфер малого бізнесу, так і глобального показника зайнятості населення за його допомогою.

Важливим інструментом в цьому процесі є гайп. Гайп – явище, що характеризується масовістю так актуальністью події, що відбувається. Сьогодні термін гайпу застосовується в більш широкому значенні, ніж його початкове тлумачення. Гайп (від англ. HYIP — High Yield Investment Program) — високоприбуткова інвестиційна програма, яка є одним з видів інвестиційних програм, що дає високі процентні ставки від 5% до 60% і більше на місяць. (за матеріалами Вікіпедія) Сьогодні лінгвістичне значення терміну гайп поширюється на процеси в економіці, медіа та інших сферах, що за короткий час залучають велику кількість учасників, потенційно пропонуючи гарні вигоди що є вищими за середньо ринкові показники. Виграшна позиція використання гайпу в малому бізнесі полягає у вкрай скорочених темпах набору масси чи аудиторії, в залежності від цілей, що ставляться.

Гарним прикладом сутності гайпу є процес кормління птахів – кожен може провести такий експеримент власноруч, щоб краще зрозуміти механізм роботи гайпу. На вулиці достатньо поділитися одним шматочком хліба з однією пташкою, аби привернути увагу вже декількох, через декілька ітерацій такого кормління, навколо годівниці вже створюється величезна зграя, на базі всього декількох шматків хліба. Фактично більшості птахів так і не вдасться ухопити свій шматок, однак більш глобальна ціль – зібрати птахів та привернути їх увагу, буде досягнута. Звичайно така аналогія є сильно спрощеною, та вона ілюструє основні принципи побудова гайпу: актуальність (годують тут і зараз), важіль ресурсів (декілька маточків хліба=велика кількість платхів), потенціал росту (птахів не може бути більше ніж доступно на певній території). Розуміння принципів роботи таких соціальних явищ як гайп дозволяє осмислено розробляти керовані програми розвитку, що у основі свого росту мають такі моделі.

Явище використання гайпу не є новим у практиці державного регулювання. Так процедура стимулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні, так званий «зелений тариф», створила прецедент, який можна розцінювати як енергетичний гайп. Контрольований, відносно повільний (осільки будівництво передбачає консолідацію значних інвестиційних коштів), однак такий що стало розвивається. Такого ж характеру гайпи доцільно застосовувати для спрямовування вектору розвитку у сфері малого бізнесу, в першу чергу для зменшення рівня безробіття населення, і, як наслідок, кризових проявів у суспільстві.

Для застосування методики контрольованого гайпу, в Україні є  достатній правовий інструментарій, що передбачає як короткострокові, так і довгострокові плановані акції що стимулюватимуть окремі сфери підприємництва. Однак на данний момент немає методик, на базі яких розроблятимуться та контролюватимуться програми розвитку та керування економічними гайпами.

Ото ж, якщо держава зацікавлена у швидкому оздоровлені окремих сфер економіки за рахунок малого бізнесу, доцільно звернути увагу на керовані гайпи, що стимулюватимуть активність в окремих сферах малого бізнесу, розробку методик та власне програм контролю цих явищ, та звернути увагу на заходи дерегуляції основних процедур в цій сфері, в тому числі реєстрацію чи зняття з обліку.