Нові процесуальні кодекси (+інфографіка)

Мирослава Савчук «AEQUO, ЮФ» старший юрист

3 жовтня пройдено чи не найважливіший етап судової реформи – Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Господарського, Цивільного процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства, зазначає Юридична газета. Після підписання закону Президентом та вступу в силу вказані зміни дозволять запрацювати новоствореному Верховному Суду. Окрім того та чи не найважливіше, прийняття нової редакції процесуальних кодексів нарешті принесе перші суттєві зміни в рамках судової реформи в будні судових юристів.

Характер змін в цілому вказує на те, що одними з основних цілей нових кодексів є підвищення ефективності процесу, покращення якості судочинства та максимальне усунення можливостей для зловживання сторонами своїми процесуальними правами. Нові кодекси містять як ряд важливих та довгоочікуваних нововведень, так і запроваджують цілком нові інститути.

Кодекси детально регулюють підготовчу стадію судового розгляду, порядок подання сторонами процесуальних документів та доказів на підтвердження своєї позиції, виключаючи при цьому (за дуже обмеженими винятками) можливість повернення на цю стадію після її завершення. За умови правильного застосування судами таких норм, можливість використання сторонами «процесуальних диверсій» суттєво зменшиться, а ефективність розгляду справ зросте. Запровадження присічних строків для оскарження судових рішень та чітких обмежень для перегляду справ за нововиявленими обставинами також сприятиме ефективності судочинства.

Одним з давно очікуваних практикуючими юристами нововведень є запровадження «електронного суду». На відміну від застарілого та неефективного документообороту в суді процесуальні дії будуть вчинятися з максимальним застосуванням нових інформаційних технологій. Подання процесуальних документів в електронному форматі дозволить зекономити час на формальних речах та зосередитись на якісній підготовці до розгляду справи по суті.

Серед інститутів, які до цього не були предметом широкого обговорення в професійних колах можна відзначити введення поняття типових та зразкових справ в адміністративному судочинстві. Відповідно до нової редакції кодексу адміністративного судочинства, у випадку накопичення критичної маси аналогічних справ (типові справи) місцевий адміністративний суд може звернутися до Верховного Суду з клопотанням розглянути таку типову справу як зразкову. Позиція Верховного Суду у зразковій справі є обов’язковою для суду, що розглядатиме такі типові справи в подальшому. При цьому оскарження судового рішення у типовій справі в касаційному порядку буде можливим лише в обмежених випадках (зокрема, якщо суд відступить від позиції Верховного Суду у зразковій справі).

Хоча завдяки самим лише кодексам якість судочинства в Україні не вийде одразу на інший рівень, а довіра до суду не зросте одномоментно, це безумовно один з найважливіших кроків на шляху до цих змін. Для повноцінного реформування практика застосування цих та інших нововведень повинна бути предметом прискіпливої уваги та наполегливої роботи не лише суддів а й адвокатів. Адже, наскільки ефективним та якісним на практиці виявиться застосування цих змін чи не найбільшою мірою залежить саме від добросовісності, прогресивності та професійності останніх.

Інфографіка від Рада з питань судової реформи