ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

 

ВСТУП

Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (далі — Положення) визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів усіх форм навчання та рамкові умови їх реалізації.

Це Положення поширюється на оцінювання результатів навчання здобувачів освітніх ступенів бакалавр і магістр та спрямоване на реалізацію таких завдань:

  • забезпечення дотримання принципів об’єктивного оцінювання та подолання елементів суб’єктивізму;
  • підвищення мотивації студентів до систематичного засвоєння програмного матеріалу та активної роботи впродовж усього періоду  навчання, переорієнтації їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування  стійких знань, умінь та навичок;
  • систематизацію знань та їх активне засвоєння;
  • не допущення розбіжностей між контрольними завданнями та змістом робочої навчальної програми з навчальних дисципліни;
  • забезпечення відкритості контролю ознайомленню студентів перед вивченням навчальної дисципліни з навчальною програмою, формами контрольних заходів і критеріями оцінювання знань, умінь та навичок;
  • створення належних умов вивчення програмного матеріалу й підготовки до контрольних заходів;
  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності освітньої діяльності науково-педагогічних працівників.

 


Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів, набутих під час навчання, містить такі складники:
  • поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін;
  • підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів після вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін;
  • оцінювання курсової роботи (проекту);
  • оцінювання звіту з практики;
  • оцінювання кваліфікаційних екзаменів;
  • оцінювання бакалаврської дипломної роботи (проекту);
  • оцінювання магістерської дипломної роботи (проекту).
    • Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять і занять у дистанційному режимі, а також для перевірки результатів     виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо.

Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів.

  • Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для  оцінювання знань, умінь та навичок студентів з певної дисципліни навчального плану і проводиться у формі екзамену, дистанційного екзамену чи заліку. [1]

Екзамен — форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід  за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни (чи певної її частини), здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми.

Дистанційний екзамен — форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентами дистанційної форми навчання теоретичного і практичного  матеріалу з певної обов’язкової дисципліни, яка передбачає написання і захист підсумкової контрольної роботи в режимі он-лайн.

Залік — форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом  навчального матеріалу з окремої дисципліни виключно на підставі результатів поточного контролю рівня знань, умінь та навичок студентів з окремої дисципліни.

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з обов’язкової   дисципліни здійснюється відповідно до навчального плану або на підставі       результатів поточного контролю та екзамену, або на підставі результатів      поточного контролю та підсумкової контрольної роботи (дистанційного         екзамену), або на підставі результатів поточного контролю у формі заліку.

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з вибіркової       дисципліни здійснюється виключно на підставі результатів поточного контролю у формі заліку.

  • Оцінювання курсової роботи (проекту) передбачає перевірку глибини теоретичних і практичних знань, умінь та навичок студента з окремої дисципліни (декількох дисциплін), вмінь самостійно проводити дослідження за певною тематикою, аргументувати результати, обґрунтовувати та обстоювати власну позицію.
  • Оцінювання звіту з практики передбачає перевірку рівня виконання студентами денної форми навчання завдань, визначених                програмою практики.

Оцінювання звіту з практики здійснюється винятково у формі особистого захисту студентом результатів проходження практики перед комісією з           викладачів кафедри, до складу якої входять керівник практики від університету, викладачі дисциплін професійної підготовки і, за можливості, керівник      практики від підприємства (організації).

  • Оцінювання кваліфікаційних екзаменів передбачає підсумковий контроль за результатами навчання на освітньому ступені бакалавр щодо їх відповідності вимогам стандартів вищої освіти та проводиться у формі          екзаменів з обов’язкових дисциплін професійної підготовки в обсязі чинних  робочих навчальних програм.
  • Оцінювання бакалаврської дипломної роботи (проекту) — підсумковий контроль за результатами навчання на освітньому ступені            бакалавр щодо їх відповідності вимогам стандартів вищої освіти, який             проводиться у формі захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра           (бакалаврської дипломної роботи (проекту).
  • Оцінювання магістерської дипломної роботи (проекту) — підсумковий контроль за результатами навчання на освітньому ступені магістр щодо їх відповідності вимогам стандартів вищої освіти, яке проводять у формі захисту випускної кваліфікаційної роботи магістра (магістерської         дипломної роботи (проекту).

1.1.8. Оцінювання кваліфікаційних екзаменів, бакалаврської та магістерської дипломних робіт/проектів здійснює екзаменаційна комісія з атестації (склад кожної комісії формується відповідно до чинного Положення про екзаменаційну комісію з атестації здобувачів вищої освіти).

  • Кожен із складників системи оцінювання результатів навчальної діяльності студентів Університету оцінюється за 100-бальною шкалою (для дисциплін з підсумковою формою контролю екзамен — як сума результатів поточного і підсумкового контролю).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку:

Шкала КНЕУ, балів Оцінка за 4-бальноюшкалою Шкала EСTS
90 – 100 відмінно A
80 – 89 добре B
70 – 79 C
66 – 69 задовільно D
60 – 65 E
21 – 59 незадовільно з можливістю повторного

складання екзамену (заліку)

FX
 0 – 20 незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи F

1.3. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою.

 

Розділ ІІ. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

  • При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення обов’язкових і вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:

а) на денній та заочній формах навчання:

  • відповіді (виступи) на аудиторних заняттях;
  • результати виконання контрольних (модульних) робіт;
  • результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента;
  • результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою;

б) на дистанційній формі навчання:

  • відповіді під час занять в дистанційному режимі (на форумах, у чатах, у Skype тощо);
  • відповіді (виступи) на аудиторних заняттях (виключно для дисциплін з вивчення іноземних мов);
  • результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента;
  • результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою.
  • Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни.

Контрольні (модульні) роботи можуть проводитися у формі:

  • тестування;
  • відповідей на теоретичні питання;
  • розв’язання практичних завдань;
  • розв’язання практичних ситуацій (кейсів) тощо.

З однієї дисципліни за семестр може проводитися не більше 2-х контрольних (модульних) робіт.

Викладачі мають завчасно інформувати студентів про терміни проведення і зміст контрольних (модульних) робіт.

  • У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій.

Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.

Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.

Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

  • Поточний контроль результатів виконання завдань самостійної роботи передбачає оцінювання:
  • результатів виконання і захисту розрахункових робіт;
  • рівня підготовки рефератів, есе з аналізом публікацій;
  • перекладів іншомовних текстів (при вивченні іноземних мов);
  • рівня виконання завдань з поглибленого вивчення дисципліни;
  • результатів роботи на навчальних платформах у відкритих онлайнових курсах тощо.

Завдання самостійної роботи мають обов’язковий та вибірковий статус.

  • Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю.
  • Результат поточного контролю визначається в діапазоні:

0—50 балів для дисциплін з підсумковим контролем у формі екзамену;

0—100 балів для дисциплін з підсумковим контролем у формі заліку;

0—100 балів для дисциплін з підсумковим контролем у формі дистанційного екзамену для студентів дистанційної форми навчання.

  • Науково-дослідна діяльність студентів — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни.
  • За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі (див. п.2.8. Положення), можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, але в межах зазначеного в п. 2.7 діапазону. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.
  • Кафедри розподіляють загальну кількість балів за поточну       успішність з урахуванням таких правил:

 

 

Оцінювання складових поточного контролю результатів

навчальної діяльності студентів з вивчення обов’язкових і

вибіркових дисциплін (крім іноземних мов для

денної і заочної форм навчання), балів

 

Складові поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів Форма підсумкового контролю
екзамен дистанційний екзамен залік
за формами навчання за формами навчання
денна заочна дистанційна[2] дистанційна денна заочна дистанційна3
поточний контроль
Знання, уміння та навички, продемонстровані на аудиторних заняттях 30 20 іноз. мова – 10 60 40 іноз. мова – 20[3]
Знання, уміння та навички, продемонстровані на заняттях у дистанційному режимі 30 70 100

(іноземна мова 80)

Виконання контрольних (модульних) робіт 10 5 10 20 10
Виконання і захист підсумкових контрольних робіт 30
Виконання і захист      завдань самостійної роботи 10 25 за рішенням

кафедри

за рішенням

кафедри

20 50 за рішенням кафедри
додаткові бали
Науково-дослідна

Діяльність студента

10 10 10
підсумковий контроль
50
УСЬОГО 100 100 100

 

 

Критерії оцінювання кожної складової поточного контролю та конкретні форми контрольних заходів визначаються у робочій навчальній програмі дисципліни, відображаються у відповідних методичних матеріалах і повідомляються студентам на початку семестру.

За рішенням кафедри в оцінюванні одного заняття допускається крок в 0,5 балів, якщо максимальна оцінка за нього відповідно до Карти самостійної роботи студента не перевищує 3 бали.

  • Якщо дисципліна вивчається більше 1-го семестру, рівень поточного контролю за весь період її вивчення визначається як середній показник результатів поточного контролю в усіх семестрах (детальніше див. розділ IV цього Положення).
  • Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.
  • Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з  дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями.

Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань (вимоги до оцінювання екзаменаційних завдань передбачені п. 3.6. даного Положення).

  • Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.

 

 

Розділ ІII. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

3.1. На екзамені оцінюванню підлягають:

  • володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями;
  • вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій;
  • вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань.
    • Студент вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує незадовільну підсумкову оцінку з навчальної дисципліни, якщо за результатами поточного контролю він набрав від 0 до 20 балів (включно) (детальніше див. п 2.12. даного Положення).
    • Екзамен проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою.

Як виняток, екзамен з окремих дисциплін, враховуючи їх специфіку, може проводитися в усній (письмово-усній) формі за письмового дозволу ректора Університету, а для дисциплін з вивчення іноземних мов — в порядку, що визначений п.4.12. даного Положення.

  • Структура екзаменаційного білета та критерії оцінювання кожного типу екзаменаційних завдань визначає кафедра, про що повідомляє студентів на  початку вивчення дисципліни.
  • Якщо до екзаменаційного білета включаються як завдання блоки тестових питань, рекомендовано використовувати тести закритого типу (з варіантами відповідей) та відкритого типу (без варіантів відповідей).
  • Екзаменаційний білет має містити 5 завдань[4], кожне з яких оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0 – 50 балів.

Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета,   залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:

Кількість балів за

10 баловою шкалою

Рівень повноти й

коректності відповіді

10 відмінний
8 добрий
6 задовільний
4 не достатній
2 мінімальний
0 незадовільний

 

  • Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни з підсумковим контролем у формі екзамену складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості.
  • Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен.

Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.

3.9. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.

3.10. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі    заліку (дистанційного екзамену) набрали від 0 до 59 балів (включно), після     належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета (див. п.3.6.). Види (теоретичні, практичні, тестові) завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

3.12. Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:

  • для студентів денної форми навчання — не пізніше 2-х робочих днів після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни;
  • для студентів заочної і дистанційної форм навчання — за розкладом сесії.

 

Розділ ІV. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З ДИСЦИПЛІН, ЯКІ ВИВЧАЮТЬСЯ ВПРОДОВЖ 2-Х і БІЛЬШЕ СЕМЕСТРІВ

4.1. Якщо обов’язкова дисципліна вивчається впродовж 2-х семестрів, підсумковий контроль рівня знань, умінь та навичок студентів з неї проводиться у формі екзамену один раз і в останньому семестрі вивчення дисципліни.

  • Проміжне підсумкове оцінювання з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів, не проводиться.
  • Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів та закінчується підсумковим контролем у формі екзамену, в усіх семестрах вивчення дисципліни на всіх формах навчання оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів.
  • В підсумковому оцінюванні обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів, враховуються середній показник поточної успішності в усіх семестрах її вивчення і результати екзамену.
  • Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів та закінчується підсумковим контролем у формі заліку, у всіх семестрах вивчення дисципліни на всіх формах навчання оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів.
  • В підсумковому оцінюванні обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів та закінчується заліком, враховуються середній показник поточної успішності в усіх семестрах її вивчення.
  • Середній показник поточної успішності студентів з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів, визначається шляхом ділення загальної кількості балів, яку набрав студент упродовж всього періоду навчання, на загальну кількість семестрів, відведених на вивчення дисципліни.
  • На екзамен з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів, виносяться ключові питання з усього курсу відповідної дисципліни.
  • Семестрова поточна успішність рівня знань, умінь та навичок студентів з обов’язкової дисципліни, яка вивчається впродовж 2-х семестрів, на всіх формах навчання фіксується в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.
  • Поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів з дисциплін, які вивчаються впродовж 4-х семестрів у 1-му та 2-му семестрах вивчення здійснюється за 100-бальною шкалою оцінювання, а у 3-му та 4-му семестрах — за 50-бальною.

У кінці 2-го семестру вивчення 4-х семестрових дисциплін проводиться проміжний підсумковий контроль у формі заліку.

Проміжний підсумковий контроль охоплює перевірку результатів навчальної діяльності з логічно завершеної частини вивчення дисципліни.

В останньому семестрі вивчення 4-х семестрової дисципліни проводиться екзамен, об’єктом оцінювання якого є знання програмного матеріалу, практичні уміння та навички з частини дисципліни, яка не підлягала проміжному підсумковому оцінюванню.

  • Винятком з правила, регламентованого п.4.10 даного Положення, є оцінювання 4-семестрових дисциплін, що викладаються кафедрою іноземної мови та міжкультурної комунікації та кафедрою німецької мови факультету міжнародної економіки і менеджменту та передбачені навчальними планами освітнього ступеню бакалавр, які введені в дію з 01.09.2016 року.

В 2-му та 4-му семестрах вивчення таких дисциплін проводиться екзамен, а поточний контроль рівня знань, умінь та навичок студентів у всіх семестрах вивчення дисципліни на всіх формах навчання здійснюється в діапазоні від 0 до 50 балів.

Рівень поточного контролю за перший рік вивчення дисципліни визначається як середній показник результатів поточного контролю в двох перших семестрах, а рівень поточного контролю за другий рік — як середній показник результатів поточного контролю в третьому та четвертому семестрах;

Поточний контроль за рівнем знань, умінь та навичок студентів з дисциплін «Друга іноземна мова» та «Теорія і практика перекладу» у 5-му, 6-му та 8-му семестрах їх вивчення здійснюється в діапазоні від 0 до 100 балів, а у  у 7-му семестрі — в діапазоні від 0 до 50 балів.

У кінці 7-го семестру вивчення дисциплін «Друга іноземна мова» та «Теорія і практика перекладу» проводиться підсумковий контроль у формі екзамену, у кінці 8-го семестру вивчення цих дисциплін проводиться підсумковий контроль у формі заліку.

  • Усі екзамени для дисциплін з вивчення іноземних мов проводяться в письмово-усній формі.

 

 

 

 

Розділ V. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ), БАКАЛАВРСЬКОЇ І МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИПЛОМНИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ)

  • Курсова робота (проект) – одна з форм самостійної роботи студента, метою якої є формування професійних умінь і навичок комплексного наукового вирішення окремої дослідницької задачі, що передбачає поглиблене вивчення наявних підходів (методів, прийомів тощо) та апробацію запропонованих студентом рекомендацій щодо її розв’язання.

Виконання курсової роботи (проекту) може мати дисциплінарний  або міждисциплінарний (комплексний) характер.

  • Виконання дисциплінарної курсової роботи (проекту) передбачається навчальною робочою програмою окремої дисципліни. Методичні рекомендації та вимоги щодо її підготовки та захисту визначаються в межах робочої навчальної програми окремої дисципліни, а оцінювання відбувається в межах поточного контролю результатів опанування цієї дисципліни.
  • Виконання міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту) передбачено окремим пунктом навчального плану освітньої програми підготовки бакалавра/магістра. Така робота має на меті проміжну атестацію професійної підготовки студента.
  • Випускна кваліфікаційна робота (проект) бакалавра (бакалаврська дипломна робота/проект) та магістра (магістерська дипломна робота/проект) є складовою атестації, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою, яка дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

У випускній кваліфікаційній роботі студент повинен продемонструвати знання з певного наукового напряму, володіння навичками наукового дослідження, здатність мислити, аналізувати, узагальнювати й робити висновки.

  • Складові та діапазони оцінювання міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту), випускних кваліфікаційних робіт (бакалаврської і магістерської дипломної роботи/проекту) є такими:

 

Складові та діапазони оцінювання міждисциплінарної (комплексної)

курсової роботи (проекту), випускних кваліфікаційних робіт

(бакалаврської і магістерської дипломної роботи/проекту), балів

 

Складові оцінювання Діапазон оцінювання, балів
1. Змістова частина дослідження 0 —70
2. Рівень захисту результатів дослідження 0 —30

 

  • Структуру змістової частини міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту), бакалаврської і магістерської дипломних робіт (проектів)[5], елементи захисту результатів дослідження, що підлягають оцінюванню, критерії оцінювання тощо визначає відповідна проектна група при гаранті освітньої програми підготовки бакалавра/магістра з урахуванням обмежень, встановлених цим Положенням, у відповідних методичних рекомендаціях, які затверджуються Вченою радою навчально-наукового інституту/факультету.

Про вимоги щодо підготовки міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту), бакалаврської і магістерської дипломних робіт (проектів) студентів повідомляють на початку виконання дослідження.

  • Результати дослідження у формі міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту) оцінюються членами комісії після її публічного захисту студентом.

До складу комісії із захисту міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту) включаються не менше двох викладачів за профілем спеціальності, один з яких може бути керівником курсової роботи (проекту).

  • Оцінка студента за змістову частину випускної кваліфікаційної роботи (бакалаврської або магістерської роботи/проекту) формується науковим керівником від Університету та зовнішнім рецензентом (у форматі якісної характеристики без балової оцінки), а рівень захисту результатів дослідження оцінюється екзаменаційною комісією з атестації, до складу якої входять викладачі дисциплін професійної підготовки.
  • Рішення щодо загального оцінювання міждисциплінарної (комплексної) курсової роботи (проекту), бакалаврської і магістерської робіт (проектів) приймається більшістю голосів членів комісії.
  • Загальна оцінка за міждисциплінарну (комплексну) курсову роботу/проект, випускну кваліфікаційну роботу (бакалаврську і магістерську роботу/проект) визначається як сума обох складових оцінювання (див.п.5.5. цього Положення) і фіксується у відповідній відомості обліку успішності (протоколі засідання відповідної комісії).
  • Міждисциплінарна (комплексна) курсова робота (проект), випускна кваліфікаційна робота бакалавра/магістра не допускаються до захисту за таких підстав:
  • попередня оцінка наукового керівника (керівника практики від університету) змістової частини дослідження складає менше 40 балів;
  • інші підстави, визначені відповідною кафедрою.
    • Повторний захист випускної кваліфікаційної роботи бакалавра/магістра з метою підвищення позитивної оцінки не дозволяється.

 

 

 

Розділ VІ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ Й ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

 

6.1. Практична підготовка може включати:

– проходження виробничої (спеціальної) та/або переддипломної практики;

– тренінги[6] (комплексні, міждисциплінарні тощо).

6.2. Програма проходження практики та тренінгів зазначаються у відповідних методичних рекомендаціях, які розробляються проектною групою при гаранті освітньої програми підготовки бакалавра/магістра та затверджуються у встановленому в Університеті порядку з урахуванням специфіки та особливостей освітньої програми підготовки фахівців.

6.3. Оцінювання результатів набуття навичок та практичних умінь під час проходження виробничої практики відбувається за 100-бальною шкалою у вигляді заліку.

6.4. Оцінка результатів проходження практики складається з:

1) якісної оцінки керівником від бази практики набутих на продемонстрованих практикантом професійних навичок та умінь (у формі письмового відгуку без балової оцінки);

2) оцінки керівником від Університету результатів виконання програми практики (у формі письмового відгуку із обов’язковою баловою оцінкою);

3) оцінки презентації студентом результатів проходження практики (у формі рішення комісії із захисту результатів проходження практики із обов’язковою баловою оцінкою).

6.5. Оцінка результатів проходження практики у балах і за 4-бальною шкалою зазначається у відомості за підписами керівника практики від кафедри і членів комісії, створеної для проведення захисту практики.

Загальна оцінка звіту з практики фіксується у відповідній відомості обліку успішності (протоколі засідання відповідної комісії).

6.6. Практична підготовка студентів КНЕУ передбачає різні види тренінгів:

– з окремих дисциплін;

– міждисциплінарний;

– комплексний тощо.

  • Оцінювання результатів тренінгів в межах окремої дисципліни здійснюється за принципами, визначеними для поточного й підсумкового контролю, визначеними у робочій навчальній програмі відповідної дисципліни.
  • Оцінювання тренінгів, що передбачені як складові блоку практичної підготовки в навчальному плані освітньої програми підготовки бакалавра/магістра здійснюється згідно затверджених у встановленому порядку методичних рекомендацій щодо організації, проведення та оцінювання результатів тренінгу з підсумковим контролем у формі заліку.

 

 

Розділ VІІ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ЕКЗАМЕНІВ

  • Оцінювання кваліфікаційних екзаменів передбачає підсумковий контроль за результатами навчання на освітньому ступені бакалавр щодо їх відповідності вимогам стандартів вищої освіти та проводиться у формі екзаменів з обов’язкових дисциплін професійної підготовки в обсязі чинних робочих навчальних програм.
  • Оцінювання результатів кваліфікаційних екзаменів з дисциплін здійснюється з урахуванням поточної успішності в порядку, передбаченому системою контролю рівня знань, умінь та навичок для дисциплін з підсумковим контролем у формі екзамену (розділ III цього Положення) за 100-бальною шкалою.

Такі екзамени складаються за білетами, що містять 5 екзаменаційних завдань (вимоги до оцінювання екзаменаційних завдань передбачені п. 3.6. даного Положення).

  • Оцінювання результатів комплексних кваліфікаційних екзаменів здійснюється за 100-бальною шкалою за білетами, які містять 10 екзаменаційних завдань, кожне з яких оцінюється відповідно до п.3.6. цього Положення.

 

  • Оцінювання кваліфікаційних екзаменів здійснює екзаменаційна комісія з атестації, до складу якої входять викладачі дисциплін професійної підготовки.
  • Повторне складання (перескладання) кваліфікаційного екзамену з метою підвищення позитивної оцінки не дозволяється.
  • Якщо студент упродовж трьох років по завершенні теоретичного курсу навчання допущений до складання кваліфікаційних екзаменів, такі екзамени складаються за білетами, що містять 10 екзаменаційних завдань (вимоги до оцінювання екзаменаційних завдань передбачені п. 3.6. даного Положення).

 

Проректор з науково-педагогічної роботи                        А. М. Колот

 

Узгоджено:

 

 

 

Начальник юридичного відділу

 

___________________ Т. В. Овсяннікова

 

(оригінал документа містить всі необхідні підписи)

[1] Особливості оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисциплін, які вивчаються упродовж 2-х і більше семестрів, регламентовані в розділі IV цього Положення.

[2] Детальніше див. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15.10.2015 року (протокол 2) та набуло чинності згідно з наказом від 31.12.2015 р. № 893.

[3] Відповідно до п. 3.5.3. Положення про організацію освітнього процесу за дистанційною формою навчання, що затверджене Вченою радою 15.10.2015 року (протокол 2) та набуло чинності згідно з наказом від 31.12.2015 р. № 893, аудиторні заняття для студентів дистанційної форми навчання проводяться виключно для дисциплін з вивчення іноземних мов. З інших дисциплін заняття проводяться у дистанційному режимі.

 

[4] Збільшення або зменшення кількості завдань (питань) екзаменаційного білета з дисципліни допускається лише за письмового дозволу проректора з науково-педагогічної роботи і за умови, що встановлена цим Порядком загальна нормативна кількість балів, яку студент може отримати на екзамені, зберігається.

[5] За рішенням кафедри одним із критеріїв оцінювання змістової частини дослідження магістерської дипломної роботи (проекту) може бути теоретична та практична апробація результатів за темою дослідження, а саме наявність опублікованих статей, підтверджена участь у науково-практичних конференціях, довідки про впровадження результатів дослідження, патенти та авторські свідоцтва тощо. Діапазон оцінювання такого критерію визначає кафедра.

[6] До тренінгів як складової блоку практичної підготовки у навчальному плані освітньої програми підготовки бакалавра/магістра не відносяться дисципліни з посиленою практичною підготовкою (так звані «тренінг-курси»). Оцінювання результатів навчання студентів під час проходження тренінг-курсів здійснюється за порядком, передбаченим для інших дисциплін (на загальних засадах).