Особливості оподаткування стартапів: українські та міжнародні реалії

 

Камінська Марина Сергіївна, КНЕУ

факультет фінансів, ФФ-201

 

Сучасний ринок характеризується мінливістю та складністю, що, в свою чергу, потребує від підприємств та підприємців різних сфер діяльності постійного пошуку нових можливостей та нових підходів до ведення бізнесу.

Уже сьогодні провідні країни світу використовують інноваційний шлях розвитку як ефективний засіб подолання кризових явищ і підтримки конкурентоспроможності продукції.

У сучасних умовах розвитку економіки найактуальнішим є питання створення проектів та бізнес-ідей не професіоналами, а найбільш натхненними та цілеспрямованими інноваторами, що прагнуть реалізувати свій потенціал.

Практика свідчить, що стартап є рушійною силою інноваційного підприємства, оскільки поєднує в собі ті характерні особливості, що дозволяють оптимально провадити свою діяльність в складних ринкових умовах на інноваційних засадах.

Стартап сьогодні вирішує питання розвитку малого бізнесу в країні, а в перспективі – країна отримує великі компанії з наукоємкою продукцією та розвинений підприємницький сектор.

Вимоги часу сприяють насамперед розвитку тих сфер економіки, що ґрунтуються на інноваційному підході до вирішення нагальних потреб.

Уже сьогодні ринки відкриті для відновлювальних джерел енергії, батарей та зарядних пристроїв нового покоління, цифрової валюти, електромобілів, інтелектуальних транспортних систем.

Розробляються 3D-друк, робототехніка, штучний інтелект, віртуальна реальність, нові матеріали. Поширюється дистанційне навчання, проходить автоматизація освітнього процесу, розвивається інфраструктура Інтернет, зростає кількість джерел цифрових баз знань і каналів отримання інформації.

Не важко здогадатися, що надалі саме на цих напрямах і буде проходити межа між потужними і слабкими державами, адже за умов глобальної економічної конкуренції кращі позиції займатимуть країни, які забезпечать сприятливі умови для ведення інноваційної діяльності. Більше того, уже на сучасному етапі саме інтенсивність ведення інноваційної діяльності визначає рівень національної економіки.

Реалізація ідей на рівні стартапів здатна сформувати новий підхід до вирішення економічних проблем, забезпечити економічне зростання через впровадження інновацій, вирішити певні соціальні проблеми та питання забезпечення певними продуктами та послугами, попит на які є вибірковим. Саме тому особливого значення набуває державна політика стимулювання розвитку стартапів, одним із основних інструментів чого є провадження певної фіскальної політики.

У Європі, зокрема, до молодого бізнесу ставляться з повагою. Влада країн ЄС всіляко заохочує підприємців, які готові запускати і розвивати свою справу. Причому це стосується як резидентів, так і закордонних інвесторів. На жаль, в Україні сьогодні не створено умов, які хоча б частково відповідали вищезгаданим, що, в свою чергу, є однією із найвагоміших причин реалізації більшості вітчизняних стартапів на закордонному просторі.

Особливо часто термін “стартап” застосовується щодо фірм, які працюють у сфері інформаційних технологій, проте це поняття є доцільним і на означення діяльності в інших напрямах. У багатьох країнах світу діють спеціальні податкові пільги для фірм-стартапів у сфері ІТ. Так, у Польщі при загальній системі оподаткування ІТ-стартапам відшкодовують 30 % витрат (до 1 січня 2016 р. було 50 %) за умов реалізації креативної діяльності. У Білорусі для ІТ-компаній відсутні податки на прибуток, ПДВ і митні платежі. До того ж, застосовується 9-відсоткова пільга з податку на доходи фізичних осіб. Найуспішніші та найдоцільніші ІТ-стартапи поступово розвиваються у потужні ІТ-компанії, для яких також передбачено певні податкові пільги. Наприклад, у Румунії для великих ІТ-компаній, що займаються інноваційними розробками, передбачено відшкодування 150 % відповідних витрат впродовж трьох років, 50 % з яких за рахунок спеціального гранту від Євросоюзу.

Крім того, діє 3-відсоткова податкова пільга на прибуток підприємств за спрощеною системою оподаткування та нульова  на доходи фізичних осіб за умови підтвердження креативної роботи. Індія, що донедавна була виключно аграрною державою, для розвитку ІТ-компаній запровадила в спеціальних зонах 100-відсоткову пільгу для податків на послуги, ПДВ, податку на продаж. У Казахстані запроваджено спрощену систему оподаткування для приватних осіб, які працюють в ІТ-сфері відповідно до патентів за ставкою оподаткування 2-3 %, а також діють для ІТ-компаній податкові канікули для соціального податку на 5 років

Україна також може стимулювати за допомогою такого суттєвого важелю як особливі умови оподаткування виникнення та діяльність стартапів в інформаційній сфері з метою подальшого розвитку нових технологій та переростання означених вітчизняних малих інноваційних утворень у великі ІТ-компанії. Сьогодні в Україні для ІТ-стартапів діють загальні умови оподаткування, що законодавчо передбачають лише певні преференції для ІТ-спеціалістів – приватних підприємців. Проте країна має стимулювати нові креативні напрямки розвитку, адже не можна досягти значних успіхів, спираючись лише на аграрний сектор і сировинну економіку. Так, наприклад, впровадження низької податкової ставки для інноваційних стартапів на строк до 10 років забезпечить зростання відповідної індустрії в 2-3 рази. Такий податковий клімат дозволить конкурувати Україні з іншими країнами в інноваційній сфері, забезпечуючи країні стійкі показники економічного росту.

Зараз в Україні немає вагомої підтримки стартапів від держави: слово «стартап» загалом не закріплене юридичним відповідником у законодавстві, і взагалі багато інноваційних реалій в Україні не мають законодавчих відповідників. Саме тому слід привести законодавство, податкове включно, до тих форм, які будуть зрозумілі усім учасникам ринку. Сьогодні українські талановиті та перспективні ІТ-фахівці майже не впливають на економічний успіх країни, оскільки податки, що вони сплачують з продажу проектів чи з інвестицій, зазвичай ідуть за кордон, де, зважаючи на досить ліберальний податковий клімат, і реєструють ці компанії. Тому держава повинна розробити і чітко дотримуватися тих податкових положень, які сприятимуть внутрішній реєстрації інноваційних стартап-проектів та реалізації відповідних ідей у вітчизняному бізнес-просторі.

Стартапи – це завжди ризик. Саме тому, серед інших проблем виникають труднощі із залученням інвестицій для їх реалізації. За цих умов особливої актуальності набуває державна політика підтримки розвитку стартапів, дієвим інструментом якої є фіскальна політика, що здатна забезпечити конкурентні умови для створення та ведення бізнесу. Податкова політика може включати такі основні положення, як податкові канікули на певний строк, впровадження мінімальної ставки оподаткування, зменшення вибіркових видів податкового навантаження, відсутність соціальних податків.

Проте формування ефективної та дієвої державної політики в цьому напрямі потребує досить значних зусиль. Традиційно актуальними при цьому залишаються такі питання:

  • визначення об’єкта податкової підтримки;
  • вибір найефективніших податкових інструментів.

Відповідь на перше питання ускладнюється неоднорідністю сектора стартап-проектів. Окрім відмінностей за фінансово-економічними показниками (доходом, прибутком, кількістю зайнятих) та організаційно-правовими формами (фізична особа — підприємець, юридична особа, партнерство) стартапи диференціюються за різними цілями, завданнями та стратегіями діяльності.

Стартовим капіталом для реалізації багатьох вітчизняних стартап-проектів виступають власні кошти авторів ідеї, кошти друзів чи сім’ї, тому логічними є очікування цієї категорії стартапів на запровадження державної програми підтримки.

У Німеччині, Франції, Фінляндії, Австрії, Ірландії, Угорщині та інших країнах уже багато років діють програми підтримки інноваційних стартапів, якими передбачено кредити на пільгових умовах, різноманітні податкові пільги, гранти для студентів і підприємців.

У Польщі, наприклад, є понад десять вільних економічних зон, де пропонуються «тепличні умови» для запуску стартапів ⸺ аж до звільнення від сплати податку на прибуток. Щодо податку на додану вартість, то за ним існують спеціальні ставки: 5 % і 8 % замість стандартних 23%.

У Словаччині відповідним підприємцям, окрім основних податкових пільг, законодавчо передбачене податкове стимулювання створення робочих місць. У Нідерландах існує цілий перелік напрямків реалізації стартап-проектів, коли оподаткування їхньої діяльності взагалі відсутнє.

В Об’єднаних Арабських Еміратах активно розвиваються вільні економічні зони з гранично простими умовами реєстрації та ведення бізнесу. Такі ВЕЗ передбачають 0 % податку на прибуток, що також сприяє реалізації стартап-ідей у межах означених економічних зон.

У Сінгапурі стандартна ставка податку на прибуток становить 17 %. Проте для стартапів віком до трьох років діє звільнення від його сплати, якщо сума доходу не перевищує 100 000 сінгапурських доларів. Щоправда, пільга поширюється лише на компанії, засновані саме в цій країні. Утім, проектам з інших країн, які хочуть розвиватися в Сінгапурі, двері також відчинені: пільгова ставка прибуткового податку для них починається з позначки 4,5 %.

Стартапи у більшості випадків передбачають суттєву інноваційну складову і, як правило, становлять значну частку серед малого бізнесу. Більшість країн світу вбачають у них найбільший потенціал розвитку й намагаються створити для них максимально вигідні умови, надаючи суттєвий пакет фіскальної підтримки. Наприклад, у Франції для представників малого бізнесу, що провадять інноваційну діяльність, а також для підприємств, що мають статус молодої інноваційної компанії, надається дослідницький податковий кредит зі ставкою 50 % у році здійснення інноваційного проекту і 40 % — у другому році. Більше того, для цієї групи підприємств передбачено режим оперативного відшкодування дослідницького податкового кредиту, який означає, що в кінці першого року діяльності вони можуть повернути витрати на інноваційні проекти у рамках зазначеного податкового кредиту, отримавши відповідну суму готівкою, за умов, якщо не отримано прибутку.

Крім того, у багатьох країнах для інноваційної діяльності стартапів у малому бізнесі створено умови, значно сприятливіші у порівнянні з тими, які діють для великих компаній. Порівняння ставок інноваційного податкового кредиту для представників малого та великого бізнесу наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Ставки податкового кредиту для інноваційних проектів [14]

КРАЇНА МАЛИЙ БІЗНЕС, % ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС, %
Канада 35 20
Японія 12 8-10
Австралія 45 40
Франція 50 35
Угорщина 15 10

Вища ставка податкового кредиту компенсує ускладнений для малого бізнесу доступ до кредитних ресурсів. Одночасно уряд, впроваджуючи інноваційний податковий кредит, фактично здійснює інвестиції в інноваційний розвиток економіки.

Серед загальної кількості малих підприємств в Україні досить незначну частку становлять інноваційно-активні стартапи.

Рис. 1. Загальна кількість малих підприємств та кількість інноваційно-активних малих підприємств в Україні за період 2008-2014 рр.[14]

Молодим інноваційним підприємствам передусім необхідні джерела фінансування ризикових проектів. Для реалізації підтримки даних стартапів держава може задіяти, наприклад, інструмент дослідницького податкового кредиту, а також застосувати інші фіскальні стимули.

Стартапи можуть також пропонуватися і в аграрному секторі через діяльність фермерських господарств. У сучасному світі стимулювання таких суб’єктів економіки також здійснюється за рахунок запровадження полегшеного податкового режиму.

Оскільки переважна більшість стартапів функціонують як малі підприємства, то вони можуть користуватися усіма податковими пільгами, чинними для малого бізнесу в даній країні. Провадження пільгової фіскальної політики забезпечує розширення внутрішніх фінансових ресурсів для активізації операційної діяльності стартапів у малому бізнесі, забезпечує зниження фінансового тягаря для інвестицій.

Найпоширенішими фіскальними інструментами, що застосовуються для реалізації цього завдання, є такі податкові пільги:

  • знижена загальна ставка податку на прибуток (зокрема, в Канаді для суб’єктів підприємницької діяльності, річний дохід яких не перевищує 500 тис. канадських доларів, ставка державного податку на прибуток становить 11%, тоді як для інших — 15%; згідно із законодавством Австрії пільга надається підприємствам, річний дохід яких не перевищує 400 тис. євро протягом двох попередніх календарних років);
  • знижена ставка на капіталізований прибуток, тобто на ту частину прибутку, яка спрямовується на збільшення активів підприємства; таке реінвестування дає змогу малим підприємствам розширити внутрішні джерела для інвестування. (Досить успішно такі інструменти застосовуються в Австрії. До інвестиційних витрат, на які надається пільга, там належать придбані або виготовлені основні засоби інвестиційного призначення (за винятком нерухомості та автомобілів) і цінні папери);
  • надання підприємцям можливості створювати спеціальні інвестиційні резерви, які розширюють можливості їх самофінансування. У таких резервах дозволяється акумулювати частину прибутку без оподаткування (застосовується в Угорщині);
  • податкові канікули, тобто можливість суб’єкта малого бізнесу акумулювати фінансові ресурси завдяки звільненню на певний період від сплати податку на прибуток (як правило, на декілька років, починаючи з дати реєстрації);
  • податковий кредит на умовах строковості та повернення (зокрема, у Польщі мале підприємство, яке налічує не більше 50 працівників, а річний дохід та сукупні активи не перевищують 10 млн. євро, може не сплачувати податок на прибуток протягом одного року, а погашати зобов’язання може рівними частинами протягом наступних п’яти років і без відсотків за користування);
  • інвестиційний податковий кредит, тобто право зменшити обсяг нарахованого податку на певний відсоток вартості придбання нової технології чи обладнання. Наприклад, у Грузії малі підприємства, які інвестують в обладнання для покращення навколишнього середовища та технічного переоснащення для освоєння нових видів продукції, мають право на інвестиційний податковий кредит у розмірі 3 — 8% капітальних витрат на відповідні проекти. У разі інвестування в обладнання для надання телекомунікаційних послуг ставка податкового кредиту змінюється в діапазоні 1 — 5%;
  • спеціальні податкові пільги, зокрема касовий метод нарахування ПДВ, лояльніший режим визначення безнадійної заборгованості, податковий кредит на деякі види витрат (оплату Інтернету, придбання касових апаратів тощо), можливість переносити збитки на наступні податкові періоди тощо.

Для сприяння швидкому зростанню малих підприємств Грузія пропонує податкову пільгу Small Business Tax Relief, яка дає змогу малому підприємству повністю віднести вартість основних засобів на витрати, що враховуються при розрахунку податку на прибуток, у рік їх придбання.

В Австралії стартап може скористатися спеціальним пільговим періодом в оподаткуванні. Після закінчення звітного періоду стартапи, які не змогли вийти на прибуток, звільняються від податків зовсім. Більш успішні компанії платять 55 % належної суми. Програма постійно удосконалюється. З останніх змін — звільнення інвесторів на 10 років від податку на зростання капіталу.

Як зазначає ризьке видання TechHub, досить інноваційним є податковий режим, запропонований Міністерством економіки Латвії з 1 січня 2017 року. У країні близько половини витрат стартапів традиційно припадали на виплату податку на прибуток і соціальні платежі. Податок на зарплати висококваліфікованих співробітників становив приблизно суму, аналогічну зарплаті. Закон запровадить для них спеціальний план – всі податкові платежі та соціальні збори для співробітників з науковим ступенем або стажем більше 5 років компенсує держава, при цьому самі співробітники отримають повні соціальні гарантії. Також законом передбачено податковий план для співробітників стартапів незалежно від рівня кваліфікації, який передбачає сплату податків в сумі 252 євро в місяць незалежно від суми зарплати зі збереженням мінімальних соціальних гарантій.

Очікується, що з новим податковим режимом стартапам будуть потрібні менші інвестиції або ж ефект від залучених сум подвоїться. Це дозволить молодим компаніям бути більш успішними в довгостроковій перспективі.

Скористатися новим податковим режимом можуть стартапи, які відповідають кільком критеріям: він повинен бути інноваційним, бути запущеним не більше 5 років тому, з річним доходом не більше 200 000 євро за перші два роки з моменту реєстрації. Також стартап повинен залучити стартові інвестиції від 30 000 євро.

Світовий досвід податкової підтримки стартапів — це практично готовий посібник для України. Залишається тільки грамотно його проаналізувати, вичленувати найприйнятніші інструменти і вписати їх в комплексну стратегію держави. Ринок стартапів в Україні на даний момент переживає стадію формування і значною мірою спрямований, за винятком ІТ-проектів, на внутрішні потреби. Сповільнює процес впровадження та розвитку стартапів низька платоспроможність українців, відсутність значної клієнтської бази, що не дозволяє створювати дорогі проекти, а також неефективна державна політика. Стартап-проекти українських компаній своєю масштабністю та бюджетом поступаються проектам Росії, Європи, США та Азії. Українська влада, як правило, постійно декларує впровадження податкових стимулів діяльності стартап-компаній, але досі і фіскальний, і регуляторний режими в Україні залишаються одними з найобтяжливіших і найбільш корумпованих у світі. Вітчизняний ринок стартапів не прозорий: інвестиції на ринку стартапів України мають прихований характер. Більшість українських ІТ-компаній змушені орієнтуватися на зарубіжні ринки і розробляти продукти для західних клієнтів. Більше того, переважна більшість успішних українських стартапів змушена їхати з країни, щоб отримати податкові та інші преференції в Чехії, Польщі, Канаді, Австралії та інших країнах. Естонія, Латвія, Литва, Канада на державному рівні запускають спеціальні інвестиційні програми та податкові пільги для залучення з України найкращих фахівців-інноваційних підприємців.

Нераціональна система оподаткування в Україні та недосконалість законів щодо малого та середнього бізнесу гальмують розвиток ринку стартапів та унеможливлюють його відкрите функціонування в межах національного простору. Для розвитку стартапу в Україні необхідна зважена та ефективна державна підтримка малого підприємництва в інноваційній сфері, при цьому відсутність податкових пільг – одна із найважливіших причин, що стримує притік інвестицій в стартап-проекти. Сьогодні вимоги, які пред’являються до підприємства відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність», ускладнюють фінансову підтримку IT-стартапів та інших перспективних проектів. У той же час Україна уже має позитивний досвід зменшення податкового тиску: податкова реформа, проведена на початку 2000-х років, ознаменувалася значним послабленням щодо сплати податків для малих інноваційних компаній. Результатом було значне підвищення показників бюджетних надходжень.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає в Україні порядок надання та застосування податкових пільг, є Податковий кодекс України. При цьому у Податковому кодексі відсутнє поняття «інноваційне підприємство» і податкові пільги визначаються конкретним видом діяльності суб’єкта господарювання. У даний час, підприємства інноваційної сфери, залежно від виду здійснюваної господарської діяльності, можуть отримати на загальних підставах пільги з ПДВ та податку на прибуток, а в деяких випадках ⸺ плати за землю.

Окрім цього, на сьогодні Податковий кодекс України передбачає тимчасову (до 01.01.2023 р.) пільгу з ПДВ для операцій з постачання програмної продукції. Отже, IT-стартап також звільняється від сплати ПДВ відповідно до чинного законодавства. Пільга з податку на прибуток для суб’єктів програмної індустрії полягає в застосуванні зниженої ставки (5 %). Слід також зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України, даний суб’єкт повинен бути зареєстрований контролюючими органами як платник, який використовує особливий порядок оподаткування, оскільки відповідає певним критеріям впродовж чотирьох останніх звітних періодів (кварталів), а саме:

– питома вага доходів від здійснення господарської діяльності з реалізації товарів (робіт, послуг) в індустрії програмної продукції становить не менше 70 % всіх отриманих доходів;

– первісна вартість основних активів перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) періоду;

– у суб’єкта господарювання відсутня податкова заборгованість;

– суб’єкта господарювання не було визнано банкрутом відповідно до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Деякі норми Податкового кодексу України визначають застосування податкових пільг в конкретних сферах діяльності, в яких також можуть працювати стартапи. Наприклад, від оподаткування ПДВ звільнено операції з імпорту обладнання, яке діє за рахунок відновлюваних джерел енергії та технічних засобів, які використовуються для виробництва альтернативних видів палива. Від сплати податку на прибуток звільнені підприємці, які здійснюють діяльність з виробництва біопалива, електричної та теплової енергії з використанням біопалива. Відповідно, якщо стартап буде діяти в даних сферах енергетики, то він, при здійсненні перерахованих вище операцій, буде звільнений від нарахування та сплати ПДВ. Таким чином, пільгове оподаткування в Україні залежить від конкретного виду інноваційної діяльності.

Окрім вищезазначеного, мова може йти і про регіональні бюджетні вигоди від розвитку стартапів. Для цього слід сфокусуватися на стартапах, які здатні на основі невеликих команд створити інновації в певних регіонах, робочі місця та поповнити місцевий бюджет податками. Втім, для позитивних зрушень потрібні податкові стимули для українських підприємців на кшталт тих, що їх вже мають аналогічні компанії в інших країнах. Наприклад, американська державна програма передбачає звільнення стартап-проектів від податків на 10 років за умов, що проект залишається працювати в регіоні. Також інноваційні компанії на 3 роки звільняються від сплати податків на зарплату співробітників. Якщо врахувати процеси децентралізації в Україні, потрібно розробляти та запроваджувати аналогічні рішення щодо стимулювання реалізації інноваційних стартапів на регіональному рівні.

На сьогодні Україна посідає в міжнародному рейтингу 83-те місце за легкістю ведення бізнесу.

Таблиця 2 Деякі країни Центральної та Східної Європи, колишні республіки СРСР, ранжовані за індексом ведення бізнесу [6].

КРАЇНА МІСЦЕ У РЕЙТИНГУ
Вірменія 35
Чехія 36
Румунія 37
Болгарія 38
Казахстан 41
Угорщина 42
Білорусія 44
Молдова 52
Азербайджан 63
Україна 83
Таджикистан 132

Позиція України у рейтингу є не лише наслідком проблем з реєстрацією підприємства та власності, а й наслідком застосування відповідної системи оподаткування, що створює несприятливе середовище для підприємців та інвесторів. Зокрема йдеться про високий рівень податкового навантаження: 20% – єдиний соціальний внесок, 18% – корпоративний податок, інші податки, що включають ПДВ, податок на нерухомість тощо. За системою оподаткування Україна зайняла 107-ме місце поміж 189 країн світу. [13] Усе це перешкоджає залученню інвестицій в стартапи.

Отже, ключовими засадами удосконалення державної податкової політики задля стимулювання розвитку діяльності стартапів мають стати наступні податкові інструменти:

  • зменшення податкових перешкод для здійснення реєстрації стартапів;
  • задіяння податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності. Наприклад, звільнити від сплати податку на додану вартість при реалізації науково-дослідних робіт або реалізації прав на результати інтелектуальної діяльності;
  • запровадження податкових пільг для реалізації стартапів, діяльність яких спрямована на вирішення нагальних економічних проблем окремого регіону чи держави загалом;
  • знизити ставки відрахувань до соціальних фондів з фонду оплати праці працівників, задіяних в реалізації стартап-проектів;
  • тимчасове звільнення від сплати податку на прибуток та на землю;
  • відтермінувати сплату податку на додану вартість при імпорті товарів, що не виробляються в Україні (нового устаткування та комплектувальних виробів);
  • звільнення від податку на прибуток, на нерухоме майно, в т.ч. землю, за умови спрямування вивільнених від оподаткування коштів на інвестиційно-виробничу діяльність.

Реалізація запропонованих заходів дасть змогу через створення дієвої системи податкових інструментів забезпечити підтримку та розвиток стартап-компаній малого бізнесу, які відповідатимуть європейським стандартам. Звісно, це не вирішить остаточно усіх проблем даного сектора економіки, проте дасть змогу сформувати додаткові аргументи на користь провадження відповідної інноваційної підприємницької діяльності в Україні для малих підприємств і підприємців. Запровадження системи ефективних дієвих податкових стимулів і пільг може стати першим кроком у реалізації завдання покращення середовища для розвитку стартап-руху в Україні.

Узагальнюючи наведене, можна зробити висновок, що державна податкова політика має забезпечити базову підтримку стратегічно найважливіших напрямів розвитку стартапів, формування ефективних механізмів залучення інвестиційних потоків у реалізацію найперспективніших із них. Саме сприятливі умови оподаткування створюють потужні стимули для розвитку проектів стартап, надають нові можливості.

Підсумовуючи досвід Німеччини, Великої Британії, Франції, Австрії, Болгарії, Данії, Іспанії, Литви, Словаччини, Польщі, Фінляндії, Чехії, Швеції, США, Канади, Австралії та багатьох інших країн світу щодо лібералізації податкової політики для стартап-компаній, слід зазначити, що урядом має використовуватися селективний підхід до кожного окремого напряму інноваційної діяльності таких компаній з використанням достатньо широкого арсеналу фіскальних інструментів (податкові преференції, субсидії та ін.). Податкове стимулювання інноваційних стартап-проектів сприяє розвитку компаній нового типу, технологій та секторів через непряме регулювання. Однак, розроблення цих схем вимагає виваженого прийняття рішень щодо підстав для зниження податків. Також при імплементації зарубіжного досвіду важливо враховувати національні особливості. Адже, в умовах різних типів економік застосування одних і тих самих методів податкового стимулювання може призвести до абсолютно різних результатів. Для України це означає доцільність вивчення аналогічного досвіду країн, які близькі до неї за типом економіки та рівнем розвитку, в сфері стимулювання розвитку інноваційних стартап-проектів через податковий механізм. За будь-яких умов, державна підтримка, безумовно, відіграє важливу роль у формуванні інноваційної діяльності стартап-компаній. Розвиток стартап-проектів, в свою чергу, стимулює розвиток науково-технічного прогресу та сприяє прискоренню впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво.

____________

ЛІТЕРАТУРА ТА ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. О. В. Корнух, Л. В. Маханько, ДВНЗ “Криворізький національний університет”, Стартап як прогресивна форма інноваційного підприємництва/ О. В. Корнух, Л. В. Маханько// Економічна наука/ Інвестиції: практика та досвід, Кривий Ріг ⸺ № 23/201 ⸺ С. 23-30
  2. Пікуль В.С. Що таке стартап? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://3222.ua/article/scho_take_startap.htm
  3. Збанацький Д.Ю. Стартапи: юридичні та практичні аспекти. Ознайомча частина [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://n-auditor.com.ua/uk
  4. Ковальова А.Ю. Підходи до створення успішного стартапу: світовий досвід [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://confcontact.com/node/633
  5. Барабаш М.Р. Як збільшити потік інвестицій у стартап? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// http://forbes.net.ua/explain/startup_and_business
  6. Курченко О.О., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Cтановлення та розвиток стартапів в Україні: проблеми та шляхи вирішення// Курченко О.О. Український соціум. ⸺ 2016 ⸺ № 2 (57) ⸺ C. 80–87;
  7. Саліхова О.Б. Створення статистичного підґрунтя для оцінки особливостей інноваційних стартапів України / О.Б. Саліхова, О.О. Курченко // Статистика України. – 2016. – № 1. – С. 18–21
  8. Курченко О.О. Державна підтримка стартапів: досвід Польщі, уроки для України / О.О. Курченко // Проблеми науки. – 2015. – № 12. – С. 25–30.
  9. Т.В. Криворучко Можливості та перспективи застосування європейських практик державного управління у сфері інновацій /Т.В. Криворучко Національна академія державного управління при Президентові України, Теорія та історія публічного управління, аспекти публічного управління ⸺2015. ⸺ № 5-6 (19-20) травень-червень. ⸺ С. 21-30
  10. Інновації в Україні: Європейський досвід та рекомендації для України. Том 3. – Інновації в Україні: пропозиції до політичних заходів. – К.: Фенікс, 2011. – 76 с. – (проект ЄС «Вдосконалення стратегії, політики та регулювання інновацій в Україні»).
  11. Проблеми нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності та шляхи їх вирішення: Конференція (м. Київ, 27 вересня 2017), відп. ред. В.С. Шовкалюк. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017. – 188 с.
  12. Офіційний сайт австралійського уряду [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: https://www.innovation.gov.au/page/tax-incentives-investors
  13. Рейтинг ведення бізнесу-2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.doingbusiness.org
  14. Олександра Гутовська «Україна не зможе подолати нинішню рецесію доти, доки малий бізнес перебуватиме в стагнації» / Вісник, офіційне видання державної фіскальної служби України уряду [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/6789?issue=160
  15. Денис Гурський «10 напрямків роботи над стартап-культурою в Україні від Дениса Гурського» [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: https://www.imena.ua/blog/1991-gursky/
  16. Олег Пилипенко, «Через податки до інновацій — якою є формула успіху для України» [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: https://www.imena.ua/blog/success-innovations-ua/
  17. Геннадій Василіїв Бізнес nongrata: чому Україна перестала бути привабливою для стартапів, і як податкові пільги здатні відродити бізнес-активність// «Інтерактивна бухгалтерія» [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: http://forbes.net.ua/ua/opinions/1406072-biznes-non-grata-chomu-ukrayina-perestala-buti-privablivoyu-dlya-startapiv
  18. Латвія першою прийняла закон про податкові пільги для стартапів //Економічна правда [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/news/2016/11/25/612280/
  19. Дмитро Волошин: стихійний ринок стартапів. З кого Україні брати приклад у підтримці інноваційних проектів //за матеріалами Finance.UA [Електронний ресурс]. ⸺ Режим доступу: https://news.finance.ua/ua/news/-/407013/dmytro-voloshyn-styhijnyj-rynok-startapiv-z-kogo-ukrayini-braty-pryklad-u-pidtrymtsi-innovatsijnyh-proektiv