ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТАРТАП КОМПАНІЇ В УКРАЇНІ

Дячук М.І.

ФЕАПК, 3 курс, АОА-302

mariya.dyachuk@gmail.com

 

«Стартап — найвідчайдушніша спроба, яку ви можете запланувати з усією доступною вам визначеністю. Ви можете отримати владу не тільки над своїм власним життям, а й над маленькою, проте дуже важливою часточкою Всесвіту. І для початку відкиньте несправедливу тиранію удачі. Адже ви — не лотерейний квиток», Пітер Тіль – легенда Кремнієвої долини, автор книги  «Від нуля — до одиниці». Він заснував PayPal та Palantir Technologies, першим інвестував у Facebook, LinkedIn, Airbnb і десятки інших вдалих технологічних стартапів.

Стартап – це процес для реалізації абсолютно нових бізнес ідей за короткі терміни з мінімальною кількістю фінансових ресурсів. Стартап поєднує у собі характеристики, які сьогодні дозволяють йому функціонувати у складних умовах сучасного ринку.

Оскільки сучасний ринок є досить нестабільним та мінливим, де підприємці шукають нові ідеї, можливості та підходи аби використати їх у веденні бізнесу. Стартап виступає новою перспективною формою ведення бізнесу в Україні. Саме за допомогою розвитку спартап-компаній в Україні вирішується питання малого та середнього бізнесу, які в подальшому стануть великими компаніями та матимуть наукоємну продукцію і розвинений підприємницький сектор.

Основною проблемою для розвитку стартап-компаній, яка зустрічається в Україні, є відсутність підтримки та ненадійне підґрунтя з боку держави. Українські компанії не зацікавлені вкладати свої кошти в інвестування нових проектів з довгостроковим прибутком, адже вважають їх не досить прибутковими та стримують ризики їх неповернення. На шляху до інновацій перепоною, зазвичай, стає уряд, який реалізує свою діяльність через ухилення від розробок інвестиційних проектів.

Незважаючи на нестабільну економічну і політичну ситуації та ще чимало несприятливих чинників в Україні, українці розробляють успішні спартап-компанії. Сьогодні налічується приблизно 3000 стартап-компаній в Україні [3]. Зростання кількості стартап-компаній відбувається за допомогою міжнародних та локальних інвесторів. Звісно, не можна сказати, що абсолютно всі компанії є лідерами на ринку. Найбільш успішними стартап-компаніями є ті, що зайняті в ІТ-сфері.

ІТ-ринок має значну ємкість і тенденцію до розширення, сприятливий ґрунт для впровадження інвестицій, адже факт збільшення інтернет- користувачів на це вказує. Український ринок ІТ-стартап перебуває зараз на етапі становлення і його покращення для України має чималу перспективу. Розвиток нових проектів сповільнюється складним фінансово-економічним станом країни в цілому та зменшенням інвестиційної активності з одного боку, а з іншого боку – потенційні учасники стикаються з проблемами безпосередньо технологічного характеру: необхідність регулярного оновлення обладнання, комплектуючі та інші. Іноземні розвинуті компанії таке обладнання мають, яке, як правило, виготовляють самі стартапери або партнерські фірми. В Україні ця ситуація є складнішою. Поле для створення ІТ- стартап звужується і може включати лише тих учасників, які можуть самостійно організувати свій виробничий процес.

Стрімкий розвиток соціальних мереж є важливим фактором ефективного створення ІТ-стартапів. Соціальні мережі дають можливість у короткий термін знайти зацікавлених осіб, які власне виступатимуть у ролі тестувальників інновацій.

Серед найвідоміший ІТ- старпапів виділяють :

  1. Facebook;
  2. Twitter;
  3. Myspace;
  4. Bebo;
  5. Wikipedia;
  6. Whatsapp;
  7. Google;
  8. Paypal;
  9. Youtube;
  10. Flickr.

Cпостерігається така тенденція серед вітчизняних ІТ-стартапів, що потенційно успішні проекти, хоч і створюються в Україні, а подальший розвиток та їх інвестування відбувається за кордоном. Більшість відомих стартапів зараз пов’язують з Україною лише біографією засновників – фізично або юридично вони перебувають за кордоном, піднімають інвестиції там, і звісно, що ж платять там податки. Більшість українських ІТ- проектів орієнтуються на світовий ринок. Для багатьох українських проектів є один інвестор – це їхній клієнт.

Для українських стартапів є шляхи розвитку і лайфхаки, які працюють тут, щоб не шукати кращої долі за кордоном.

Перший – це пілотне тестування, тоді стартапи мають всі шанси аби залишитися в Україні. Сьогодні є компанії, що згодні бути першими платними клієнтами. Пілотне тестування – це цілком реально, тестування можна проводити як з великими компаніями так і з державним сектором, що таким чином підніме рівень проекту в очах суспільства. Компанії готові платити за інноваційні сервіси, що зайняті в аграрному, енергетичному та транспортному секторі. Корпораціям це вигідно, бо це дешевше, ніж у закордонних розробників. Є перспектива вкладання коштів, ще на старті проекту, але якщо сервіс буде включати стратегії бізнесу.

Другий – це грантове фінансування. В Україні зараз присутня чимала кількість грантових грошей. Грантове фінансування пов’язане із допомогою у реформах і звісно цим слід користуватися.

Безумовно при реформуванні законодавства є перспектива, яка дозволить інвестувати фізичним особам. Сьогодні набирає обертів новий вид краундфандингу – це можливість зробити онлайн не пожертви, а саме інвестиції. За українським законодавством поки що фізична особа не має можливості інвестувати в стартапи. Краундфандингові платформи, які представлені в Україні, наприклад, «Велика ідея» чи проект Urban Space це соціально відповідальні пожертви, а не безпосередньо інвестиції. Краундфантингових платформа – це платформа як фактично нова компанія, що збирає гроші та продає свої акції великій кількості фізичних осіб.

Як зазначає В. Філіппов, бізнес-інкубатори виступають могутнім інструментом підтримки малого та середнього бізнесу [2, с. 209]. Бізнес-інкубатори виступають посередниками між новими проектами і самими інвесторами, які фінансують реалізацію стартап компанії. Всього в Україні їх налічується сім: Eastlabs, iHUB, HappyFarm, Growthüp, Wannabiz, Voomy IT–парк і Polyteco [2], звісно це не так багато представлено в країнах Європи . Чудовим прикладом виступає Польща, яка має 127 бізнес-інкубаторів, значна частина припадає на ІТ-сектор.

Для стартаперів бізнес-інкубатори надають повний набір послуг – коучінг, фінансову та юридичну підтримку, пошук інвесторів та навчання. За допомогою бізнес-інкубаторів забезпечується зв’язок між інвесторами та стартаперами.

Венчурні інвестор – це ще один спосіб отримати фінансову підтримку для молодих стартаперів, звісно ж що за винагороду у вигляді прибутку певного відсотка компанії. В Україні зростає венчурна система, оскільки зросла кількість проектів і обсяг інвестиційних в них також. Дивлячись на тенденцію, що 6 із 7 зазначених вище бізнес-інкубаторів з’явилися за останніх два роки, спрогнозувавши можна сказати, що кількість успішних стартап-вихідців з бізнес-інкубаторів збільшиться до декількох сотень.

Базовими складовими для розвитку стартапів є пілотне тестування, мікро-гранти, краундингові компанії та бізнес-інкубатори. Для розвитку проектів в України, це можливість почати експортувати, підкорювати нові ринки.

Стартап-компанії сьогодні починають набувати все більшого розвитку, оскільки криза змушує початківців бути більш креативними та винахідливими. Розвитку ринку стартапів України перешкоджає існуюче законодавство, яке не дає можливість розвитку стартап-проектів. Нераціональна система оподаткування та недосконалість законів малого та середнього бізнесу гальмують розвиток ринку і робить неможливим його відкрите функціонування [1].

Онлайн-ринок України не є перенасиченим, що представляє собою перспективу для розвитку стартап-компаній і дає можливість для українських компаній знайти вільні ніші та вести діяльність, що буде конкурентно спроможною діяльністю.

Тому для розвитку стартапу в Україні необхідна зважена та ефективна державна підтримка малого підприємництва в інноваційній сфері та в галузі венчурного інвестування за такими напрямками [3]:

  1. створення системи гарантій та страхування інвестицій;
  2. ведення державного реєстру структур, які працюють у сфері венчурного інвестування;
  3. організація системи підготовки кадрів менеджерів інновацій;
  4. забезпечення гарантій прав компаній на інтелектуальну власність;
  5. розробка ефективного механізму порядку утворення та використання коштів венчурного фонду;
  6. розробка нормативно-правової бази, яка б регламентувала правові відносини у сфері інвестування;
  7. розробка процедури допуску на український ринок іноземного капіталу;
  8. розробка методології оцінки ринкових перспектив комерціалізації науково-технічної продукції в межах реалізації стартапів.

Роблячи висновки, можна сказати, що стартап-компанії є перспективною і новою формою ведення бізнесу. Саме розвиток стартап-компаній забезпечить розвиток малого та середнього бізнесу. Кількість стартап-компаній з кожним роком в Україні невпинно зростає, стають все більш привабливими для іноземних і вітчизняних інвесторів. Це можливість усіх креативних людей втілювати свої ідеї, і таким чином впроваджувати інновації в науку, сектор обслуговування, бізнес та інші сфери життя. Україна володіє значним інноваційним потенціалом, що в майбутньому підвищить конкурентоспроможність країни і подальший розвиток за інтенсивним типом.

Список використаних джерел :

  1. Сайт Української академії друкарства, інтернет-доступ: uad.lviv.ua
  2. Філіппов В.Ю. Порівняльний аналіз бізнес-інкубаторів в Україні та в світі /Філіппов В.Ю. //Економічний аналіз: зб. наук.пр., 2011. – Вип.8, ч.1. – С. 209-212
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BF