Організаційно-правова форма для стартапів в Україні

Ігнацевич Ю.Г., 

(юридичний інститут КНЕУ, 4 курс)

 

Проаналізувавши систему міжнародних економічних рейтингових оцінок, ми побачимо, що держави, які обрали для себе шлях інноваційного розвитку, на сьогодні займають лідируючі позиції на світовому ринку.

Названий факт підтверджують такі країни, як США, які виводять на ринок 85% інноваційного продукту, Японія – 75%, Німеччина – 55%, чого не можна сказати про Україну, яка випускає до 1% інноваційного продукту. Їх лідерство в інноваційні сфері тісно корелює з високим рівнем їх економічного розвитку. Згідно з даними Global Innovation Index 2016 Україна займає 56 місце в рейтингу 128 країн світу за рівнем розвиненості інновацій; для прикладу, США у цьому ж рейтингу посідає 4 місце, Німеччина – 10 [1].

Також варто зазначити і те, що Україна продовжує втрачати позиції у глобальному рейтингу країн світу за показником економічної конкурентоспроможності. Так, за опублікованим Всесвітнім економічним форумом Індексом глобальної конкурентоспроможності 2016-2017 (The Global Competitiveness Index), Україна посіла 85-е місце серед 138 країн світу, втративши за рік шість позицій (у попередньому рейтингу займала 79-у позицію) [1].

І це далеко не всі рейтинги, проаналізувавши які, ми можемо зробити висновок, що українську економіку терміново потрібно розвивати, що в реаліях сучасного світу можливо лише шляхом розвитку ринку інновацій.

Все той же досвід зарубіжних країн дає нам зрозуміти, що одним із способів розвитку інноваційного ринку є впровадження такого інституту як «стартап». Стартап (з англ. startup company, startup − «початок процесу») — термін, вперше використаний Forbes в серпні 1976 року і Business Week у вересні 1977 для позначення компаній з короткою історією операційної діяльності [2]. Єдиного визначення це поняття не має. Досить вдалим є визначення, яке запропонував Кравець І.В., відповідно до якого стартапи − це командні проекти, які здатні в умовах критичної невизначеності знайти повторювальну і масштабовану бізнес-модель швидкого економічного зростання [3].

Для впровадження такого інституту необхідно створити відповідне середовище, зокрема законодавчу базу, яка б надала можливість використати переваги стартапів як засобу швидкого розвитку економіки України. В своїй роботі я хочу приділити увагу саме організаційно-правовій формі в якій би міг існувати стартап в Україні.

Відповідно до Державного класифікатора ДК 002-94 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженого наказом Держстандарту України від 22.11.1994 N 288, організаційно-правова форма господарювання – це форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов’язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Дослідивши всі існуючі організаційно-правові форми господарювання в Україні, можна дійти висновку, що найбільш оптимальними для оформлення стартапу є публічне чи приватне акціонерне товариство та товариство з обмеженою відповідальністю. Розглянемо переваги та недоліки кожної з цих форм.

Акціонерне товариство, згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями [4].

До переваг цієї організаційно-правової форми відноситься:

  • значні фінансові можливості – є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій, при цьому створюються умови об’єднання різних за розмірами капіталів великої кількості фізичних і юридичних осіб для нарощування виробничого потенціалу, що є дуже важливим для стартапу;
  • обмежена відповідальність – кожний акціонер несе майнову відповідальність тільки в межах вартості своїх акцій. Крім того, кредитори можуть пред’явити претензії тільки до акціонерного товариства як до юридичної особи, а не кожному акціонеру окремо;
  • можливість диверсифікації фінансового ризику для акціонера: він може бути власником акцій одночасно декількох корпорацій;
  • можливість легкої зміни власника акцій шляхом їх продажу, що не порушує цілісності юридичної особи;
  • відсутність обмежень стосовно максимальної кількості акціонерів;
  • отримання сталого зростаючого прибутку завдяки можливості постійно залучати капітал.

Недоліки:

  • тривала процедура реєстрації акціонерного товариства та високі вимоги до статутного капіталу (мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат – 4 000 000 грн, станом на 2017 рік).

Товариство з обмеженою відповідальністю, відповідно до Закону України «Про господарські товариства» – це товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами [5].

Переваги:

  • в порівнянні з акціонерним товариством процедура реєстрації значно простіша, потребує менше часу, а також відсутні вимоги до розміру статутного капіталу;
  • статутний капітал вноситься на баланс протягом року після реєстрації. Якщо засновники зазначили в статуті велику суму, то є вдосталь часу, щоб цю суму внести;

Недоліки:

  • обмежена кількість учасників (до 100);
  • користується меншою довірою серед іноземних інвесторів, ніж акціонерні товариства.

Здійснивши аналіз переваг та недоліків організаційно-правових форм в яких можливо зареєструвати стартап в Україні я дійшла висновку, що акціонерне товариство має більше переваг. Проте така організаційно-правова форма має один, але досить суттєвий недолік – розмір статутного капіталу та тривалу і складну процедуру реєстрації. Але, на мою думку, це не привід відмовлятись від цієї організаційно-правової форми, а причина реформувати законодавство України, створивши сприятливі умови для розвитку стартапів. Для прикладу доречно взяти досвід США, зокрема Закон «Про підтримку стартап-компаній у США» (Jumpstart Our Business Startups Act), прийнятий у квітні 2012 року. Даний закон спрямований на стимулювання фінансування суб’єктів малого бізнесу, зокрема шляхом послаблення деяких норм регулювання фінансового ринку. Відповідно до закону суб’єктам малого бізнесу дозволено залучати кошти невеликих інвесторів на суму до 1 млн дол. щорічно через спеціально створені платформи в інтернеті, які керуватимуться незалежними організаціями та контролюватимуться комісією США із цінних паперів і бірж. Тобто, він дозволяє стартап-компаніям збирати до $1 млн. дол. без подання паперів та реєстрацій на продаж акцій, як це практикувалося раніше [6].

Отже, підсумовуючи вищезазначене, вважаю за потрібне відзначити відсутність в чинному законодавстві України оптимального механізму реєстрації стартапів та потребу в розроблені і створенні спеціальної організаційно-правової форми, яка б відповідала всім необхідним умовам для ефективного використання стартапів в економічному середовищі України.

Список використаних джерел:

  1. Dutta, S.The Global Innovation Index 2016. The Human Factor in Innovation [Electronic resource] / S. Dutta, B. Lanvin, S. Wunsch-Vincent (eds.). — Johnson Cornell University, INSEAD The Business School for the World, WIPO — World Intellectual Property Organization, 2016. — Available at: \www/ URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2016.pdf.
  2. John Simpson and Edmund Weiner. The Oxford English Dictionary. − United Kingdom: Oxford University Press, 1989. − 21730 с.
  3. Кравець І.В. «Стартап: теоретичний, практичний та правовий аспект» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: IEHTtaNP_2016_274-284.pdf.
  4. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №50-51. – Ст. 384 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514-17/page.
  5. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682 / Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.
  6. Jumpstart Our Business Startups Act. URL: https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/BILLS112hr3606enr/pdf/BILLS-112hr3606enr.pdf.