Правові Аспекти Лібералізації Заснування Підприємницької Діяльності в Україні

Володимир Мачуський

Правові засади лібералізації заснування підприємницької діяльності в Україні зумовлені, зокрема, двома визначальними чинниками:

1) засадами внутрішньої політики України; 2) обов’язками української держави відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07.2010 р. [1] створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, спрощення умов започаткування бізнесу та виходу з нього, зменшення втручання держави в економічну діяльність суб’єктів господарювання, спрощення системи отримання дозволів, зниження тиску на бізнес з боку контролюючих органів є однією з основних засад внутрішньої політики української держави в економічній сфері.

Загальні засади внутрішньої політики України, у контексті спрощення умов започаткування бізнесу, реалізуються через Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. [2] (далі Закон).

За час існування Закону в нього було внесено близько 70 змін. На прикладі заснування товариства з обмеженою відповідальністю в Україні (далі ТОВ), положення Закону, спрямовані на започаткування бізнесу, характеризуються наступними чинниками:

1) Державна реєстрація ТОВ здійснюється за заявницьким принципом; 2) Документи для державної реєстрація ТОВ можуть подаватись в електронній формі через портал електронних сервісів; 3) Розгляд документів ТОВ поданих на реєстрацію відбувається протягом 24 годин; 4) ТОВ може діяти на підставі типового модельного статуту; 5) Під час державної реєстрації ТОВ може обрати спрощену форму оподаткування.

Крім того, чинне законодавство України передбачає можливість створення ТОВ одним засновником – ст. 140 Цивільного кодексу України і, не містить вимог до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю – ст. 144 Цивільного кодексу України [3].

Нарешті, новостворене товариство звільняється на три роки від будь яких перевірок, якщо воно має обіг менше 3 млн. грн.

Таким чином, чинне законодавство України містить загальні положення, спрямовані на лібералізацію започаткування підприємницької діяльності.

Разом з цим, процес широкомасштабної адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, у контексті умов заснування підприємницької діяльності, реалізується через обов’язок України щодо забезпечення досягнення поступової сумісності існуючого і майбутнього українського законодавства з acquis ЄС.

Україна транспонує і на постійній основі впроваджує чинне законодавство ЄС у свою національну правову систему, відповідно до положень зазначених у Додатку XVII «Нормативно-правове наближення» [4 ]Угоди про Асоціацію між Україною та ЕС [5] (далі Угода).

Необхідні заходи щодо поступової взаємної лібералізації умов заснування підприємницької діяльності встановлюються у відповідних положеннях Угоди: Розділ IV – «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», Глава 6 – «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля».

В положеннях Угоди (глава 6) поняття «заснування підприємницької діяльності» диференціюється в залежності від організаційно-правової форми підприємництва.

Для юридичних осіб «заснування підприємницької діяльності» означає право розпочинати та здійснювати економічну діяльність шляхом створення, зокрема придбання, юридичної особи та/або створення філії чи представництва в Україні або Стороні ЄС відповідно.

Стосовно фізичних осіб «заснування підприємницької діяльності» це право фізичної особи України або Сторони ЄС розпочинати та здійснювати економічну діяльність у якості самозайнятих осіб, а також створювати підприємства, зокрема акціонерні товариства, діяльність яких вони в належний спосіб контролюють.

Разом з тим, поняття «заснування підприємницької діяльності» не охоплює відносини, що стосуються фізичних осіб, які прагнуть отримати доступ до ринку праці Сторони, а також до заходів, що стосуються громадянства, місця проживання або роботи на постійній основі.

Привертає увагу та обставина, що правовий статус учасників підприємницької діяльності визначається у Розділі IV Угоди – “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею”. Зазначений Розділ IV Угоди складається з наступних глав: Глава 1 – «Національний режим та доступ товарів на ринки»; Глава 2 – «Засоби захисту торгівлі»; Глава 3 – «Технічні бар’єри у торгівлі»; Глава 4 – «Санітарні та фітосанітарні заходи»;         Глава 5 – «Митні питання та сприяння торгівлі»; Глава 6 – «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля»;

Глава 7 – «Поточні платежі та рух капіталу»; Глава 8 – «Державні закупівлі»; Глава 9 – «Інтелектуальна власність»; Глава 10 – «Конкуренція»; Глава 11 – «Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями»; Глава 12 – «Прозорість»; Глава 13 – «Торгівля та сталий розвиток»; Глава 14 – «Вирішення спорів»; Глава 15 – «Механізм посередництва».

Системно-структурний аналіз Розділу IV Угоди дозволяє дійти таких висновків:

1) правовий статус учасників підприємницької діяльності визначається у Розділі IV Угоди – «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею». На наш погляд, поняття підприємництва охоплює собою поняття торгівлі і, таким чином, в положеннях Угоди відбувається штучне звуження сфери підприємництва;

2) в назві Глави 6 Угоди тільки частина назви присвячена підприємництву, а саме: «заснування підприємницької діяльності». Повна назва Глави 6 охоплює собою також торгівлю послугами і електронну торгівлю, а саме: «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля». Таким чином, структурно назва Глави 6 ставить в один ряд відмінні між собою соціально-значущі явища: заснування підприємництва, торгівлю послугами і електронну торгівлю;

3) структура Розділу IV Угоди розташовує Главу 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля» після таких глав як: Глава 2 – «Засоби захисту торгівлі», Глава 3 – «Технічні бар’єри у торгівлі»; Глава 4 – «Санітарні та фітосанітарні заходи». Таким чином, концептуальна структура Розділу IV Угоди виглядає достатньо непослідовною у контексті правового регулювання підприємництва і умов заснування підприємницької діяльності;

4) поняття «підприємницька діяльність» в положеннях Розділу IV Угоди відсутнє. Натомість вживається поняття «економічна діяльність» (ст. 86 Угоди);

5) поняття «філія» і «представництво», що вживаються в відповідних положеннях Угоди не кореспондуються з положеннями ст. 95 Цивільного кодексу України – «Філії та представництва» [3].

Таким чином, створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом, впровадження чинного законодавства ЄС в правову систему України, певна неузгодженість законодавства України і відповідних положень Угоди в частині регламентації заснування підприємництва, об’єктивно обумовлюють необхідність критичного переосмислення доктринального підходу до правового регулювання підприємницької діяльності і вдосконалення категоріального апарату, який застосовується в межах правової регламентації підприємництва.

Список використаних джерел:

  1. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: закон України від 01.07.2010 № 2411-VI // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
  2. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань: закон України від 15.05.2003 № 755-IV // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15
  3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
  4. Додаток XVII «Нормативно-правове наближення» до Угоди про Асоціацію між Україною та ЕС // Офіційний сайт КМУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/docs/EA/Annexes_title_IV/17_Annexes.pdf
  5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Угода від 27.06.2014р. // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011

Володимир Мачуський – доцент кафедри правового регулювання економіки, ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Оригінал публікації: Правові аспекти лібералізації заснування підприємницької діяльності в Україні