Проблематика розвитку стартап руху в Україні

Марушкевич О. В. , 

КНЕУ, 2курс, група ФФ-201

 

В наш час, в умовах глобалізації соціально-економічного середовища та стрімкого розвитку технологій, великого поширення набуває стартап рух. Власне стартап – це нещодавно створена компанія, яка знаходиться на стадії розвитку і будує свій бізнес на основі інноваційних ідей або технологій. Тобто, можна підсумувати, що стартап – це процес виходу на ринок новоствореної компанії за короткі терміни і, як правило, при мінімальних вкладеннях з інноваційним проектом [6].

Насправді поширення стартап руху стає важливим чинником інноваційного розвитку країни та її технологічного оновлення в умовах сучасної складної економіко-політичної ситуації в Україні. Вирішуючи актуальні проблеми, стартапи розробляють нові технології, впроваджуючи інновації та цим самим підвищують прогрес суспільства.

Саме ті проекти, які створені не професіоналами, а справжніми новаторами, метою яких є реалізація свого потенціалу стають актуальними для розвитку української економіки. Без активізації стартап руху, неможливе розв’язання економічних проблем, притаманних нашій країні.

За даними світового рейтингу стартапів сервісу Startup Ranking, Україна посідає 33 місце серед 150 країн. За результатами аналізу, в Україні у 2016 р. зареєстровано щонайменше 141 стартап-компаній [5].

Незважаючи на помітні позитивні риси впровадження інноваційних ідей у життя, велика кількість потенційно вдалих геніальних стартапів не знаходять свого втілення в реальному світі. Для їх успішного запровадження необхідно пройти через велику кількість різноманітних перешкод.

Основною проблемою, з якою зіштовхуються молоді підприємці як в Україні, так і у всьому світі, є, власне, проблема фінансування. Для втілення будь-якої ідеї та доведення її до необхідного стану недостатньо самої ідеї. Неважливо наскільки вона геніальна, адже, в будь-якому разі, на її реалізацію необхідні ресурси.

Фінансування стартапів є досить проблематичним питанням на фінансовому ринку України, так як залучити гроші на розвиток новоствореної компанії дуже складно, через високий ризик їх неповернення [4]. Для надання фінансової допомоги на впровадження стартапу існують різноманітні конкурси, які дають змогу визначити найкращий проект. Переможцям конкурсів допомагають просунутись на ринок. Вони отримують допомогу від приватних венчурних інвесторів – бізнес-ангелів, або різноманітних венчурних фондів.

Крім безпосереднього фінансування, венчурні фонди активно сприяють у проведенні всіх необхідних оцінок та досліджень, аудиту проектів, що також дуже позитивно впливає на рівень їх життєздатності [7]. Проте для України є характерним створення різноманітних венчурних фондів з метою оптимізації оподаткування, які, зрозуміло, не сприяють розвитку інноваційних ідей. Але, на жаль, навіть незважаючи на жорстокий конкурсний відбір, близько 90% всіх впроваджених в життя стартапів виявляються збитковими та ліквідуються, навіть не досягнувши стадії зростання [3].

До того ж, на сьогодні в Україні склалась доволі складна ситуація. З одного боку з’являється велика кількість різноманітних потенційно успішних стартапів, на втілення в життя яких потребується залучення інвестицій.

Молоді підприємці мають інноваційні нестандартні ідеї для ведення підприємницької діяльності в різних сегментах ринку: від сільського господарства до сфери біотехнологій. Але, на жаль, впровадження цих проектів дуже часто відкладається на невизначений термін, через складнощі з залученням інвестиційних коштів.

В Україні інвестиційні компанії готові фінансувати проекти лише на подальших етапах зростання, коли найбільш ризиковий та складний етап старту вже пройдено; банки не хочуть фінансувати проекти «з нуля», для венчурних фондів цікавими в більшості випадків є лише проекти в сфері високих технологій.

Окрім проблем складності знаходження джерел фінансування, перспективи розвитку стартап руху в нашій країні ще більше стримується впливом інших, характерних саме для України.

Однією з найосновніших проблем розвитку стартапівв Україні є відсутність належної підтримки з боку держави. На сьогодні українське законодавство взагалі не пристосоване для роботи зі стартапами, ринком венчурного інвестування та їх відповідного розвитку. На законодавчому рівні не передбачено жодних ініціатив щодо впровадження інноваційних ідей. Тобто держава зовсім не стимулює молодих підприємців до розвитку стартапів в країні. Законодавство зазвичай, замість надання мотивації, стає перепоною на шляху до інновацій. Важливим недоліком державного регулювання розвитку інноваційної сфери є те, що воно не тільки не сприяє збільшенню джерел фінансування інноваційних ідей, але й протидіє залученню небюджетних коштів й виключає можливість формування спеціальних, у тому числі відомчих фондів фінансування різноманітних інноваційних проектів та програм [1].

Крім того, уряд країни ухиляється від розробки інвестиційних пріоритетів, а венчурні капіталісти не можуть самостійно визначити, у які галузеві сфери слід інвестувати кошти у першу чергу. Низький рівень зацікавленості держави в сучасних інноваційних проектах змушує молоді українські компанії співпрацювати з різноманітними іноземними інвесторами, які допомагають їм втілити свої проекти в життя та стати конкурентоспроможними.

Велика частина стартапів, що реалізуються в Україні, перебувають саме в сегменті інформаційно-комп’ютерних технологій. Це такі сфери, як надання онлайн-послуг, електронна комерція та інше. Саме легкість організації такого стартапу стає основною причиною їх переважання в інноваційному русі.

В свою чергу стартапи, що стосуються соціальної сфери, або сфери промисловості достатньо важко розробити, що спричиняє їх порівняно невисоку кількість. Для поширення та масштабування стартапів в ІТ-галузі необхідно залучати мінімальні ресурси та виробничі потужності, і натомість вони забезпечують значну додану вартість і є дуже затребуваними як в Україні, так і у всьому світі [3]. Проте більшість з них купуються зарубіжними корпораціями, а саме США.

Українські компанії майже не купують готові до масштабування стартап проекти. Більшість вітчизняних корпорацій дуже рідко використовують та реалізують інноваційну діяльність, і при цьому надають перевагу використанню внутрішніх ресурсів, які є дуже обмеженими [3]. Це є однією з причин низького технологічного розвитку української промисловості. Невисока інноваційна активність призводить до відносно низького технологічного рівня продукції і, відповідно, низької доданої вартості.

Можна навести такі основні причини відсутності попиту на стартапи з боку українських корпорацій:

  1. брак коштів;
  2. висока ризикованість подальшого розширення;
  3. відсутність ринкового стимулу або потенціалу;
  4. недостатня поінформованість про існуючі проекти;
  5. майже повна відсутність державної підтримки в сфері інформаційного підприємництва.

Ще однією важливою проблемою розвитку стартап руху в Україні є міграція нового бізнесу за межі країни. Молоді підприємці вважають США чи європейські країни кращим середовищем для розвитку своєї справи. І тому запроваджують свої бізнес-ідеї за кордоном.

Слабка інфраструктура між стартапами та потенційними інвесторами також стримує розвиток інноваційних ідей. А наявні бізнес-інкубатори та різноманітні венчурні фонди не мають достатньої кількості кваліфікованих кадрів, щоб оцінити перспективність того, чи іншого проекту, ризики та доцільність вкладання своїх коштів.

Представники інноваційного підприємництва серед перешкод діяльності статрапів зазначають також макроекономічну нестабільність, рейдерство і постійні обшуки в IT-компаніях. Через це угоди з інвестування в вітчизняні стартапи відбуваються не публічно. За індексом економічної свободи Україна посідає 162 місце, що вказує на її низький рівень (порушення верховенства права; низький рівень інвестиційної свободи; застарілі та суперечливі положення Кодексу законів про Працю України, а також еміграція та старіння населення; висока кількість державних підприємств не дає розвиватися приватному сектору; високий рівень корупції в країні; сильне податкове навантаження) [5]. Індекс економічної свободи України є найбільш низький у всій Європі.

Стартапи є достатньо ризикованими проектами, їх впровадження несе за собою певні ризики. Оскільки стартапи реалізують у суто інноваційній сфері ринку, то стає невідомим як сприймуть новий продукт споживачі та і власне ринок у цілому. Комерційний успіх тої, чи іншої інновації заздалегідь є повністю невідомим та важко передбачуваним. Стартапи у сфері високих технологій працюють в полі новацій, що призводить високого рівня ризиків стосовно сприйняття ринком нових продуктів.

У період з 2014 по 2016 роки було проведено аналіз щодо перешкод, які призводять до збитковості та подальшої ліквідації започаткованих стартап проектів [7]. Найосновнішими проблемами було названо такі:

  1. відсутність ринкового попиту;
  2. неправильно підібрана команда;
  3. неконкурентноспроможність;
  4. невідповідна ціна продукту;
  5. невідповідна якість продукту;
  6. ігнорування клієнтів;
  7. поганий маркетинг;
  8. несвоєчасне виведення продукту;
  9. погане розташування;
  10. відсутність наполегливості;
  11. швидке вигорання;
  12. юридичні проблеми;
  13. відсутність інтересу у інвесторів;
  14. нездатність провести своєчасну реорганізацію;
  15. невідповідність бізнес-моделі стартапу;
  16. неадекватна оцінка бізнес-ідей;
  17. відсутність належного фінансування.

Тобто, можна дійти висновку, що навіть після впровадження стартапів у життя існує велика кількість різноманітних перешкод, що можуть спричинити нанесення бізнесу значних збитків. Саме тому велика кількість стартапів ліквідується.

Також серед внутрішніх проблем розвитку стартап руху є не розвинене бізнес-мислення українських потенційних молодих підприємців. В Україні дуже багато людей, які можуть створити хороший інноваційний продукт, але серед них лише одиниці можуть свій же продукт продати, просунути і впровадити у світовий ринок. В українських стартапах бракує маркетингової стратегії, плану, як отримувати гроші за наданий інноваційний продукт. Саме тому найкращі фахівці, що можуть розвивати власний бізнес на основі вигаданої інновації, не наважуються цього зробити.

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що основними проблемами розвитку стартап руху в Україні є проблема знаходження джерел фінансування та відсутність сприятливих умов кредитування, відсутність підтримки інноваційного бізнесу державою, висока ризикованість проектів, навіть не на початкових стадіях, відтік інноваційного бізнесу за кордон, відсутність сприятливого інвестиційного клімату, вузька спеціалізація стартапів, слабка інфраструктура між стартапами та інвесторами, загальна макроекономічна нестабільність, а також не розвинене економічне мислення українців. Все це перешкоджає розвитку стартап руху та стримує технологічне оновлення держави.

Та, незважаючи на значну кількість перешкод, створення в Україні глобальної компанії все ще залишається можливим. З’являються венчурні фонди і інвестиційні компанії, бізнес-ангели і серійні інноваційні підприємці, бізнес-інкубатори і акселератори,які готові підтримувати найцікавіші стартап проекти. Найбільш пріоритетними галузями щодо інноваційного розвитку в Україні є сфери охорони здоров’я, інформаційно-комп’ютерних технологій, мобільних технологій та телекомунікацій, розвитку біотехнологій, альтернативної енергетики та захисту навколишнього середовища, житлово-комунальних послуг та промисловості. Впровадження стартап ідей саме в ці галузі будуть найбільш затребуваними в Україні та принесуть найбільше користі для економічно-соціального життя людей не тільки в нашій державі, але і у всьому світі.

На жаль, сьогодні стартап рух недостатньо добре розвинений в Україні. Більшість інноваційних ідей реалізуються за кордоном. Розвивати та поширювати стартап-ідеї на території України на практиці вкрай складно. Українські стартапери не настільки проникнуті бізнес-ідеями, як їхні західні колеги, а прогресивні та успішні ідеї в Україні – до цих пір просто виняток. Це відбувається і через те, що в Україні дуже невисока кількість осіб, які користуються інноваційними технологіями у звичайному повсякденному житті.

До того ж, останнім часом свої корективи щодо перспектив розвитку стартап руху, накладає також і економіко-політична ситуація в Україні. Проте статистика 2015-2017років показала, що потенціал українських стартапів достатній для боротьби з кризовими явищами. Незабаром в Україні стартап рух здобуде достатню популярність і практичне значення як для окремих підприємців, так і для економіки України в цілому [4]. Розвиток стартапів на сучасному етапі розвитку економіки нашої держави є важливою частиною підвищення інвестиційної привабливості країни, розвитку інноваційної діяльності та підтримці малого та середнього бізнесу.

Попри нестабільну економіко-політичну ситуацію в країні, довготривалу економічну кризу та інші негативні фактори, що стримують розвиток підприємництва, уже сьогодні українці розробляють успішні стартапи: Depositphotos, Terrasoft, TemplateMonster, Coursmos, Petcube, Grammarly, Сlickky, AugmentedPixels, GitLab 9 та інші.

Для стабільного економічного та технологічного розвитку держави необхідно сприяти запровадженню та ефективному функціонуванню стартапів в Україні, створювати механізми підвищення їх результативності, та також є необхідним визнання важливості впровадження інноваційних технологій в бізнес для успішного розвитку не тільки вітчизняних підприємств, але й економіки країни в цілому [2]. А для того, аби домогтися суттєвих інноваційних зрушень в економіці, необхідно до цього процесу залучити інтелектуальний та вольовий потенціал нації.

Для того аби розширити стартап рух в Україні необхідно впровадити безліч пунктів: посилити захист права власності(насамперед інтелектуальної), продовжити валютну лібералізацію, що призведе до вільного припливу капіталу за кордон і з-за кордону, збільшити інвестування з боку держави, обмежити постійні обшуки в IT-компаніях,посилити інформаційні можливості участі українських новаторів в міжнародних програмах.

Успішний реалізації цих настанов сприятиме покращення загального підприємницького клімату в країні; створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проектів; повне інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів; надання інвесторам гарантій, що мотивуватимуть їх інвестувати в стартапи; розробка державними органами законопроектів, які сприятимуть розвитку інноваційного підприємництва [5].

Також сьогодні є необхідним критичне узагальнення накопиченого досвіду організації функціонування стартапів в зарубіжних країнах, що в свою чергу сприятиме створенню механізму підвищення результативності їх реалізації в умовах української економіки; на державному рівні необхідно створювати максимально комфортні умови для роботи стартапів, такі як наприклад прості процедури реєстрації або лояльне оподаткування;також є необхідним створення сучасного механізму підвищення результативності функціонування стартапів для вітчизняної економіки з огляду на їх важливість і можливість забезпечення успішного розвитку українських підприємств.

Загалом для створення та успішного функціонування інноваційного проекту є необхідним мати конкурентну стратегію виходу на ринок, потрібно розуміти, як працюватиме конкретна бізнес-модель та також необхідно правильно підібрати команду, яка буде здатна втілити у життя та успішно розвивати конкретну інноваційну бізнес-ідею.

Список використаних джерел:

  1. Давідов М. В. Шляхи організаційно-фінансового забезпечення інноваційного процесу на підприємствах України/ М.В. Давідов // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4(82). – С. 130–134
  2. Денис Збанацький. Стартапи: юридичні та практичні аспекти / Збанський Д.// Незалежний аудитор-[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://n-auditor.com.ua/uk/component/na_archive/155?view=material
  3. Кравченко М. О.Аналіз проблематики розвитку стартап руху в Україні / Кравченко М. О. // Збірник наукових праць” Сучасні підходи до управління підприємством” – 2017. – №2. – С. 177-186.
  4. Кравченко М. О. Розвиток стартап компанії на основі співробітницького підходу / М. О. Кравченко // Інтелект ХХІ: науковий економічний журнал. — 2016. — Випуск 5. — С. 75-79
  5. Курченко О.О. Cтановлення та розвиток стартапів в україні: проблеми та шляхи вирішення / Курченко О.О. // Український соціум. – 2016. – No2(57). – C. 80-87.
  6. Пікуль В. С. Що таке стартап? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://3222.ua/article/scho_take_startap.htm
  7. Попко О. В. Сучасна парадигма стартапів у бізнесі / О. В. Попко, М. В. Мальчик // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2014. — №811: Логістика. — С. 275-279.
  8. Українська асоціація інвестиційного бізнесу: Офіційний сайт. — Режим доступу: http://www.uaib.com.ua.
  9. Top 20 Reasons Why High Tech Startups Fail [Electronicresource] // Onlin eMedia, Marketing, Business & Technology Discussions [Online edition]. — 2014. — October 3. — Mode of access: http://joopcrijk.com/startup-business-failure.