Причини реєстрації та успіху українських стартапів за кордоном


Депотапчук Анастасія Володимирівна, ОЕФ, 

3 курс, ООА-305,

anastasiya_depotapchuk@ukr.net

 

У ЗМІ є безліч цікавих та захоплюючих історій успіху українських стартапів. Унікальне програмне забезпечення, «розумні» гаджети, технології, створені українцями, – вони залучають чималі інвестиції і викликають захоплені відгуки співвітчизників. При цьому самі стартапи в абсолютній більшості випадків зареєстровані за межами країни. Чому так відбувається? І чи можна повернути ці компанії в Україну? Що саме їх відштовхує від реєстрації в Україні?

Розглянемо деякі з цих стартапів. «Компанія з Пало-Альто, Каліфорнія, придумала, як керувати роботами і дронами в умовах відсутності GPS-навігації», – так про український стартап в сфері доповненої реальності Augmented Pixels відзивається американське видання Venture Beat. І хоча засновник компанії Віталій Гончарук ніколи не приховував свого походження, а команда розробників знаходиться в Одесі, українською цю компанію вважають тільки на батьківщині.

З моменту заснування, в 2010 році, Augmented Pixels залучила понад $1,5 млн інвестицій, увійшла до рейтингу кращих стартапів Великої Британії в сфері доповненої реальності, а також отримала нагороду видання Financial Times поряд з такими компаніями як Tesla Motors, Bosch та Square.

Ще один приклад – український стартап Sixa, який надає послугу віддаленого доступу до суперкомп’ютера і його обчислювальних потужностей. За менш ніж два роки свого існування він залучив понад $3 млн інвестицій. Команда розробників і засновники стартапу знаходяться в Україні, а штаб-квартира компанії – в Сан-Франциско.

Там же, в Сан-Франциско, влаштувалися засновані українцями відомі стартапи Petcube (гаджет та соцмережа для власників тварин) і Grammarly (сервіс перевірки граматики).

Petcube – один з найвідоміших проектів. Компанія досить молода: її створили в 2012 році Олександр Нескін, Андрій Клен та Ярослав Ажнюк. Успіх прийшов з найпершим приладом, який розробив Petcube: невеликий куб для спостереження і гри з домашніми тваринами. Куб має веб-камеру, динаміки, мікрофон та лазерний промінь. Власник приладу за допомогою смартфону через інтернет може керувати кубом – спостерігати за домашньою тваринкою, розмовляти з нею та грати лазерним променем. Ідея українських розробників одразу ж отримала “ангельські інвестиції”, а також понад 250 тисяч доларів на платформі для збору коштів стартапами Kickstarter. У 2014 році Petcube здобув звання найкращого hardware-стартапу Європи у конкурсі Europas і з того часу є визнаним технологічним лідером на міжнародному ринку.

Grammarly. Про цей сервіс українці знають мало, проте він дуже відомий за кордоном. Заснували Grammarly два киянина Олексій Шевченко та Максим Литвин у 2007 році. Це програмне забезпечення відстежує в англомовному тексті граматичні та синтаксичні помилки і неправильні вирази, а також виправляє їх із необхідними поясненнями.

Звісно, йдеться про ті помилки, які не помічає Word та інші граматичні сервіси. Також сервіс вміє перевіряти тексти на плагіат. Використовувати його можна як онлайн, так і встановивши додаток у Word. Сьогодні Grammarly має близько 10 мільйонів користувачів з різних країн, а також понад 700 контрактів з провідними компаніями та університетами світу.

Є також чимало прикладів реєстрації українських стартапів в Європі. Серед них – сервіс VRnet.io, що конвертує 3D-моделі у віртуальну реальність. Він залучив інвестиції від естонського акселератора Startup Wise Guys та зареєстрував юрособу в Таллінні. На сайті VRnet.io зазначено, що це естонська компанія, хоча свою роботу вона почала на хакатоні в Україні.

Кожен більш-менш життєздатний український стартап чомусь реєструється за кордоном. Розробка може вестися в Україні, і тут навіть буде сплачуватися частина податків. Але основна активність, включаючи операції з продажу та залучення інвестицій, буде здійснюватися в країні реєстрації.

Чому саме так, чи є це проблемою України? Зазвичай стартапи – це глобальні компанії, тому вони реєструються на основному ринку, де працюють або планують працювати. «Це світова практика, а не проблема України», – розповідає голова Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA) Андрій Колодюк.

СЕО юридичної фірми Axon Partners Діма Гадомський уточнює: якщо з самого початку продукт або послуга розрахована на американський ринок, то і компанія буде зареєстрована в США. Якщо на європейський – в Великій Британії, Нідерландах, Люксембурзі, на Кіпрі. На азіатський – в Гонконзі та Сінгапурі. Потужна екосистема стартапів – в американському штаті Каліфорнія, в Берліні (Німеччина), в Тель-Авіві (Ізраїль). Законодавство цих країн захищає права акціонерів і пропонує стартапам придатну систему оподаткування. Наприклад, в штаті Делавер компанія може платити по $300 податку на рік, поки її річний оборот не перевищить $1 млн. «У перші роки свого існування стартапи зазвичай нічого не заробляють. Тому, звичайно, вони шукають локації, де можна легко, швидко і з мінімальними витратами створити і обслуговувати компанію», – пояснює Гадомський. Щоб стати таким офшором для бізнесу, Україні довелося б повністю міняти законодавство. Це поки виглядає утопією. Проте, на думку Андрія Колодюка цілком реально стати ІТ-офшором – безпечним місцем для IT-компаній, яких серед стартапів більшість. Він вважає, що що якщо створити відповідні економічні умови, у нас почнуть реєструватися не тільки українські, а й світові стартапи. Так, наприклад, сталося в Ірландії, яка створила умови для економічно вигідної роботи, і тепер в країні зареєстровані Apple та Google.

А ось, наприклад, Діма Гадомський не вірить в перспективи IT-офшору в Україні. «Це дуже дивно, що в країні не працює судова система, немає приватної власності на землю, корпоративне та трудове законодавство відстале, але зате у нас IT-офшор. Потрібно спершу дотягнутися до Ірландії за легкістю ведення бізнесу, і вже тоді порівнювати себе з нею», – розмірковує він.

В чому ж саме складність зареєструвати стартап в Україні, в чому полягає проблема якої всі так остерігаються? Почати мабудь з того що на сьогоднішній день українське законодавство взагалі не пристосоване для роботи зі стартапами та ринком венчурного інвестування. «В Україні навіть немає тієї форми юридичної особи, яка дозволяє вести стартап-бізнес та залучати інвестиції», – розповідає співзасновниця стартапу Cardiomo Ксенія Бєлкіна. Її компанія зареєстрована в США у формі C Corporation, яка захищає акціонерів від фінансових чи інших проблем бізнесу.

Вирішити проблему захисту прав акціонерів в Україні може законопроект №4666 про товариства з обмеженою відповідальністю. Втім, як вважає керівник юридичного відділу венчурної компанії Digital Future Наталія Соломахіна, проблема не тільки в законодавстві. І навіть за наявності компанії, зареєстрованої в Україні, інвестор, з великим ступенем ймовірності, не захоче вкладати гроші в Україну. «Рейдерство, обшуки IT-компаній, недосконала судова система – це те, що потенційно може «відлякувати» інвестора від вкладень в українські компанії», – пояснює вона.

Країні доведеться пройти довгий шлях, щоб стати безпечним місцем для стартапів і венчурних інвестицій. Спочатку – обмежити вилучення правоохоронцями серверів, продовжити валютну лібералізацію для вільного припливу капіталу за кордон і з-за кордону, посилити захист власності, в тому числі інтелектуальної.

Також, до цього всього переліку, я б ще додала те, що нашим інвесторам треба більше звертати увагу на наших стартаперів, та вкладати в них інвестиції. Звісно, всі із них розуміють, які це ризики, але вони є у будь-якій справі, і, на мою думку, продивившись безліч цікавих та прибуткових стартапів, нашим інвесторам варто і є задля чого ризикувати.

Список використаних джерел:

1. • Тимур Ворона «Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на технологіях»: Виват, 2017.

2. Live Tech Night Show: “Як залучити інвестиції в стартап?” Доповідач: Андрій Колодюк, засновник та керуючий партнер AVentures Capital.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://youtu.be/TvURZ1NWQ5c

3. Проект Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю / Офіційний сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59093