Особливості правового регулювання діяльності стартап-компаній в Україні. Товариство з обмеженою відповідальністю як оптимальна форма стартапу

Features of legal regulation of start-up companies in Ukraine. Ltd. as an optimal start-up form

Бринзак А.С., cтудент гр. ІПС-301, ІІТвЕ,  Andrii Brynzak, andriibrynzak@gmail.com

Ринок стартапів в Україні постійно зростає, так за підсумками 2015 року він продемонстрував зростання на рівні 20–30%. Найбільш динамічною сферою для стартапів є інформаційні технології (IT).

У 2015 році від продажу IT-продуктів і послуг Україна отримала понад 2,5 млрд. дол. США експортної виручки – на 25% більше, ніж роком раніше.

Зростають не тільки доходи IT-сектора, але і кількість працюючих в ньому. За підсумками 2015-го в країні налічувалося близько 90 000– 100 000 осіб, зайнятих в IT. Це один з найвищих показників в Європі, але, навіть незважаючи на це, фахівців в Україні не вистачає.

Аутсорсингові компанії – найбільший роботодавець для місцевих технічних фахівців. В Україні дев’ять з десяти зайнятих в цій сфері працюють саме в сегменті аутсорсингу. Він і генерує більшу частину виручки IT-сектора. Велика кількість успішних IT-підприємців отримали в аутсорсингових компаніях досвід і знання, за допомогою яких змогли запустити власний бізнес.

Отже, зростання кількості стартап-компаній актуалізує потребу у визначенні особливостей законодавчого регулювання їх діяльності в Україні.

Перш за все, варто зазначити, що у вітчизняному законодавстві на даний момент термін «стартап» відсутній. Тому регулювання такого виду діяльності здійснюється у рамках законів та законодавчих актів, які стосуються окремих напрямів та особливостей діяльності стартапів.

Нормативно-правову основу ведення діяльності стартапів та інвестиційної діяльності в Україні становлять законодавчі акти, наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Законодавчі акти, що регулюють діяльність стартапів в Україні

Законодавчий акт Характеристика
1 Закони України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 p.№ 698-XII Визначає загальні правові, економічні та соціальні засади підприємницької діяльності (підприємництва) громадян та юридичних осіб на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.
2 Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. №1560XII Визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України
3 Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. №93/96ВР Визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.
4 Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р.№40-IV Визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом
5 Закон України «Про наукові парки» від 25.06.2009 р. №1563VI Закон регулює правові, економічні, організаційні відносини, пов’язані зі створенням і функціонуванням наукових парків, та спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, впровадження, виробництва інноваційних продуктів та інноваційної продукції на внутрішньому і зовнішньому.
6 Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.1993 р. №3792XII Закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).
7 Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. №3687-XII Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі в Україні.
8 Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. №3689-XII Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні.
9 Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. №2297-VI Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.

 

Перед будь-яким стартапером рано чи пізно постає питання: «Як створити свій «стартап»? Що для цього потрібно знати та яку процедуру при створенні стартапу доведеться пройти наразі і з’ясуємо. І так, якщо Ви маєте власну ідею стартап – проекту з недовгою історією і перед Вами виникло питання: як захистити стартап в Україні, Вам доведеться вирішити в якій організаційно-правовій формі Ви його реєструватимете, яку систему оподаткування обирати та інші питання, які відіграють ключову роль в діяльності стартапу. Тож, розглянемо найбільш прийнятну та просту форму, на мій погляд, для розвитку стартапу в Україні, як товариство із обмеженою відповідальністю.

До речі, пару слів чому саме така форма?

Справа в тому, що засновники ТОВ несуть відповідальність за наслідки своєї стартаперської діяльності виключно майном такого підприємства, а не своїм власним. Розмір статутного капіталу може бути будь-яким, від одної копійки до мільйонів гривень. В цьому випадку закон не обмежує Вас у праві вибору. Крім того, статутний капітал стартап-бізнесу може формуватись протягом такого періоду часу, який засновники для себе самі визначать. Вказане є досить позитивним моментом, зокрема, коли ми говоримо про інвестиції в стартап, адже якщо в Ваших планах вкласти в стартап величеньку суму, то є час для того, щоб накопичити відповідний капітал. Окремо слід зазначити, що для іноземних інвесторів функціонування стартапу саме у формі юридичної особи викликає більше довіри, аніж просто до підприємця.

Відповідно до статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова “товариство з обмеженою відповідальністю”.

Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

  • Перевагами ТОВ над іншими організаційно-правовими формами є те, що розмір статутного капіталу (суми, необхідної для можливості функціонування підприємства) не встановлений законодавчо, тобто визначається на розсуд засновників (може бути навіть декілька гривень);
  • статутний капітал вноситься на баланс ТОВ протягом року після реєстрації. Якщо засновники зазначили в статуті велику суму (такий потенціал теж може привабити інвесторів), то є вдосталь часу, щоб цю суму внести;
    Примітка. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
  • про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
  • про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
  • про ліквідацію товариства.
  • спрощена система управління підприємством: повноваження директора обмежені повноваженнями вищого органу управління – зборами засновників (учасників);
  • коли проект зазнає краху учасники відповідають тільки в межах своїх вкладів до статутного фонду (тобто прийти в офіс і забрати за борги комп’ютер кредитори не мають права).

Що стосується управління товариством з обмеженою відповідальністю, то:

  1. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
  2. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.
  3. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
  4. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Отже, така організаційно-правова форма як ТОВ привертає увагу стартаперів і є найоптимальнішою через низку причин:

  • розмір статутного капіталу не встановлений законодавчо, тобто визначається на розсуд засновників
  • статутний капітал вноситься на баланс ТОВ протягом року після реєстрації. Якщо засновники зазначили в статуті велику суму, то є вдосталь часу, щоб цю суму внести;
  • спрощена система управління підприємством: повноваження директора обмежені повноваженнями вищого органу управління – зборами засновників ;
  • учасники відповідають тільки в межах своїх вкладів до статутного фонду.

Спиcок викоpиcтaних джepeл:

  1. Гоcподapcький кодeкc Укpaїни : Зaкон Укpaїни від 16.01.2003 No 436-IV // Відом. Вepхов. Paди Укpaїни. – 2003. – No 18, 19–20, 21–22. – Cт. 140., 144-135.
  2. Пpо гоcподapcькі товapиcтвa : Зaкон Укpaїни від 19.09.1991 No1576-ХІІ // Відом. Вepхов. Paди Укpaїни. – 1991. – No49. – Cт. 50.
  3. Бояринова К. О. Особливості законодавчого регулювання діяльності стартап-компаній в Україні / К. О. Бояринова. – 2016
  4. Чазов Є. В. Стартап як нова форма ведення бізнесу / Є. В. Чазов. // Наукові праці НУХТ. – 2013. – №52. – С. 122–128