«Інноваційна Україна: загальна характеристика ринку стартапів»

Приймак Надія Володимирівна, КНЕУ, ФЕФ,

3 курс, ФІН-309,  nadiya.prujmak@gmail.com

1. Щодня ми чуємо про зовсім нові та, в той же час, тріумфальні розповіді про невідомі ще людству проекти, які мають шалений успіх. Останніми роками у світі поширюється тенденція до реєстрації проектів у формі стартапів. Це пояснюється тим, що стартапи легко підлаштовуються як до ринкових потреб, так і до організації виробничих процесів.

Світовий ринок щоразу поповнюється інноваціями, новими технологіями та блискучими проектами, в тому числі українськими. Незважаючи на несприятливу ситуацію в Україні та економічну кризу, стартапи є чи не єдиною сферою, що характеризується найбільшим потоком інвестицій.

Україна не веде офіційного обліку стартапів, але за підрахунками різних фахівців цієї сфери, ринок українських стартапів шорічно поповнюється на 300-500 стартапів. Загальна кількість новітніх бізнес-стартапів, які перебувають на ринку та не зазнали краху коливається в межах 900, в тому числі 150 – це вагомі проекти, проте з них тільки 20-40 проектів виживають та постійно вдосконалюються. Однак навіть на сьогодні, коли українська економіка переживає спад, стартапів могло б бути значно більше. У чому ж криються причини такої ситуації на ринку стартапів України?

2. ЗМІ кожного разу повідомляють все нові історії про успіх українських стартапів у світі. Рідкісні програми, унікальні гаджети, техніка та технології, що створюються українськими фахівцями – все це дозволяє мобілізувати значні обсяги інвестицій, зокрема іноземних, та спричинити хвилю позитивних відгуків серед українців. Варто відзначити, що кожен успішний український бізнес-проект у формі стартапу набуває популярності за кордоном та, відповідно, підлягає реєстрації за межами України. Так, працювати над розробкою будуть в Україні, та і частка податків теж буде сплачуватись в нашій країні, але реалізація та залучення інвестицій, та й взагалі основна діяльність буде проводитись в іноземній країні за місцем реєстрації проекту. Які ж фактори зумовлюють відплив українських стартапів за кордон і як повернути їх до України?

3. В загальному якщо розібратися, то стартапи повинні реєструватись на тому ринку, де вони мають намір реалізовуватись або ж уже успішно функціонують. Стартапи є глобальними компаніями. І це не відноситься тільки до проблем України, це всесвітня практика. З цього випливає наступне: якщо від початку інновація розрахована на європейський ринок, то звісно ж компанія буде зареєстрована в Європі, якщо на американський – в Сполучених Штатах. Ці країни, звичайно, пропонують зручну систему оподаткування та захист прав, а також ряд інших привілеїв.

Законодавство України загалом недостатньо пристосоване для регулювання діяльності у сфері стартапів. І я вважаю, що в Україні наразі не існує такої форми суб’єкта господарювання, яка дійсно дозволяє безперешкодно вести такий вид бізнесу та сприяти заохоченню інвестицій. Але справа не лише в законодавчому забезпеченні. Навіть коли компанія уже буде зареєстрована в Україні, ймовірно іноземні інвестори та й вітчизняні не захочуть спрямовувати свої ресурси в Україну. Серед факторів, які можуть «відлякувати» від здійснення інвестицій в українські фірми можна виділити наступні: корупція, нераціональне оподаткування, обшуки та значний контроль на початковому етапі розвитку, недовершена судова система.

4. Для чіткого сприйняття проблем, що постали перед ринком українських стартапів я пропоную порівняльний аналіз реєстрації та діяльності стартапів в США та в Україні. Отже, чому засновники надають перевагу реєструвати свої стартап-ідеї за межами нашої країни? По перше, будь-яким штатом фіксується саме явище існування фірми. І до того періоду, поки вона не розшириться та не буде розвинута на достатньому рівні, не стане учасником біржі, уряд та і взагалі мало хто буде вторгатись в цю компанію та її роботу.

З впевненістю можна стверджувати, що в штатах компанія, звісно, перебуває в межах певного правового поля, але це робиться на власний розсуд засновників. На відміну від України, в США не існує урядовців, які даватимуть вказівки про написання статуту, установчого договору чи інших необхідних документів.

Другим, проте не менш важливим моментом є те, що вслід за реєстрацією фірма починає здійснювати активну діяльність, а не звітність, як це відбувається в Україні.

І основним аспектом, на мою думку, є те, що звітність подається в електронному вигляді, податки сплачуються підприємцями не виходячи з приміщення офісу. Тут дійсно працює система приймання електронних декларацій (нагадаю, що в Україні вона зупинилася на стадії розробки), і це не просто таблиці в Excel. Не можливо також оминути увагою той факт, що такі системи прийому електронних декларацій в США розробляють не державні, а приватні структури, які в свою чергу ще змагаються за право надання такої послуги.

На початковому етапі реалізації стартапу (а це приблизно перші 2-3 роки) діяльність стартапу взагалі стараються не чіпати. І цілком нормально сприймається те, що на перших етапах впровадження і в найближчі роки проект не приносить значних економічних вигод, а в окремих випадках навіть є збитковим.

В Америці є компанії, які припускають, що їх засновники будуть розпоряджатися прибутком/збитком як частиною особистої декларації. Це є досить позитивним моментом, оскільки усуває питання надмірної звітності і дозволяє суб’єкту господарювання зменшити приватні доходи за рахунок збитку підприємства-початківця. Але, на превеликий жаль, така форма організацій дозволена тільки для резидентів і для українських бізнесменів є недоступною.

Крім вище переліченого, позитивним досягненням США в сфері стартапу виступає також те, що американські компанії-початківці мають можливість зменшити свої доходи на суму витрат, що пов’язані з виробництвом нового продукту (до його випуску), та на організацію бізнес-діяльності. Тобто беруться до уваги не лише витрати на діяльність, а й реальні витрати на розробку бізнесу та виробництво продукту. Саме ці переваги ринку стартапів США переманюють таланти з України.

4. Спробуємо знайти відповідь на питання «які зміни потрібні Україні для того, щоб стартапи не виходили за межі державного кордону?» Це питання є досить складним, неоднозначним та суперечливим, так як з цього приводу існує досить багато думок. Я вважаю, що основоположною проблемою нашої країни є надмірна кількість бюрократів, які повинні чимось займатись. От вони і займаються не найбільш нагальними потребами та проблемами, оскільки це в їхніх компетенціях. В США, наприклад, ані податкова, ані федеральна служби штатів не в змозі будуть прийняти якесь рішення без дозволу суду. І за суд обидві сторони (як позивач, так і відповідач) сплачують рівноцінні суми. Беручи це до уваги, податкові органи в США звертаються до суду лише в тому випадку, коли достатньо переконані в своїх вимогах. За послуги юристів вони сплачують так само дорого, як і приватні фірми. Якщо ж вони не впевнені в своїй правоті, то ці питання просто вирішуються не в судовому порядку. І я вважаю, що саме це і варто називати рівними відносинами.

Таким чином, з власної практики, можна стверджувати що нові можливості займатися підприємницькою діяльністю у початківців будуть з’являтись тільки тоді, коли Україні зможе забезпечити дійсно незалежну судову гілку влади і оновлене законодавство.

5. На сьогодні інноваційна діяльність в нашій країні регулюється за допомогою 14-ти законодавчих та 50-ти нормативно-правових актів і більше 100 документів різних відомств. Проте, якщо ми не будемо спостерігати системності при розробці різних нормативно-правових актів, комунікації та взаємозв’язку між відомствами, які ініціюють ці питання, то збільшення кількості таких документів та законів буде не в змозі подолати диспропорції у створенні нормативного та правового поля, а також організаційного та методичного забезпечення ведення бізнесу, стартап-проектів та інноваційної діяльності.

Проаналізувавши нормативно-правову базу України, можна помітити, що на законодавчому рівні діє обмежена кількість законів та нормативних актів, які регулюють інноваційні процеси та діяльність, і діють вони відмежовано одне від іншого. Варто відзначити також, що вагомий вплив у врегулюванні діяльності стартапів відводиться підзаконним актам. Для того, щоб забезпечити досягнення стратегічного державного інтересу у формуванні інноваційної моделі економіки та досягнути реальних результатів можна лише за допомогою вдосконалення механізмів регулювання на державному рівні та створення однієї стратегічної лінії економічного зростання.

В той же час, коли певні аспекти розвитку та діяльності є об’єктом надмірної уваги з боку держави, інші ж залишаються неврегульованими. До них можна віднести наступне: невдосконалений правовий механізм регулювання ринку інтелект-продуктів, передачі інновацій на комерційних принципах суб’єктом діяльності, недостатнє правове забезпечення продажу та реалізації за кордон, а також на разі не існує можливості здійснення приватно-державного фінансування інноваційної сфери.

Водночас, теперішні пріоритети розвитку українського законодавства у сфері ринку інновацій, в загальному, все ж таки віддзеркалюють глобальні економічні процеси. Спрямованість урядової політики на Співробітництво з європейською спільнотою визначає закономірність поступового пристосування системи українського законодавства відповідно до європейських стандартів.

6. Основними напрямами вирішення даної ситуації та усунення описаних вище проблем вітчизняного інноваційного ринку можна виокремити наступне: потрібно впровадити спеціальні заходи для стимулювання малого підприємництва. Міжнародна практика показує, що стартап-ідеї формуються в більшості випадків у невеликих групах підприємців, а не в масштабних корпораціях. Нам потрібно приділити більше уваги питанню врахування інтересу стартапів, в тому числі щодо спеціальних пільгових режимів та внести необхідні зміни до Господарського кодексу та інших нормативно-правових актів в плані надання вищим навчальним закладам можливість створювати на власній основі стартапи (тут же ж звернути увагу на проблему захисту інтелектуальної власності).

Також одним із важливих напрямків регулювання діяльності ринку інновацій є створення відповідного організаційно-методичного забезпечення для трансферу стартап-проектів. Не менше важливими є також зростання рівня освіченості та підвищення якості підготовки фахівців. Українські виші повинні сприяти створенню передумов для організації та розвитку стартапів і саме тут, випускаючи зі своїх лав спеціалістів, в першу чергу звертати увагу на професіоналізм наданих знань.

Не менш актуальним напрямом я б визначила також розробка та введення ряду заходів, які б допомагали спрощувати притягнення людей до інноваційної діяльності. Це, в свою чергу, передбачає заохочення суспільства до тестування нових бізнес-проектів, які створюються стартапами. Як відомо, на сьогодні найпоширенішим засобом є соціальні мережі. Саме це і стане причиною їх розвитку.

В результаті впровадження вище перелічених заходів можна передбачити, що інноваційний ринок в Україні зазнає стрімкого розвитку та, водночас, зростуть обсяги користувачів інтернету. За підрахунками багатьох фахівців у сфері інновацій прогнозується, що в разі зростання кількості користувачів інтернету до 50% і більше будуть набирати обертів темпи формування та діяльності українські стартап-проекти. Даючи оцінку новітнім тенденціям, це відбудеться в період, що трохи перевищує два роки. Відповідно, це і послугує тим, що попит на стартапи всередині нашої країни зростатиме прискореними темпами.

7. Отже, світовий ринок диктує потребу активізації та постійного оновлення ринку стартапів як найефективнішого методу зростання конкурентоспроможності країни та її майбутнього розвитку інтенсивним шляхом. Оскільки Україна має досить високий інноваційний потенціал, вона в змозі сприяти піднесенню економіки знань та представити країну на високому щаблі наукового-технічного прогресу.

Революція Гідності завершилась більше двох років тому і зараз Україна повинна стрімко розвиватись. Цей дух відчувається в атмосфері. Держава підноситься тільки за рахунок талановитих людей. Кожна людина, яка відвідує хоча б один раз Україну повинна відчувати це тому, що запальних, відвертих та волелюбних людей важко не помітити відразу. А для молодих українських бізнесменів, формування потужного інноваційного ринку є можливістю, щоб показати всій світовій спільноті, що вони дійсно впораються з будь-якими завданнями!

Список використаних джерел:

  1. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій: Закон України від 14.09.2006 № 143-V зі змінами та допов. на 18.03.2015 // zakon.rada.gov.ua.
  2. Економічна статистика: Наука, технології та інновації // Державна служба статистики України // www.ukrstat.gov.ua.
  3. Інтерв’ю з експертами українського Інтернет-ринку // AIN.UA: Український Інтернет- журнал.– 18.03.2015 // ain.ua.
  4. Урядовий портал: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250073714
  5. Наумчук Ю., Померанцева Т., Критов С. Стартапи, вперед, або Силіконова долина: погляд зсередини // Дзеркало тижня. Україна.– 27.12.2016 // gazeta.dt.ua
  6. «17 найперспективніших стартапів цього року» BUSINESS INSIDER 05.08.2017
  7. Закон України «Про режим іноземного інвестування» : за станом на 19.03.1996 р.
  8. Закон України “Про інноваційну діяльність” – Законодавство України zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15