Виконання іноземних судових рішень в Україні

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.06.2008  № 1092/5/54

Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень

V. Питання визнання і виконання іноземних судових рішень в Україні

5.1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

5.2. Клопотання заінтересованої особи про визнання і виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу (іноземне клопотання) подається безпосередньо до суду України з урахуванням пункту 5.3 цієї Інструкції.

Іноземне клопотання, якщо це передбачено міжнародним договором України, може бути подано до іноземного суду, який розглянув справу і ухвалив рішення у першій інстанції і який надсилає іноземне клопотання на розгляд компетентного суду України через Мін’юст.

5.3. Іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження не відоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

5.4. Мін’юст, отримавши іноземне клопотання відповідно до абзацу другого пункту 5.2, перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою, а також наявність документів, необхідних відповідно до міжнародного договору для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні.

Якщо клопотання відповідає міжнародному договору України, Мін’юст через головне територіальне управління юстиції направляє іноземне клопотання до суду України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника чи його майна.

У разі відсутності міжнародного договору України у відносинах із запитуючою державою або ненабуття чинності таким міжнародним договором, або неповноти документів, передбачених відповідним міжнародним договором, іноземне клопотання повертається до іноземного компетентного органу, від якого воно надійшло, з поясненням причин повернення.

5.5. Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, а стосовно рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу – із Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж”. У разі, якщо міжнародний договір містить інші норми, застосовуються положення міжнародного договору.

5.6. Ухвала за результатами розгляду іноземного клопотання складається українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає ухвалу мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до неї завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову.

5.7. Суд України протягом трьох днів від дати проголошення ухвали за результатами розгляду іноземного клопотання надсилає сторонам її копії. У разі якщо сторона знаходиться за кордоном і не має в Україні уповноваженого представника, копія ухвали про результати розгляду іноземного клопотання надсилається до головного територіального управління юстиції для передачі копії ухвали належними каналами. У разі необхідності може бути оформлене судове доручення про вручення на підставі статей 415416 Цивільного процесуального кодексу України.

Копію ухвали  про відмову в задоволенні іноземного клопотання або про його часткове задоволення стороні, яка знаходиться за кордоном, суд надсилає разом із судовим дорученням про вручення, складеним на підставі статей 415416 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд України на підставі рішення іноземного суду й ухвали про його визнання та надання дозволу на його примусове виконання одразу після набрання нею законної сили видає виконавчий лист і надсилає його із супровідним листом та копіями зазначеної ухвали і клопотання стягувача на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Про направлення виконавчого листа суд України повідомляє головне територіальне управління юстиції із зазначенням дати направлення виконавчого листа на виконання та назви органу державної виконавчої служби. Головне територіальне управління юстиції отриману інформацію із зазначенням адреси та номера телефону органу державної виконавчої служби направляє Міністерству юстиції України.

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код  суб’єкта  господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб – платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб – громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Ідентифікаційний номер суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб) не зазначаються у випадках, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого номера та якщо законодавством країни, на території якої проживає фізична особа – іноземець, встановлено інші форми обліку.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою.

У разі задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду з питань державної реєстрації актів цивільного стану суд України надсилає два примірники копії ухвали про  визнання та надання дозволу на його виконання (яка набрала чинності) разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи до головного територіального управління юстиції.

Головним територіальним управлінням юстиції один примірник ухвали про визнання та надання дозволу на виконання разом з копіями рішення іноземного суду та клопотанням заінтересованої особи передається для організації виконання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції.

5.8. Мін’юст у разі надходження інформації від суду України або на прохання запитуючої держави надає інформацію про стан та результати розгляду іноземного клопотання.