Задачі

Задача 1.

Громадянин Австрії Йоган Штрудель здійснює систематичну самостійну діяльність в Україні з надання посередницьких послуг з метою отримання прибутку. Чи є Йоган Штрудель  суб’єктом підприємництва?

Задача 2.

В. купив у фірмовому магазині “Атлант” холодильник і за домовленістю з продавцем мав приїхати власним транспортом за холодильником через 2 год. За цей час через несправність електропроводки в магазині сталася пожежа і відібраний В. холодильник був істотно пошкоджений. В. зажадав повернення ціни холодильника і компенсації моральної шкоди в сумі 500 грн. згідно із Законом “Про захист прав споживачів”. Чи правомірні вимоги В.? З якого моменту виникає право власності на річ, передану за договором? (Див. ст.ст. 334, 668 ЦКУ).

Задача 3.

ТОВ “Чорний кіт” і ЗАТ “Червоний півень” уклали попередній договір, у якому визначили, що основний договір вони укладуть протягом дев’яти місяців із дня укладання попереднього. Погоджуючи зміст попереднього договору, сторони обговорили, але не відбили в тексті договору ряд умов, по яких не знайшли єдиного безперечного варіанта і вирішили остаточно домовитися при укладанні основного договору. Через півроку сторони вирішили продовжити роботу з оформлення договору, але укладання основного договору затягувалося. За місяць до закінчення терміну дії попереднього договору ТОВ ” Чорний кіт” звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ “Червоний півень” про спонукання до укладання основного договору. 1. Дайте визначення попереднього й основного договорів і вкажіть, про що повинні домовитися сторони відносин при укладанні попереднього договору. 2. Визначте характер і правові наслідки дій учасників наведеної ситуації по укладанню попереднього договору. 3. Дайте відповідь, чи маються правові підстави для спонукання до укладання основного договору в наведеній ситуації.

Задача 4.

ВАТ “Київбуд” (Покупець) і ТОВ “ЖБК-8” (Постачальник) укладений договір поставки залізобетонних конструкцій. Яких-небудь санкцій за невиконання (неналежне виконання) сторонами своїх зобов’язань договір поставки не містить. Яку відповідальність і на підставі якої норми закону понесе Покупець у випадку затримки оплати товару?

Задача 5.

ВАТ “Промінь” звернулося до господарського суду із заявою про визнання ТОВ “Троянда” банкрутом, оскільки згідно з актом звірки проведених розрахунків заборгованість останнього в розмірі 82 тис. грн не була сплачена протягом трьох місяців.

  1. Яку ухвалу має винести господарський суд? 2. Які умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 6.

В територіальне відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява від Приватного акціонерного товариства “Модус”  про неправомірне використання його фірмової назви товариством з обмеженою відповідальністю “Модус+”.

Як було встановлено, ПрАТ “Модус” отримало свою назву в момент його державної реєстрації як суб’єкта підприємництва 26 листопада 2014 р. і спеціалізується на оптовій торгівлі офісним папером.

ТОВ “Модус+” зареєстроване як суб’єкт підприємництва 20 лютого 2016 р. і спеціалізується на роздрібній торгівлі офісним папером. Його засновник до реєстрації був працівником ПрАТ “Модус” і при реєстрації добре знав про існування однойменного товариства та його спеціалізацію.
Як слід кваліфікувати дану ситуацію ? Чи є порушення у діях засновникаТОВ “Модус+ ” ? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку ?

 

 

Рішення Задач Денисом Зубком

Задача 1.

Громадянин Австрії Йоган Штрудель здійснює систематичну самостійну діяльність в Україні з надання посередницьких послуг з метою отримання прибутку. Чи є Йоган Штрудель  суб’єктом підприємництва?

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини 2 статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Стаття 42 ГК України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 55 цього ж Кодексу:

  1. Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
  2. Суб’єктами господарювання є:

1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

 Отже, Йоган Штрудель може бути суб’єктом підприємництва в Україні за умови його державної реєстрації як підприємця в  порядку, встановленому законом.

 

Задача 2.

В. купив у фірмовому магазині “Атлант” холодильник і за домовленістю з продавцем мав приїхати власним транспортом за холодильником через 2 год. За цей час через несправність електропроводки в магазині сталася пожежа і відібраний В. холодильник був істотно пошкоджений. В. зажадав повернення ціни холодильника і компенсації моральної шкоди в сумі 500 грн. згідно із Законом “Про захист прав споживачів”. Чи правомірні вимоги В.? З якого моменту виникає право власності на річ, передану за договором? (Див. ст.ст. 334, 668 ЦКУ).

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

 Згідно ст. 668 цього ж Кодексу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Отже, якщо В. вже сплатив вартість холодильника, розписався у видатковому документі про його отримання, а заявлені продавцем технічні параметри холодильника “Атлант” не гарантують його пожежестійкість (захист від руйнування внаслідок пожежі), вимагати відшкодування, посилаючись на ЗУ “Про захист прав споживачів” він не вправі.

 

Задача 3.

ТОВ “Чорний кіт” і ЗАТ “Червоний півень” уклали попередній договір, у якому визначили, що основний договір вони укладуть протягом дев’яти місяців із дня укладання попереднього. Погоджуючи зміст попереднього договору, сторони обговорили, але не відбили в тексті договору ряд умов, по яких не знайшли єдиного безперечного варіанта і вирішили остаточно домовитися при укладанні основного договору. Через півроку сторони вирішили продовжити роботу з оформлення договору, але укладання основного договору затягувалося. За місяць до закінчення терміну дії попереднього договору ТОВ ” Чорний кіт” звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ “Червоний півень” про спонукання до укладання основного договору. 1. Дайте визначення попереднього й основного договорів і вкажіть, про що повинні домовитися сторони відносин при укладанні попереднього договору. 2. Визначте характер і правові наслідки дій учасників наведеної ситуації по укладанню попереднього договору. 3. Дайте відповідь, чи маються правові підстави для спонукання до укладання основного договору в наведеній ситуації.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, – у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно статті 182 ГК України за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Зобов’язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

 

Отже:

  1. Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених цим договором.

Основним є договір, умови якого визначені сторонами на підставі попереднього договору.

При укладанні попереднього договору сторони повинні домовитися про умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

  1. Якщо сторони не вказали в тексті попереднього договору умови, що дозволяють визначити предмет основного договору чи інші умови, які є істотними, такі суттєві помилки впливають на можливість визнання договору судом недійсним.
  2. ТОВ ” Чорний кіт” вправі вимагати укладення основного договору в судовому порядку лише в разі, якщо завчасно направила ЗАТ “Червоний півень” пропозицію про його укладення та ЗАТ “Червоний півень” отримало складений ними проект цього договору.

 

Задача 4.

ВАТ “Київбуд” (Покупець) і ТОВ “ЖБК-8” (Постачальник) укладений договір поставки залізобетонних конструкцій. Яких-небудь санкцій за невиконання (неналежне виконання) сторонами своїх зобов’язань договір поставки не містить. Яку відповідальність і на підставі якої норми закону понесе Покупець у випадку затримки оплати товару?

Якщо в договорі не визначені підстави відповідальності сторін, то застосовуються правила відповідальності за порушення умов договору поставки, передбачені законом.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 

Умови оплати товару визначені статтею 692 ЦК:

  1. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
  2. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
  3. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

 

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 

Задача 5.

ВАТ “Промінь” звернулося до господарського суду із заявою про визнання ТОВ “Троянда” банкрутом, оскільки згідно з актом звірки проведених розрахунків заборгованість останнього в розмірі 82 тис. грн не була сплачена протягом трьох місяців. Яку ухвалу має винести господарський суд? Які умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.

Умови для порушення провадження у справі про банкрутство встановлені ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

 

Оскільки сума претензій кредитора не становить визначеного Законом мінімуму, а його вимоги не є безспірними (не підтверджені судовим рішенням),  господарський суд має винести ухвалу про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, у порядку                    ст. 14 зазначеного Закону.

 

Задача 6.

В територіальне відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява від Приватного акціонерного товариства “Модус”  про неправомірне використання його фірмової назви товариством з обмеженою відповідальністю “Модус+”.

Як було встановлено, ПрАТ “Модус” отримало свою назву в момент його державної реєстрації як суб’єкта підприємництва 26 листопада 2014 р. і спеціалізується на оптовій торгівлі офісним папером.

ТОВ “Модус+” зареєстроване як суб’єкт підприємництва 20 лютого 2016 р. і спеціалізується на роздрібній торгівлі офісним папером. Його засновник до реєстрації був працівником ПрАТ “Модус” і при реєстрації добре знав про існування однойменного товариства та його спеціалізацію.

Як слід кваліфікувати дану ситуацію ? Чи є порушення у діях засновника ТОВ “Модус+ ” ? Яке і хто повинен винести рішення по даному випадку?

 

Використання комерційного найменування може визнаватися неправомірним одночасно і за законодавством про захист економічної конкуренції, і за законодавством про право інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Згідно ст. 159 ГК України юридична особа суб’єкт господарювання може мати комерційне найменування.

Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб’єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов’язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Водночас відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Згідно статті 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

 

По-перше, наведені юридичні особи мають різну організаційно-правову форму.

По-друге “Модус” та “Модус+”, на мій погляд, не є цілковито схожими.

Разом з тим, територіальне відділення  АМК вправі звернутися до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ “Модус+” про припинення неправомірного використання фірмового найменування.

Господарський суд може призначити експертизу об’єктів інтелектуальної власності з даного спору, щодо наявності чи відсутності тотожності між комерційними (фірмовими) найменуваннями, що порівнюються.