Захист права інтелектуальної власності стартапів

Романчук Дарина, КНЕУ, ФЕФ, 2 курс
ФФ-201, dar.romanchuk@gmail.com

Стартап — це тільки що створена компанія (можливо навіть не є юридичною особою), яка знаходиться на стадії розвитку і будує свій бізнес на основі нових інноваційних ідей, або на основі технологій, які нещодавно з’явилися. Однією з основних ознак стартапу є новизна і унікальність ідеї. Найчастіше стартапами є абсолютно нові, інноваційні проекти, які задовольняють потреби споживачів. Це те, що робить стартап особливим та визначним, але разом з тим, і вразливим з юридичної точки зору. Чому?

Загальновідомо, що для продовження зростання, підтримки конкурентоздатності та виведення продуктів і послуг на ринок компанії все більше інвестують у творчі ініціативи, інновації та інші види інтелектуальних активів, які зазвичай відомі як інтелектуальна власність або «ІВ».

Крім того, уряди країн все частіше визнають провідну роль, яку відіграє ІВ у стимулюванні інновацій, розвитку економіки і ринку праці, й інвестують у спроможність своїх країн створювати такі інновації. Спостерігається навіть тенденція збільшення інвестиції урядів в університетські дослідження, центри розвитку, а також державні та приватні науково-дослідницькі проекти.

Проте, на жаль, глобальне поширення підробок і піратства знижує прибутковість господарської діяльності, пригнічує розвиток інновацій, міжнародної торгівлі й інвестування. Для цього уряди надають більш якісні послуги, щоб допомогти компаніям у розвитку та комерціалізації торговельних марок, авторських прав і патентів. Разом з тим, за останній час багато урядів почали розвивати ініціативи для вдосконалення охорони прав ІВ, оскільки нематеріальний характер інтелектуальної власності робить її уразливою до незаконного привласнення та інших порушень прав.

Проте, що роботи, якщо вашу ідею майстерно вкрали чи скопіювали? Безперечно, тут ніяк не обійтися без захисту з юридичної точки зору. Є 4 способи, як це можна зробити.

  1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав

Адміністративний спосіб полягає в розгляді та вирішенні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також закони України: “Про захист від недобросовісної конкуренції”, “Про авторське право і суміжні права”, “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, “Про охорону прав на сорти рослин” тощо.

У галузі авторського права і суміжних прав адміністративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публічний показ, порушення умов публічного демонстрування і тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчення. Стосовно об’єктів промислової власності цей спосіб захисту прав передбачає накладення штрафів за неправомірне використання фірмових найменувань, торговельних марок тощо. Засобом захисту в цьому випадку є скарга, яку у встановленому адміністративним законодавством порядку подають у відповідний орган державного управління.

Здійснення дій, обумовлених законодавством України як недобросовісна конкуренція, спричиняє накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну і цивільно-правову відповідальність. До таких дій відносяться:

  • неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, торговельних марок;
  • введення в обіг під своїм позначенням товару іншого виробника;
  • відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарської діяльності і введення його в господарський оборот;
  • неправомірний збір, розголошення і використання комерційної таємниці, а також інші протиправні дії.

Тобто Антимонопольним комітетом України розглядаються скарги щодо дій після вводу об’єктів права інтелектуальної власності до господарського обороту.

Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт тощо.

Так, незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, що призначені для їх виготовлення.

2. Цивільно-правовий спосіб захисту прав

Суперечки, що пов’язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підвідомчі судам загальної юрисдикції і вищому господарському суду. Якщо хоча б однією зі сторін у суперечці є фізична особа, то зазначена суперечка підвідомча суду загальної юрисдикції.

У випадку порушення прав потерпілий подає позов – заяву, звернену до суду, про відправлення правосуддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У позовній заяві вказується форма захисту (заборона робити будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір нанесеного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог, будь-яку дію, відшкодування збитків тощо), розмір нанесеного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог.

За загальним правилом цивільного судочинства конкретна цивільна справа, як правило, розглядається за місцем перебування відповідача. У будь-якому судовому розгляді про порушення прав інтелектуальної власності зважуються два основних питання. Перше пов’язане зі встановленням чи не встановленням факту використання ІВ, що охороняється. Друге — з визначенням розміру збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Власник прав на ІВ має право вимагати від порушника:

  • визнання прав власника;
  • відновлення положення, що існувало до порушення права;
  • припинення дій, що порушують право чи створюють погрозу його порушенню;
  • відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду тощо.

Якщо в результаті незаконного використання ІВ порушник одержав дохід, потерпілий має право вимагати відшкодування втраченої вигоди в розмірі не меншому, ніж сума такого доходу.

Якщо одночасно з порушенням майнових прав порушені особисті немайнові права автора, то він може зажадати майнову компенсацію за нанесення йому морального збитку, розмір якої визначається судом. Порушенням прав авторства є присвоєння результатів чужої творчої праці і спроба видати ці результати за власну розробку.

Суд, господарський суд має право прийняти рішення чи визначення про заборону випуску твору, використання постанови, фонограми передачі в ефір чи по проводах, про припинення їхнього поширення, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору, якщо буде досить даних про порушення авторського права і суміжних прав.

Застосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на ІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права.

У Великобританії, Німеччині та низці інших країн існують спеціалізовані патентні суди. Це дозволяє сконцентрувати досвід вирішення патентних суперечок, створити умови для правильного й однакового застосування нормативних актів, скоротити число інстанцій, що розглядають суперечки.

В Україні поки що немає патентного суду, але існує практика створення судових колегій з інтелектуальної власності, наприклад, при Вищому господарському суді України. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну фахову підготовку з інтелектуальної власності і тому можуть компетентне вирішувати суперечки щодо інтелектуальної власності.

3. Кримінальна відповідальність за порушення прав

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ІВ, чинним законодавством передбачена також кримінальна відповідальність (статті 176, 177 Кримінального кодексу України).

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

  1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.
  2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.
  3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Примітка. У статтях 176 та 177 матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі – якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі – якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію.

  1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.
  2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.
  3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Законодавство України передбачає також кримінально-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить великий матеріальний збиток суб’єкту підприємницької діяльності. Як покарання передбачається застосування до порушника штрафу у розмірі від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавляння волі від 2-х до 5-ти років тощо.

Залучення до кримінальної відповідальності конкретних винуватців злочину не виключає вимог про відшкодування заподіяного збитку.

4. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі (СОТ). Необхідною умовою для вступу України до СОТ є обов’язкове виконання угоди TRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як правовий документ, що охоплює питання, пов’язані з охороною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини III Угоди TRIPS “Захист прав інтелектуальної власності” країни-учасниці зобов’язуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності та їх недопущення.

Стаття 41 Угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удатися до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, включаючи термінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні процедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушників прав.

Подальше удосконалення національного законодавства України здійснюється з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного акта.

Висновок

Отож, ми бачимо тенденцію, що уряди запровадили нові й більш суворі закони, які включають положення міжнародних договорів, посилили правоохоронну діяльність та інвестували у захист прав ІВ шляхом проведення тренінгів, удосконалення судових систем і митного контролю. Ці заходи відображають розуміння значення інтелектуальної власності, її зв’язку з переданням технологій та прямими іноземними інвестиціями, а також того, як ІВ зміцнює діяльність малих та середніх підприємств. Захист інтелектуальної власності та прав ІВ сприяє тому, що споживачі мають доступ до безперервної появи інноваційних, оригінальних та безпечних товарів і послуг. Можливо, найважливішим аспектом є визнання урядами того, що надійний захист ІВ тісно пов’язаний із державною політикою щодо залучення інвестицій та інновацій у сферу ІВ. У цьому сенсі зусилля, спрямовані на посилення режиму захисту ІВ, слід сприймати не як витрати, а швидше як інвестиції, що приносять реальні дивіденди для розвитку економіки й суспільства. Україна зараз перебуває на вирішальному етапі у своєму переході до повноцінно розвиненої економіки, і значення інтелектуальної власності для реалізації її амбіційних планів щодо інноваційної діяльності, розвитку економіки та збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій напряму пов’язане з її здатністю зробити охорону інтелектуальної власності пріоритетним завданням держави і створити умови, за яких створення нових об’єктів інтелектуальної власності користується повагою і сприянням, а також існує належних захист уже існуючих прав інтелектуальної власності.

Підсумовуючи все сказане, можна констатувати, що сьогодні в Україні вже сформована законодавча й організаційна системи державних органів, які прямо або опосередковано забезпечують захист прав у сфері інтелектуальної власності.

Список використаної літератури:

  1. http://bookss.co.ua/book_vvedennya-do-intelektualno-vlasnosti_831/7_tema-6.-zahist-prav-ntelektualnoi-vlasnost
  2. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3687-12
  3. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF
  4. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/print1092684383699237
  5. http://www.uipv.org/