Концепція державної політики у сфері віртуальних активів

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України

Проблеми, які потребують розв’язання

Віртуальні активи та віртуальні валюти є відносно новим явищем у зв’язку з чим на сьогодні є актуальним питання формування підходів щодо регулювання даної сфери.

У цій Концепції терміни вживаються у такому значенні:

віртуальна валюта – цифрове представлення вартості, яке не випущене чи гарантоване центральним банком або державним органом, не обов’язково прив’язане до законодавчо закріпленої валюти та не має юридичного статусу валюти чи грошей, але приймається фізичними або юридичними особами як засіб обміну, і яке може передаватися, зберігатися та торгуватися в електронному вигляді;

віртуальні активи – будь-які записи в рамках розподіленого реєстру записів у формі даних, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому; Continue reading Концепція державної політики у сфері віртуальних активів

Share

#BEPSinUA: План дій BEPS в Україні

Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднюють проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», який покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.

У 2016 році Україна розпочала процес підготовки до запровадження Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (BEPS), який передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. З 1 січня 2017 року приєдналася до Inclusive Framework on BEPS, програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS. Continue reading #BEPSinUA: План дій BEPS в Україні

Share

Стратегія інноваційного розвитку України на період до 2030 року

Проект

Стратегія інноваційного розвитку України на період до 2030 року (PDF)

Аналіз поточного стану інноваційного розвитку

Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.

Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.

За даними Євростату та Національного наукового фонду США, у 2016 році частка високо та середньовисокотехнологічного секторів у виробництві промислової продукції складала у Швейцарії відповідно 14,6% та 21,3%, Ізраїлі – 38% та 12,6%, Південній Кореї – 21% та 33,4%, Німеччині 3,7% та 28%, Чехії – 4,2% та 42%, Україні – 2,9% та 10,9%. При цьому у 2016 році ВВП на душу населення у цінах 2010 року в цих країнах становив: у Швейцарії 76 667,4 доларів США, Ізраїлі – 34 134,8, Південній Кореї – 26 152, Німеччині 46 747,2, Чехії –22 779,3, що від семи до двадцяти п’яти разів більше, ніж в Україні – 2 991,6 доларів США.

Стратегічну мету з формування в Україні високорозвинутої соціально орієнтованої економіки, що базується на знаннях та інноваціях, передбачено Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», схваленою Указом Президента України № 5 від 12.01.2015 р., планами дій з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, зобов’язаннями України щодо досягнення національних Цілей сталого розвитку на період до 2030 р.
Конкурентна позиція України є нерівноважною, що відображено у низці світових рейтингів. Continue reading Стратегія інноваційного розвитку України на період до 2030 року

Share

Користування власним авто з єврономерами, ввезеним як транзитне, не є правопорушенням, передбаченим ст. 469 Митного кодексу України

Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши в касаційному порядку позов фізичної особи до митниці про скасування постанови, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 МК України, та накладено на нього штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Суть спору полягає в тому, що позивач, будучи власником автомобіля з реєстраційним номером Естонії і не знятого там з реєстрації, 26 лютого 2016 року ввіз цей автомобіль на митну територію України на підставі митної декларації з метою транзиту. Під час судових засідань сам позивач визнав, що ввіз зазначений транспортний засіб для тривалого використання на території України, а режим «транзит» заявив, щоб уникнути необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів.

Апеляційний суд, скасувавши постанову суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог. Continue reading Користування власним авто з єврономерами, ввезеним як транзитне, не є правопорушенням, передбаченим ст. 469 Митного кодексу України

Share

Інспекційний портал – прозорі і ризикоорієнтовані перевірки бізнесу в 2019 році

Інспекційна система в Україні трансформується у напрямку ризикоорієнтованого підходу. Відтепер інспекційні органи мають фокусуватись на прозорій оцінці суб’єктів господарювання та запобіганні ризикам, а бізнес – знати коли і чому до нього завітає інспектор.

Запущено інтегрований портал inspections.gov.ua з низкою інструментів для прозорої та передбачуваної онлайн-взаємодії держава – бізнес. 26 інспекційних органів з 33 наразі вже долучились до роботи на порталі та відкрили інформацію про свої перевірки. Станом на жовтень 2018 року в єдиній системі опубліковано майже 250 тис. планів та біля 48 тис. результатів вже проведених перевірок. Триває процес затвердження нових критеріїв ризику, що дасть змогу ефективніше планувати заходи контролю.

Website: https://inspections.gov.ua/

Share

КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

(неофіційний текст)

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

КНИГА ПЕРША. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:

арбітражний керуючий – фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку, внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;

банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

боржник – юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк яких настав; Continue reading КОДЕКС УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

Share

Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

10 жовтня Кабінет Міністрів України затвердив, розроблені Мінекономрозвитку, Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Документ розроблено з урахуванням кращих світових практик політики власності державних підприємств, зокрема OECD Guidelines on Corporate Governance of SOEs (Рекомендації щодо корпоративного управління державними підприємствами Організації економічного співробітництва та розвитку).

Основні засади впровадження політики власності визначають основні цілі здійснення державного володіння, управління і розпорядження суб’єктами господарювання. Так, політика власності стверджує, що держава володіє підприємствами для підвищення їхньої ефективності, збереження і підвищення балансової вартості їхніх активів, забезпечення економічних інтересів українського народу, виконання покладених на державу соціальних функцій, а також отримання прибутку держпідприємствами від здійснення комерційної діяльності.

Документ також визначає загальні принципи управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки, серед яких: Continue reading Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Share

Кадрові вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої та післядипломної освіти для осіб з вищою освітою

Витяг із Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. (неофіційний текст). Повний текст постанови Кабінету Мінстрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 у частині, що стосується вищої освіти. 

28. Науково-педагогічні та наукові працівники, які здійснюють освітній процес, повинні мати стаж науково-педагогічної діяльності понад два роки та рівень наукової та професійної активності, який засвідчується виконанням не менше чотирьох видів та результатів з перелічених у пункті 30 цих Ліцензійних умов.

30. Види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, яка застосовується до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності:

1) наявність за останні п’ять років наукових публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection;

2) наявність не менше п’яти наукових публікацій у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України;

3) наявність виданого підручника чи навчального посібника або монографії; Continue reading Кадрові вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої та післядипломної освіти для осіб з вищою освітою

Share

Мачуський В.В. Академічне підприємництво в Україні: поняття та суб’єкти.

Мачуський В.В., к.ю.н., професор кафедри правового регулювання економіки юридичного інституту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

У статті розглянуто правовий статусу суб’єктів академічного підприємництва в Україні. Визначено коло суб’єктів академічного підприємництва. З’ясовано стан правового забезпечення академічного підприємництва. Уточнено поняття академічного підприємництва. Наведені пропозиції по вдосконаленню законодавства України в сфері академічного підприємництва.

Ключові слова: підприємництво, академічне підприємництво, суб’єкти академічного підприємництва, правове забезпечення академічного підприємництва

Мачуський В.В. Академічне підприємництво в Україні: поняття та суб’єкти (PDF)

Актуальність теми дослідження. Домінування підприємництва як соціально-економічного явища в сучасному суспільстві обумовило трансформацію ролі і місця університетів і вищої школи в цілому. Еволюція форм і методів вироблення і передачі знань призвела до еволюції університетів від осередків освіти і свободи через дослідницькі університети до підприємницьких університетів. Поява новітніх економік (економіка знань, цифрова економіка, sharing economic), цифрової освіти і науки, викликала потребу, з одного боку, у необхідності запровадження підприємництва як базової компетентності в університетській освіті, а з іншого боку, в академічному підприємництві як засобу реалізації університетського потенціалу у регіональному та глобальному вимірах. Continue reading Мачуський В.В. Академічне підприємництво в Україні: поняття та суб’єкти.

Share

«Блакитна настанова» з імплементування правил ЄС щодо продуктів 2016 року (PDF)

Настанова щодо імплементації директив, заснованих на «новому підході» та «глобальному підході» («Блакитна настанова»), була опублікована в 2000 році. Відтоді вона стала одним з основних довідкових документів, що пояснюють, як імплементувати законодавство на основі «нового підходу», наразі охоплене Новими законодавчими рамками.
Значна частина «Блакитної настанови» видання 2000 року ще залишається в силі, але потребує оновлення з метою висвітлення нових розробок і забезпечення максимально широкого спільного розуміння щодо імплементування Нових законодавчих рамок (НЗР) для реалізації продуктів. Необхідно також урахувати зміни, внесені Лісабонським договором (чинним з 1 грудня 2009 року) стосовно юридичних покликань і термінології, застосовних до пов’язаних з ЄС документів, процедур тощо.
Тому ця нова версія Настанови спирається на минуле видання, але містить нові глави, наприклад, щодо зобов’язань суб’єктів господарювання чи акредитації, або повністю переглянуті глави, наприклад, щодо стандартизації або ринкового нагляду. Настанова також отримала нову назву, яка відображає той факт, що Нові законодавчі рамки ймовірно будуть використовуватися, принаймні частково, в усіх видах гармонізаційного законодавства Союзу, а не лише в так званих директивах «нового підходу».

«Блакитна настанова» з імплементування правил ЄС щодо продуктів 2016 року (PDF)

Share