Дарія Пащенко, Вікторія Сендецька, ЮЛ-101, КНЕУ
Мета: Ми вибрали саме цю тему для розгляду, бо вона є надзвичайно актуальною та важливою в сучасному суспільстві. З кожним днем з’являється все більше та більше людей, які розпочинають свій бізнес у соціальних мережах. Тому у цій роботі ми намагатимемось висвітлити основні аспекти бізнесу в соціальних мережах та дамо рекомендації людям, як правильно розпочати бізнес в соцмережах. Дамо відповідь на надзвичайно важливі питання: оподаткування та права.
План
-
Вступ.
-
Продажі в соціальних мережах.
-
Як правильно розпочати просування бізнесу в соціальних мережах?
-
Наскільки правомірна комерція у соціальних мережах?
-
Система оподаткування.
-
Висновок.
Вступ
Соціальні мережі як бізнес-середовище привабливі тим, що відрізняються не тільки низьким порівняно з оффлайном порогом входження для нових гравців, але і пропонують дуже широкий спектр напрямків роботи, а також у більшості випадків не вимагає прив’язки до певного місця.Вести свої справи ви можете не тільки з будь-якого міста, а навіть з іншої країни, особливо якщо всі процеси чітко опрацьовані, а робота з дзвінками і відправка товарів делеговані досвідченим співробітникам.
Продажі в соціальних мережах.
На відміну від повноцінного сайту інтернет-магазину, соціальні мережі в плані продажів володіють вкрай обмеженим функціоналом, проте використовуються багатьма, зважаючи на свою безкоштовність. Суть такого підходу – у створенні публічної сторінки або спільноти, роботі над збільшенням кількості учасників і пропозицією товару цієї аудиторії. Працює це далеко не у всіх нішах, але все ж працює. Наприклад, продаж одягу та аксесуарів йде добре, а от продавати так само успішно автозапчастини через Вконтакті у вас навряд чи вийде.
Із мінусів продажів за допомогою сторінки в соцмережах варто відзначити обмежені можливості в плані налаштувань і зовнішнього вигляду, складності набору аудиторії, низький відсоток органічного залучення нових учасників і залежність від платформи. Фактично, ваша сторінка належить соцмережі і в будь-який момент модератори можуть її прикрити. Ну і, що має бути вже зрозуміло, такі продажі навіть у разі успіху – дуже складно масштабувати. Можливий обіг при такій схемі роботи: 30 – 40 тисяч гривень.
Найголовніші персонажі, хто заробляє у соцмережах – це SMMщики (від слова Social Media Marketing) та оптимізатори контенту (Social Media Optimization). В Україні вже існує досить багато агентств, що спеціалізуються на цьому. Вони надають свої послуги для компаній, які прагнуть популяризувати свій бренд через соціальні мережі.
Як правильно розпочати просування бізнесу в соціальних мережах?
1. Визначення цільової аудиторії.
Кожна відома компанія в соціальних мережах діє за добре підготовленою і продуманою стратегією. Для того, щоб побудувати довірчі відносини з аудиторією, потрібно чітко розуміти бажання і прагнення наявних і потенційних клієнтів. розбийте ваших потенційних клієнтів на групи за віком, статтю, інтересам, професією і т. д.;
чітко сформулюйте повідомлення для користувачів, визначте які в них можуть бути проблеми і, як ви можете їх вирішити;
придумайте три ключові маркетингові повідомлення для кожної з груп;
з’ясуйте яким соціальним мережам ваша аудиторія надає перевагу. Кожна соціальна мережа унікальна, у кожної своя основна аудиторія, структура й мета;
2. Координація роботи
Усі ваші акаунти в різних соціальних мережах мають працювати разом. Щоб їх об’єднати має бути загальна «точка приземлення» — ваш веб-сайт. Саме він є основою бренду.
обов’язково створіть свій блог, щоб люди могли вас почути і прочитати вашу корисну інформацію;
додайте соціальні іконки, але так, щоб вони були добре помітними;
встановіть кнопки для репоста й лайків;
встановіть плагіни активності різних соціальних мереж так, щоб користувачі могли бачити всі ваші останні публікації.
включіть у дизайн ваших сторінок або постів кнопки «Поділитися», щоб користувачам було зручно ділиться інформацією із сайту.
3. Старт
виділяйте щодня хоча б півгодини для роботи в соцмережах;
оберіть для початку одну або дві платформи;
створіть графік публікацій; у публікаціях допомагайте своїм читачам, станьте для них експертом, давайте їм поради, якими вони зможуть скористатися або поділіться інформацією, яка допоможе їм у вирішенні проблем.
4. Спостереження
Обов’язково стежте і слухайте, що люди говорять про ваш бренд, відповідайте на коментарі, згадки та відгуки, навіть якщо вони негативні.
5. Реклама в соціальних мережах
Якщо ви хочете підсилити свою присутність у соціальних медіа, варто виділити час на освоєння варіантів платної реклами.
6. Аналіз
Постійно оцінюйте й аналізуйте свої результати. Відстеження даних про продуктивність є найкращим способом визначення того, які тактики працюють, а які ні. Також потрібно поспостерігати за зростанням активності й репостами. У більшості соціальних медіа є інструменти, які можна використовувати для відстеження та вимірювання ефективності.
У наш час уже просто не обійтися без представництва компанії в соцмережах, адже це один із найлегших способів підвищити впізнаваність бренду, товарів та послуг серед користувачів соціальних медіа. Живий профіль фірми в соцмережах допоможе у створенні позитивного образу бізнесу, підвищенні репутації, рівня довіри, лояльності користувачів, що обов’язково збільшить і прибутки компанії.
Наскільки правомірна комерція у соцмережах?
Сам по собі продаж товарів з використанням соціальних мереж не є неправомірним (якщо це не зброя, наркотики та інші товари, обіг яких заборонено). В українському законодавстві немає нормативного акту, який би забороняв продаж товарів через соціальні мережі.
З точки зору законодавства – це буде продаж товарів на замовлення позаофісного чи торгового приміщення. Такий продаж має бути оформлений відповідним чином. Виходить, що порушення не в самій діяльності, а в її оформленні, яке в разі продажу товарів через соціальні мережі відсутнє зовсім, що є порушенням закону “Про захист прав споживачів”.
Другий момент полягає в тому, що самостійний, регулярний продаж через соціальні мережі з метою отримання прибутку підпадає під визначення підприємницької діяльності і має здійснюватися суб’єктом підприємницької діяльності фізичною або юридичною особою, зареєстрованою у встановленому ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Це теж порушується такими продавцями, адже у переважній більшості, свою діяльність вони ніяк не оформляють.
Третій момент: вони повинні платити податки, але не роблять цього. Цікаво, що працівники податкової достатньо часто відвідують соціальні мережі і знають про такий вид торгівлі. Вони знають, що ці продавці мають зареєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності, повинні сплачувати єдиний соціальний внесок, зареєструватися як платник податків, обрати для себе найбільш придатну систему оподаткування і платити єдиний соціальний внесок і єдиний податок, однак не дуже переймаються цим.
Проблема для податкової у цьому випадку полягає у відносній складності документування таких продажів і банальній відсутності бажання зайвий раз ворушитися.
Можна зробити висновок, що питання Інтернет-торгівлі є досить актуальним на сьогоднішній день, адже торгівці знаходять легальний вихід та заробляють на цьому кошти, при цьому не відраховуючи податки до бюджету. Тому важливим відкритим питанням є те, яким чином законно врегулювати діяльність торгових точок в соціальних мережах та на просторі Інтернет.
Система оподаткування
Якщо ви вирішили відкрити свій інтернет-магазин, вам варто визначитися з системою оподаткування. Оскільки ведення бізнесу це не тільки отримання доходів, але і сплата податків і зборів.
Спрощена система оподаткування обліку та звітності – це механізм сплати податків, який замінює сплату низки окремих податків єдиним податком, а також спрощує ведення обліку та подання звітності контролюючим органам. На спрощеній системі оподаткування можуть працювати як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи. Згідно з Податковим кодексом України платники єдиного податку поділяться на 4 групи. Від того, до якої групи належить суб’єкт оподаткування залежить ставка єдиного податку, що сплачується підприємцем. Групи відрізняються між собою рівнем доходів, кількістю найнятих працівників, характером підприємницької діяльності.
Перша група
Фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
Друга група
Фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
Третя група
Фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
Четверта група
Сільськогосподарські товаровиробники:
а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
б) фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України “Про фермерське господарство”
Ставки єдиного податку
Ставки єдиного податку розраховуються у відсотках від суми доходів. На розмір ставки єдиного податку впливає статус суб’єкта підприємництва як платника ПДВ. Ставка оподаткування єдиного податку для платників, які відноситься до першої групи становить до 10% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Друга група сплачує до 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року(4723 грн)
Третій групі доведеться сплатити у відсотках до доходу: 3% (з ПДВ) та 5% (без ПДВ).
Доходи, з яких утримується єдиний податок
І-ІІІ група платників податку(ФО)
Згідно з пп. 1 п. 292.1 ПКУ, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу платника ЄП включається:
— вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
— сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для 3 групи-платників ПДВ);
— винагороди за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування, агентськими договорами (без урахування транзитних сум)
Згідно з п. 292.9 ПКУ, доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізособи, визначеного відповідно до розділу IV ПКУ.
ІІІ група платників податку(ЮО)
Згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ,
будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в:
— грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
— матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу включається:
— вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
— сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для 3 групи-платників ПДВ);
— вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ;
— винагороди за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування, агентськими договорами (без урахування транзитних сум).
Штрафні санкції
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
По-перше, штрафні санкції застосовуються за порушення сплати узгодженої суми грошового зобов’язання (п. 126.1 ПКУ):
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
По-друге, штрафні санкції застосовуються за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов’язання (п.126.2 ПКУ).
Передбачена відповідальність встановлена у розмірі 20% суми грошового зобов’язання.
По-третє, нарахування пені розпочинається при нарахуванні (п. 129.1 ПКУ):
– суми грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання;
– суми податкового зобов’язання, визначеного у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження);
– суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у т. ч. у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок, – після спливу 90 к.д. (270 к.д у разі здійснення самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ПКУ).
В-четвертих, за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), на посадових осіб накладаються штрафні санкції у розмірі від 5 до 10 нмдг (ст. 163-2 КУпАП).
За такі ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, штраф накладається на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 нмдг.
У випадку непогашення у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання платник податків несе відповідальність, встановлену ст. 126 ПКУ та ст. 163-2 КУпАП. На суму податкового боргу нараховується пеня.
Зміни у зв’язку з пандемією коронавірусу
У зв’язку із пандемією корона вірусу, було створено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”
Верховна Рада України постановляє:
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-14, № 15-16, № 17, ст. 112):
1) У пункті 291.4 статті 291:
підпункт 1 викласти в такій редакції: «1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень»;
абзац третій підпункту 2 викласти в такій редакції:
«обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень»;
підпункт 3 викласти в такій редакції:
«3) третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень».
Оскільки дуже багато підприємців під час карантину працюють через інтернет та в соціальних мережах зокрема, то ці зміни є важливими.
Висновок
Як висновок можна стверджувати, що наразі інтернет-бізнес є одним з найвигіднішим варіантом, адже це полегшує питання територіального розміщення, робочих годин та вихідних, а також, як би це дивно не звучало, такий вид бізнесу ще досі може обходити податки держави та вільно заробляти. Незважаючи на те, що податкова система України має оподатковувати всі підприємства, через невідповідність законів теперішньому часу та швидкій модернізації технологій, ми можемо спостерігати такі випадки, коли маючи грошовий оборот в декілька сотень тисяч на місяць, підприємець уникає податків. Проте все змінюється, на мою думку, прийде момент і наші закони будуть йти поряд з вимогами того часу, в якому ми живемо. Адже інтернет-бізнес, програмування і все, що з цим пов’язано, дійсно ще дуже довго буде актуальним і буде тільки розширення можливостей у цих сферах. Багато людей віддають перевагу роботі в інтернеті/фрілансу та взагалі почати щось своє. Держава повинна заохочувати такі прагнення громадян, але тільки в тому випадку, коли цей бізнес відповідає усім вимогам офіційної реєстрації, а також не приносить суспільну шкоду оточуючим.
Бізнес в соціальних мережах: правові особливості та оподаткування
