Category: літературний кіоск

«Имя розы» (итал. Il nome della Rosa) — первый роман итальянского писателя, профессора семиотики Болонского университета Умберто Эко.
Главным героям, Вильгельму Баскервильскому и его юному спутнику Адсону Мелькскому приходится расследовать гибель некоего Адельма Отрантского, монаха бенедиктинской обители. Действие происходит в конце ноября 1327 года в неназванной местности, с туманным указанием на границу Лигурии, Пьемонта и Франции, то есть на северо-западе Италии. Сюжет разворачивается в течение недели.

Умберто Эко “Имя розы” (PDF).

Умберто Еко “Ім’я Рози” (audio)

Притча про робітників у винограднику – це християнська притча про робітників у винограднику. В цій притчі показано те що Бог оцінює і слідкує за нашими справами, тому ми повинні знати, що «перші можуть бути останніми, а останні першими». Отже, не слід бути впевненим у своїй доброті, а завжди виконувати Божі заповіді. Ця притча описується у Євангелії Від Матвія 20:1–16.

Оригінальний текст:

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Згодившися ж він із робітниками по денарію за день, послав їх до свого винограднику. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, та й каже до них: Ідіть і ви до мого винограднику, і що буде належати, дам вам. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев’ятій, і те саме зробив. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан винограднику: Поклич робітників, і дай їм зарплату, почавши з останніх до перших. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по денарію. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. А взявши, вони почали нарікати на господаря, кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту… А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за денарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? Отак будуть останні першими, а перші останніми!

Continue reading Притча про робітників у винограднику

«Мора́льні листи́ до Луцилія» (лат. Epistulae morales ad Lucilium) — збірка із 124 листів, написаних Сенекою Молодшим наприкінці його життя, після відходу з політики. Вони адресовані Луцилію Молодшому, прокуратору Сицилії (він відомий тільки через листування із Сенекою).

Всього збірка налічує 124 листи різного розміру, кожен з яких починається фразою «Сенека вітає свого Луцілія!» (лат. Seneca Lucilio suo salutem), а закінчується прощанням «Бувай здоров!» (лат. Vale). У цих листах Сенека дає Луцилію різні поради, багато пише про бідність, свободу волі, дружбу і смерть. Філософ повчає співрозмовника, як стати більш відданим стоїком. Хоча листи складаються із еклектичних форм стоїцизму Сенеки, вони є цінною інформацією про життя у Стародавньому Римі.

Continue reading Моральні листи до Луцилія

Пісня, яка подобається викладачу “ПРАВО”

Арсеній Я.

“Арсеній вітає Тараса!”, так би написав Сенека Луцілію, а я давній друже пишу тобі на український манер просто: “Здоров будь, Тарасе!”

Сподіваюсь ти приємно здивуєшься побачивши мою вишукану аву на своєму айфоні. Я уявляю твоє здивоване обличчя – ми ж не бачились стільки років.

Не хвилюйся, не має в мене ані неприємних новин, ані неприємних прохань. Навпаки, я хочу виконати давню мою тобі обіцянку.

Можливо ти і забув про неї, а я так ні. Пам’ятаєш, інколи надані обіцянки ми виконуємо для самих себе, а не для тих, кому вони надавалися.

Continue reading Українські листи або подорож в Європу (I).

Ми зустрілися в центрі, як і домовлялись,
І я подарував їй букет червоних гвоздик,
Сяйнувши посмішкою вона сказала, – боже, як же це мило,
А потім тихо додала, – мерсі.
В кафе повному снобів ми пили каву,
злегка перепалену,
І в цілому все було не погано…,
Але це була не ти.

Арсеній Я.

Арсеній Я.: Українські листи

Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (VІ)

Тарас Макондо, Яна Мотовило

Анна М. зіскочила з коня і озирнулась. Навколо нею сутенів мокрий ліс. Подекуди над деревами пливли хмаринки вечірнього туману. Прямо перед нею височіла висока сіра стіна. Маленька  не помітна хвіртка в стіні ледь проглядала крізь кущі. Все було так як і казав Гарт. Втеча вдалася.

На останньому перегоні, далі якого довірений охоронець Генріха на прізвисько Гарт відмовився супроводжувати Анну, він детально розказав їй як правильно розрахувати час і під’їхати до стіни в правильному місці. Анна залишила коня на схованій в лісі галявині і швидко підійшла до хвіртки в стіні. Темрява впала на землю. Настала непроглядна ніч.

«Умовний сигнал легко запам’ятати»,- казав Гарт їх на вухо, майже торкаючись її щоки губами. «Три подвійних удари, три одинарних удари і знову три подвійних». Анна встигла стукнути в хвіртку лише один раз як та раптово відчинилась і чиясь міцна, немов із заліза рука рвучко втягнула Анну всередину. Хвіртка знову безшумно стала на місце. Continue reading Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (VII)

Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (V)

Тарас Макондо, Яна Мотовило

«Cherchez la femme», – вигукнув Ян Замойський, коронний канцлер Польщі, вживаючи цей крилатий французький вираз задовго до Олександра Дюма. Схвильовано походжаючи по невеликій темній кімнаті він запитав свого співрозмовника: “Так  Ви кажете його бачили з цією Анною М.? Ви впевнені? Джерело надійне?”. Співрозмовник ледь помітно кивнув головою і відповів: “Пане канцлер, Вам добре відомо, що у мене не буває ненадійних джерел.” Він зробив невелику паузу наче вагаючись чи варто продовжувати, кілька разів відкривав і закривав рота трохи затинаючись під роздратованим поглядом канцлера і нарешті промовив: “Джерела надійні настільки це можливо в наш час. Як Ви знаєте я їм добре плачу і крім того, вони мене дуже бояться”.  Канцлер уважно подивився на невиразне і непримітне обличчя молодого чоловіка немов би роздумуючи яким чином той змушує боятися себе. Continue reading Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (VI)

Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (IV)

Тарас Макондо, Яна Мотовило

Артикули Генріха Валуа є широковідомими у вузьких колах спеціалістів з історії Франції, Польщі і України. Складені вперше як установка, що окреслювала обсяг і компетенцію королівської влади, артикули були подані Сеймом на затвердження новообраному королю Польщі  Генріху Валуа в 1573 році.

Власне кажучи, встановлені артикулами взаємообов’язки пана і підданих, тобто Генріха Валуа і шляхти, практично не мають відношення до справжньої історіїї аеронавтики. Виняток становить одни малопримітний артикул, до речі відсутній в українському варіанті вікіпедії.  Continue reading Мистецтво вільного польоту або стислий нарис справжньої історії аеронавтики (V)