Європейське законодавство про клімат, [1] як один із ключових елементів Європейської Зеленої Угоди, [2] закріплює зобов’язання ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та проміжну мету зменшення чистого викиду парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року.
Відповідно до чинного законодавства держави-члени ЄС мають обов’язкові річні цілі викидів парникових газів на 2021-2030 роки для тих галузей економіки, які не виходять за рамки Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS). На ці сектори, включаючи транспорт, будівництво, сільське господарство, промисловість, що не підпадає під дію ЕТС, та відходи припадає майже 60% загальних внутрішніх викидів в ЄС.
Кліматичне законодавство ЄС передбачає також залучення політичних, економічних та соціальних секторів суспільства для досягнення поставленої мети.
