Categories
літературний кіоск український мото дзен

УКРАЇНСЬКИЙ МОТО ДЗЕН ПІСЛЯ 60: ПОДОРОЖ У ТИСЯЧУ МИЛЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ОДНОГО КРОКУ (ВЕЛИКИЙ ГЛОКНЕР I)

Зловісне попередження! Просимо негайно покинути цю сторінку тих осіб, кому подобаються тексти "БЕЗ ВОДИ". Як правило такі особи підбадьорюють одна одну, мовляв, гарний текст "без води", або гарний відеоролик - "без води", або "О, класно, головне, що без води!". Цей тренд безводної людини невпинно шириться суспільством. Такі безводні істоти непомітно для себе перетворюються на таких собі акваріумних рибок, які якраз і спостерігають оточуючий світ крізь товщу води та скло акваріуму, примудряючись годинами бездумно розглядати якусь яскраву картинку, зовсім не переймаючись сутністю речей. Для таких осіб цей текст є небезпечним. Тут може бути море води. Я не несу жодної відповідальності за можливі ментальні наслідки для homo anhydrous.

У епоху античності високодуховні люди не подорожували і не схвалювали подорожі інших.

Сократ все своє життя провів в Афінах і не піддавався спокусі подорожувати, крім участі у битвах.

Сенека взагалі засуджував подорожі і говорив: «Яка користь у тому, щоб перетнути море і перейти з одного місця до іншого? Якщо ви хочете позбавитись своїх проблем, вам потрібне не інше місце, вам потрібна інша особистість».

Share
Categories
літературний кіоск український мото дзен

УКРАЇНСЬКИЙ МОТО ДЗЕН ПІСЛЯ 60: БІЛА ЦЕРКВА. ЖІНКИ. МОТОЦИКЛ. (ГРОССГЛОКНЕР VIII)

Біла Церква. Жінки. Мотоцикл.

“To Sherlock Holmes she is always the woman.”

“My mistress’ eyes are nothing like the sun;
Coral is far more red than her lips’ red;
If snow be white, why then her breasts are dun;”

«Вважати мотоцикл засобом втечі від навколишньої дійсності абсолютно неправильно. Насправді мотоцикл – це засіб ментального визволення», – із розмови двох п’яних київських підприємців в барі.

Навіть не питайте мене, куди я одразу подався, приїхавши в місто Біла Церква на своєму вірному китайському мотоциклі “Viper” (далі – Гадюка).

Природно, кинувся шукати отой мерзенний Макдональдс.
Де б я не був і як би я привселюдно не засуджував фаст-фуд, приїжджаючи в будь-яке місто, я завжди прямую в Макдональдс.

Навіть рухаючись італійським автобаном на автомобілі, я, як той капітан Ахав та його команда, дивлюся на вершину наступного пагорба, так само, як моряки вдивлялися в морські хвилі, шукаючи Мобі Діка, силкуючись побачити, чи не видно там фонтан і білий горб, так і я виглядаю знайому вежу Макдональдса.

Share