Цифрові права українців або Декларація цифрових прав людини.

Єлизавета Гололобова, Анастасія Міна, ФМ-201, КНЕУ

Презентація 

Актуальність: На сьогоднішній день електронні інформаційні носії, а саме: Web-ресурси до яких вони надають доступ, відіграють важливу роль у нашому житті. Ні для кого не секрет, що сьогодення відцифровується, мало хто уявляє наше життя без гаджетів, а для деяких це навіть джерело прибутку. Виходячи з цього ми маємо світ, який переноситься з фізичного в цифровий, а так як ця галузь досить нова,постає проблема правового регулювання в найкоротших термінах. А саме порушення цифрових прав людини та способи їх захисту є актуальною темою Українців.

Основний матеріал: Цифрові права – права людини, які полягають в праві людей на доступ, використання, створення і публікацію цифрових творів, доступ і використання комп’ютерів та інших електронних пристроїв, а також комунікаційних мереж, зокрема, до мережі інтернет.

Заборони та свободи в інтернеті

  • Доступ в інтернет визнається як право відповідно до законодавства ряду країн
  • Тепер інтернет є безпрецедентним інструментом реалізації прав і свобод людини та створює майданчик для широкої участі громадян у демократичних процесах. Тож втілення прав і свобод онлайн може потребувати особливих гарантій.

Декларація цифрових прав людини

  • Зважаючи на величезну роль, яку відіграє інтернет у сучасному житті, доцільно зібрати всі гарантії цифрових прав в окрему категорію.
  • Для цього спробуємо уявити “Декларацію цифрових прав людини”, де закріплено всі правові можливості людини в онлайн-середовищі та обов’язки влади щодо їхньої реалізації.

Декларація цифрових прав людини включає в себе:

  • право на доступ до інтернету;

Кожен має право на рівний доступ і використання вільного та безпечного інтернету.

  • свобода вираження поглядів;

Кожен має право вільно висловлювати свої погляди, шукати, отримувати та поширювати інформацію онлайн.

  • приватність і захист персональних даних;

Кожен має право на приватність онлайн та захист персональних даних.

  • право на свободу та особисту безпеку;

Право на особисту безпеку має бути забезпечене онлайн.

Для реалізації цього права потрібно забезпечити, по-перше, захист від злочинних дій,  тобто юридичні гарантії захисту від фізичного та психологічного насильства чи домагань, мови ворожнечі, дискримінації в онлайн-середовищі. По-друге, держава має сприяти розвитку та функціонуванню безпечних інтернет-технологій, а також повинні існувати механізми захисту від сервісів і протоколів.

  • право на мирні зібрання, асоціації та використання електронних інструментів демократії;

Інтернет є важливою платформою для суспільної мобілізації, співпраці та участі громадян в управлінні державними справами. Зважаючи на це, громадяни повинні мати свободу обирати та використовувати будь-які сервіси, веб-сайти чи за стосунки для створення, приєднання, мобілізації та участі в соціальних групах та асоціаціях.

  • право на цифрове самовизначення, або право відключатися від онлайну;

Незалежно від наявності “електронного ID”, будь-який громадянин повинен мати доступ до головних державних сервісів і не зазнавати дискримінації на основі своєї віртуальної активності чи її відсутності.

  • обмеження цифрових прав;

Будь-яке регулювання та законодавче обмеження цифрових прав має розроблятися прозоро, відкрито та інклюзивно, тобто за участю представників не лише державних органів, але і громадянського суспільства та бізнесу.

  • “інтернет-гіганти” та їхня роль у забезпеченні цифрових прав.

Можливості платформ впливати на інформацію, яку отримують і поширюють користувачі, та можливості збирати персональні дані часто перевищують повноваження будь-яких державних органів, за винятком, можливо, Китаю та кількох інших недемократичних країн.

Порушення цифрових прав українців

  1. Одним із способів обмеження цифрових прав людини є нав’язування непотрібних цифрових послуг, наприклад спаму.

Згідно Будапештської конвенції про кібер злочинність Інтернет-користувачі повинні бути захищені від втручання в комп’ютерні дані, зокрема, від використання шкідливих кодів та надсилання великих обсягів електронних листів отримувачу з метою блокування комунікаційних функцій системи.

  1. Заблоковано 240 веб-сайтів в Україні, до яких немає доступу у користувачів Інтернету.

В Україні, на підставі двох Указів Президента України від 15 травня 2017 року та від 14 травня 2018 року було введено в дію відповідні рішення Ради національної безпеки і оборони та заблоковано 240 веб-сайтів. Таке блокування не відповідає критерію «необхідності в демократичному суспільстві», є непропорційним визначеній законній меті.

3) Збір та поширення конфіденційної інформації про абонентів оператором мобільного зв’язку, зокрема, про регулярність його візитів до лікаря, його спосіб життя, звички, рівень доходів тощо.

Нещодавно на прохання видання Liga.Tech компанія Vodafone Ukraine розповіла, як мобільні оператори складають поведінкові портрети клієнтів за їхніми «цифровими слідами» та як монетизують ці дані

4) Надання надмірного і не пропорційного доступу до інформації про споживача послуг з доступу до Інтернету на підставі рішення суду.

Рада з прав людини ООН в своїй Резолюції 2016 року публічно засудила країни, які навмисно обмежують доступ до інтернет-мережі для своїх громадян. Резолюція відображає також чітку позицію організації — «люди повинні бути однаково захищені в офлайні і онлайні», включно з тими рішеннями, де особливий акцент зроблено на свободу слова.

Результати моніторингу порушення цифрових прав в Україні у квітні-вересні 2019 року

  • Порушення права на вільні вибори в цифровому середовищі(Інтернет і виборчий процес).
  • Протягом травня – вересня 2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено 16 (шістнадцять) рішень у справах, які стосуються порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації. Всі вони пов’язані із поширенням користувачами соціальної мережі «Фейсбук» фотографій бюлетеня із результатами свого волевиявлення в той час, коли ще тривало голосування на виборчих дільницях.
  • Порушення цифрових прав індивідуального характеру Порушення права на свободу вираження поглядів
  • Порушення права на свободу вираження стосувались таких питань: • напад на журналіста і відеоблогера (Вадима Комарова), заподіяння йому тяжких травм
  • напади на журналістів онлайн видань та/або блогерів
  • пред’явлення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, пов’язаного із поширенням інформації у соціальній мережі Facebook, із заявленням надмірних вимог про відшкодування моральної шкоди
  • застосування судом способу правового захисту, який порушує авторське право в Інтернеті
  • Порушення права на приватність та захист даних, виявлені під час моніторингу:

• витік персональних даних журналістів, що ставить їх у небезпечне становище

• свідоме поширення отриманих на підставі депутатського запиту документів, що містять конфіденційну інформацію (копії паспорту іншої особи), у вільному доступі на веб-сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» – 1 випадок;

• продаж бази даних громадян України, в якій містились відомості про прізвище, ім’я та по-батькові, а також ідентифікаційні коди і місце реєстрації осіб

; • шахрайство в Інтернеті за допомогою отримання банківських персональних даних користувачів

• збір та поширення конфіденційної інформації про абонентів оператором мобільного зв’язку – 1 випадок;

• злам персональної сторінки у Facebook

Висновок: Загалом в результаті моніторингу у червні 2019 року виявлено 13 порушень цифрових прав, а саме: 4 порушення цифрових прав загального характеру, з яких 2 стосуються доступу до Інтернету, 2 – порушення законодавчих обмежень щодо ведення передвиборної агітації, а також 9 порушень цифрових прав індивідуального характеру, з яких 7 порушень права на свободу вираження поглядів та 2 – права на приватне життя та захист даних. Крім того, виявлено 3 загрози для для свободи слова в Інтернеті в Україні.

Джерела інформації:

Права молодих жінок в Україні

Share