Єдиний Цифровий Ринок

Анастасія Юрчук, ФМ-201, КНЕУ

Презентація

Нині в Європі успішно реалізується стратегія Єдиного цифрового ринку – Digital Single Market Strategy.

Європейський союз у прямому сенсі оцифровує свою економіку, передбачаючи збільшення глобального впливу новітніх технологій та зростання прибутків від електронної комерції, обміну даних та послуг. Реалії глобального світу диктують саме такі умови модернізації економік та створення чітких правил нової інноваційної епохи.

  • Цифровий єдиний ринок (DSM) -ринок, на якому забезпечується вільний рух товарів, послуг та капіталу, де люди та підприємства можуть безперешкодно отримувати доступ та здійснювати діяльність в Інтернеті, за умов добросовісної конкуренції та високого рівня персонального захисту даних, незалежно від їх походження або місця проживання.
  • Європейська Комісія визначила завершення процесу встановлення Єдиного цифрового ринку як один із 10 політичних пріоритетів.

Стратегія DSM орієнтована на три напрями:

  • Доступ: кращий доступ для споживачів та підприємств до цифрових товарів та послуг по всій Європі;
  • Навколишнє середовище: створення належних умов та рівних умов для процвітання цифрових мереж та інноваційних послуг;
  • Економіка та суспільство: максимізація потенціалу зростання цифрової економіки.

Єдиний цифровий ринок спирається на європейські цінності  справедливої ​​і відкритої конкуренції, відкритого і безпечного Інтернету, який забезпечує вільний потік інформації. Особливої уваги приділено питанням захисту даних, конфіденційності та кібербезпеки, включаючи також питання управління Інтернетом.

Європейці прагнуть забезпечити ефективний розвиток різних секторів економіки, які використовують цифрові технології для інновацій, щоб вони залишались конкурентоспроможними на глобальному рівні.

Великий цифровий потенціал закладено в міжнародні угоди про торгівлю та асоціацію, що діють між ЄС та іншими країнами. Вони дозволяють заохочувати і полегшувати торгівлю даними, товарами та послугами, наприклад, розвиток телекомунікацій і електронної торгівлі, і зрештою – потоками даних.

Подібні угоди розглядаються європейцями як ключові елементи забезпечення співробітництва в цифровій політиці, зокрема, у питаннях розробки єдиних стандартів, сертифікації та маркування, що важливо для посилення безпеки пов’язаних між собою об’єктів у всьому світі. Ці стандарти необхідно вже впроваджувати і в Україні, тим більше, що вони окреслені в Угоді про асоціацію з ЄС.

В Європі триває процес законодавчих новацій – ми бачимо масштабний перегляд правил ринку телекомунікацій ЄС, який включає більш ефективний розподіл радіочастотного спектру та встановлення загальних критеріїв розподілу спектра на національному рівні; створення стимулів для інвестицій в високошвидкісний зв’язок; забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку; створення ефективної інституційної структури.

ЄС приділяє суттєву увагу зміцненню довіри і безпеки цифрових послуг та обробки персональних даних.

  • ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ МАКСИМАЛЬНИЙ РІСТ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ?

Має бути такий собі “вільний потік інформації в Європі” абсолютно в різних значущих напрямках. ЄС уніфікує та узгоджує стандарти у таких чутливих та суспільно значущих сферах як електронна охорона здоров’я, планування транспорту, енергетика ( йдеться про інтелектуальний облік).

У сучасній Європі створюється інклюзивне цифрове суспільство, в якому громадяни володіють необхідними навичками доступу до можливостей Інтернету, що підвищує їх шанси на оптимальне працевлаштування, освіту, ділову та соціальну активність.

  • ЯК УКРАЇНІ НЕ ВИПАСТИ З ГЛОБАЛЬНОГО ЦИФРОВОГО КОНТЕКСТУ?

Додаток XVII-3 до Розділу IV Угоди про асоціацію вже зобов’язує Україну здійснити імплементацію низки актів ЄС, що встановлюють спільні норми на ринку надання електронних комунікаційних послуг. Також Угода передбачає, що у цій всеосяжній сфері має бути прийнята дорожня карта змін – є надія, що вона буде представлена на розгляд парламенту вже найближчим часом.

Головне, що Україна має запровадити європейську концепцію регулювання ринку та впровадити її стандарти, а не придумувати щось цілком відмінне, що конфліктуватиме з постулатами ЄС. Визначені ці положення у ключових директивах ЄС. Українське суспільство зацікавлене інтегруватися в європейський цифровий простір, бо від цього, як бачимо, залежить розвиток економіки в цілому, практично усіх її секторів. Тож помилки та протиріччя, законодавчі казуси саме у цій царині нам можуть надто дорого коштувати – це і інвестиції, і нові робочі місця, і потенційні глобальні спільні проекти, і розвиток малого та середнього бізнесу, і втрата безцінного часу на «оцифровування» нашої економіки.

Серед окреслених Угодою про асоціацію актів Європейського Союзу у цій сфері засадничим є Рамкова Директива ЄС/2002/21 про спільні правові рамки у сфері електронних комунікаційних мереж та послуг, а також низка директив і регламентів. Жоден з українських законопроектів у цій сфері у повній мірі не відповідав нормам та стандартам ЄС. А це означає, що Україна перебуває ще досить далеко від «цифрового ринку» об’єднаної Європи.
Але сподіваємось, що Україна зробить рішучі кроки уперед для створення стабільного і налагодженого Українського цифрового ринку.

Академічне підприємництво в Україні: поняття та суб’єкти.
Share