В монографії розкрито сучасний стан та основні напрями державного регулювання фармацевтичної діяльності в Україні. Пропонуються практичні рекомендації удосконалення органів публічної діяльності у фармацевтичній сфері.
Розрахована на науковців, працівників органів публічної влади, аспірантів, студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів.
У підручнику викладено нормативний навчальний курс для студентів юридичних спеціальностей з урахуванням внесених змін господарського процесуального законодавства. Опануванню студентами навчальної дисципліни сприятиме раціональна та науково обґрунтована структура підручника. У змісті підручника органічно поєднується теорія і практика господарського судочинства.
Підручник буде корисним для використання як в навчальному процесі при підготовці студентів, так і для науковців та практичних працівників.
Continue reading ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС : ПІДРУЧНИК 2018 (text online+pdf)
Сагайдак Ю.В.,
к.ю.н., доцент каф. правового регулювання
економіки ЮІ ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»[1]
На прикладі історичного розвитку правового регулювання інституту легалізації суб’єктів підприємницької діяльності, показано давні традиції торгового права України та їх зв’язок і схожість із європейськими історико-правовими традиціями торгового права. Визначено необхідність подальшого відновлення історико-правових традицій торгового права України, що прискорить політичну та юридичну інтеграцію України в європейську спільноту.
Ключові слова: торгове право, комерційне право, господарське право, легалізація суб’єктів підприємницької діяльності, господарське право, економічні права людини, історія торгового права. Continue reading Історико-правові аспекти регулювання торгівельних відносин в Україні.
Електронна печатка – електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних.
Електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
(Неофіційний текст)
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 45, ст.400)
Цей Закон визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
Continue reading Закон України “Про електронні довірчі послуги”
Ольга Чала, КНЕУ
На сьогоднішній день можна з впевненістю сказати, що сучасні технології значно вплинули на спосіб застосування закону. Яскравим прикладом є використання комп’ютерів та цифрових правових ресурсів, таких як LexisNexis та Westlaw, які існують протягом десятиріч.
Для загального розуміння пропоную детальніше розглянути вище згаданий ресурс. LexisNexis – американська компанія, що важається найбільшою в світі онлайн-бібліотекою юридичної, архівної та ділової інформації. Була заснована у 1977 році. Компанія працює у сфері інформаційних послуг, а саме спеціалізується на наданні онлайн-доступу до багатогалузевих баз даних. Основні ресурси – база правової інформації Lexis.com і база новин і бізнес-інформації Nexis.com. Continue reading Штучний інтелект і віртуальна юридична практика: вплив сучасних технологій на правове поле
16 жовтня Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України підписав Наказ про створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку. Офіс розвитку МСП працюватиме як консультативно-дорадчий орган при Міністерстві, а згодом має стати державним органом, який надає підтримку підприємцям.
«Уряд визначив, що малий та середній бізнес є одним з наріжних каменів, які забезпечують економічне зростання України. Створення Офісу розвитку МСП – один з елементів урядової програми підтримки малого підприємця. Офіс відіграватиме ключову роль у підвищенні внутрішньої та міжнародної конкурентоспроможності українських МСП та фізичних осіб-підприємців. Ми очікуємо на перші відчутні результати роботи Офісу для МСП вже у 2019 році», – зазначив Степан Кубів.
Координувати роботу Офісу буде заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, який відповідає за формування та реалізацію державної політики в сфері розвитку підприємництва – Максим Нефьодов. Фінансову підтримку Офісу здійснює Європейський Союз в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business. Continue reading Мінекономрозвитку створило Офіс розвитку малого та середнього підприємництва (МСП)
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України
Проблеми, які потребують розв’язання
Віртуальні активи та віртуальні валюти є відносно новим явищем у зв’язку з чим на сьогодні є актуальним питання формування підходів щодо регулювання даної сфери.
У цій Концепції терміни вживаються у такому значенні:
віртуальна валюта – цифрове представлення вартості, яке не випущене чи гарантоване центральним банком або державним органом, не обов’язково прив’язане до законодавчо закріпленої валюти та не має юридичного статусу валюти чи грошей, але приймається фізичними або юридичними особами як засіб обміну, і яке може передаватися, зберігатися та торгуватися в електронному вигляді;
віртуальні активи – будь-які записи в рамках розподіленого реєстру записів у формі даних, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому; Continue reading Концепція державної політики у сфері віртуальних активів
Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднюють проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», який покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.
У 2016 році Україна розпочала процес підготовки до запровадження Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (BEPS), який передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. З 1 січня 2017 року приєдналася до Inclusive Framework on BEPS, програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS. Continue reading #BEPSinUA: План дій BEPS в Україні
Проект
Стратегія інноваційного розвитку України на період до 2030 року (PDF)
Аналіз поточного стану інноваційного розвитку
Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.
Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
За даними Євростату та Національного наукового фонду США, у 2016 році частка високо та середньовисокотехнологічного секторів у виробництві промислової продукції складала у Швейцарії відповідно 14,6% та 21,3%, Ізраїлі – 38% та 12,6%, Південній Кореї – 21% та 33,4%, Німеччині 3,7% та 28%, Чехії – 4,2% та 42%, Україні – 2,9% та 10,9%. При цьому у 2016 році ВВП на душу населення у цінах 2010 року в цих країнах становив: у Швейцарії 76 667,4 доларів США, Ізраїлі – 34 134,8, Південній Кореї – 26 152, Німеччині 46 747,2, Чехії –22 779,3, що від семи до двадцяти п’яти разів більше, ніж в Україні – 2 991,6 доларів США.
Стратегічну мету з формування в Україні високорозвинутої соціально орієнтованої економіки, що базується на знаннях та інноваціях, передбачено Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», схваленою Указом Президента України № 5 від 12.01.2015 р., планами дій з імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, зобов’язаннями України щодо досягнення національних Цілей сталого розвитку на період до 2030 р.
Конкурентна позиція України є нерівноважною, що відображено у низці світових рейтингів. Continue reading Стратегія інноваційного розвитку України на період до 2030 року
