Права громадян в умовах надзвичайного і воєнного стану

Володимир Псаревський, МЕ-101з, КНЕУ

Вступ

Станом на 25.03.2020 р. світом поширюється пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, в народі називають ще коронавірусом. І в більшості країн світу введений надзвичайний стан.

Якщо коротко про коронавірусну інфекцію COVID-19 – це потенційно важка гостра респіраторна інфекція, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2 . Являє собою небезпечне захворювання, яке може протікати як у формі гострої респіраторної вірусної інфекції легкого перебігу, так і у важкій формі, специфічні ускладнення якої можуть включати вірусну пневмонію, яка спричиняє гострий респіраторний дистрес-синдром або дихальну недостатність з ризиком смерті.

Проти хвороби поки відсутні будь-які специфічні противірусні засоби лікування або профілактики. У більшості випадків (приблизно в 80%) якесь специфічне лікування не потрібне, а одужання відбувається саме по собі. Важкі форми хвороби з більшою ймовірністю можуть розвинутися у літніх людей і у людей з певними захворюваннями, що включають астму, діабет і серцеві захворювання. У важких випадках застосовуються засоби для підтримки функцій життєво важливих органів. Тому бережіть себе та дотримуйтесь всіх правил гігієни, оскільки це може допомогти вам захиститися не лише від коронавіруса, а й від інших світових вірусів.

Отже, повертаючись до прав громадян в умовах надзвичайного і воєнного стану. У 10 областях України було впроваджено режим надзвичайної ситуації. І більшість громадян не знають своїх прав при введені надзвичайної ситуації, воєнного стану та надзвичайного стану. Тому в даній роботі можна знайти відповідь на будь-яке запитання, що стосується цієї теми.

Основна частина

Що таке надзвичайний стан та його поняття в Україні?

Надзвичайний стан — виняткова ситуація, коли під загрозою перебуває «життя нації». Надзвичайний стан повинен бути офіційно проголошений державою. Небезпеку «життя нації» можуть надавати іноземна військова окупація, соціальні заворушення, такі як бунти або інші види внутрішніх розбіжностей, що серйозно загрожують правопорядку в країні.

Відповідно до законодавства України надзвичайний стан визначається як: особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Умови введення надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях:

  • виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
  • здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
  • виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
  • спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
  • масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
  • необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

У період надзвичайного стану не можуть бути припинені чи обмежені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.

В умовах надзвичайного стану забороняються:

  • зміна Конституції України;
  • зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
  • зміна виборчих законів;
  • проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
  • проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
  • обмеження прав і повноважень народних депутатів України.

Пропозиції щодо введення НС президенту подає Рада національної безпеки і оборони України. При необхідності введення НС у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення пропозиції щодо введення НС президенту подає Кабінет Міністрів України.

НС в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення. При вимозі невідкладних заходів з порятунку населення або недопущення загибелі людей, НС може бути введено без попередження. НС в Україні може бути введено на термін не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану. З пропозицією про скасування надзвичайного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада України. Пропозиції щодо скасування надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, введеного у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення, президенту подає Кабінет Міністрів України.

Останній раз на території України надзвичайний стан вводився в Автономній Республіці Крим (Указ Президента України «Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим» від 03.12.2005 р., № 1692, затверджений Законом України від 06.12.2005 р., № 3182-IV). Причина — захворювання птиці високопатогенним грипом, що створило загрозу життю і здоров’ю населення.

Що таке воєнний стан та його поняття в Україні?

Воєнний стан  — це особливий правовий режим, що вводиться в країні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності. Воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. За виняткових обставин воєнний стан застосовують для відновлення порядку в країні та збереження цивільної форми врядування, або для об’єднання людей у випадку військового вторгнення іншою країною.

В Україні воєнний стан може бути запроваджений на всій її території або в окремих її місцевостях. Запровадження відбувається у кілька етапів:

  1. Рада національної безпеки і оборони України подає пропозицію про запровадження воєнного стану Президенту.
  2. Президент видає указ про введення воєнного стану.
  3. Верховна Рада збирається на засідання щодо затвердження указу Президента.
  4. Після затвердження указ підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

Також в період режиму воєнного стану повноваження президента не можуть бути припинені. У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження парламенту, Кабміну, уповноваженого президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контрозвідників і слідчих. Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в указі Президента України про введення воєнного стану.

Запровадження пропонується РНБО, погоджується Президентом, і затверджується рішенням Верховної Ради України. Останній раз на території України воєнний стан був оглошений 26 листопада 2018 року, після агресії РФ у Керченській протоці в Україні прийнято рішення щодо запровадження воєнного стану у 10 областях з 26 листопада 2018 року на 30 днів

Які можуть бути обмеження при введенні воєнного стану в Україні?

В цілому визначено такі заборони та обмеження:

  1. посилена охорона об’єктів;
  2. трудова повинність для працездатних для виконання робіт з ліквідації суспільно корисних робіт;
  3. підприємства будь-якої форми власності можуть використовуватися для потреб оборони;
  4. примусово можуть відчужуватися приватне чи комунальне майно;
  5. комендантська година;
  6. особливий режим в’їзду і виїзду, обмежуватися пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
  7. обмеження руху автомобілів;
  8. перевірка документів, в разі необхідності – огляд речей, машин, вантажів, службових приміщень та житла;
  9. заборона на проведення мирних зборів, мітингів, демонстрацій, інших масових заходів;
  10. може підніматися питання про заборону політсил і партій, громадських об’єднань, якщо їх діяльність спрямована на “ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом”;
  11. заборона або обмеження на вибір місцезнаходження або проживання;
  12. регулювання роботи поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоогранізацій, ЗМІ, закладів культури тощо. Вони можуть використовуватися військовими для проведення роз’яснювальної роботи серед населення;
  13. заборона на передачу інформації через комп’ютерну мережу;
  14. заборона на торгівлю зброєю, хімічними або сильнодіючими речовинами, алкоголем;
  15. особливий режим в сфері виробництва і продажу медзасобів із наркотичними засобами в складі;
  16. заборона на зміну місця проживання військовозобов’язаних без дозволу військового комісара або підрозділу СБУ, розвідки;
  17. повинність для громадян і юридичних осіб поселяти у себе військових;
  18. може проводитися евакуація населення;
  19. можуть вводитися норми щодо забезпечення населення продовольством;
  20. можуть усуватися з посад керівники підприємств, організацій через невиконання норм закону про воєнний стан.

Які мають права громадяни в разі запровадження режиму надзвичайного або воєнного стану?

  •  ст. 24 (рівність конституційних прав і свобод; рівність громадян перед законом; заборона дискримінації);
  •  ст. 25 (заборона позбавлення громадянства України, вигнання за межі України, видача іншій державі; право на зміну громадянства; гарантія піклування та захисту громадянам, які перебувають за межами України);
  •  ст. 27 (невід’ємне право на життя; заборона свавільного позбавлення життя; право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань);
  •  ст. 28 (право на повагу до гідності; заборона катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; заборона медичних, наукових, інших дослідів над людиною без її вільної згоди);
  •  ст. 29 (право на свободу та особисту недоторканність; заборона арешту або тримання під вартою без вмотивованого рішення суду; негайне звільнення затриманої особи, якщо протягом 72 годин з моменту її затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою; право затриманого на роз’яснення своїх прав та на захист себе особисто або за допомогою захисника; право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання; заборона неповідомлення родичів заарештованого чи затриманого про арешт або затримання такої особи);
  •  ст. 40 (право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів з індивідуальними чи колективними письмовими зверненнями або особисто);
  •  ст. 47 (право на житло; право на надання житла громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатно або за доступну для них плату; заборона примусового позбавлення житла інакше як на підставі закону за рішенням суду);
  •  ст. 51 (право на укладення шлюбу; рівні права і обов’язки кожного із подружжя у шлюбі та сім’ї);
  •  ст. 52 (рівні права дітей незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним; заборона насильства над дитиною та її експлуатації);
  •  ст. 55 (захист прав і свобод людини і громадянина судом; право на звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; право на звернення із конституційною скаргою до Конституційного Суду України;  право на звернення за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ чи до органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна);
  •  ст. 56 (право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень);
  •  ст. 57 (право знати свої права і обов’язки; нечинність законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права і обов’язки громадян, які не були доведені до відома населення);
  •  ст. 59 (право на професійну правничу допомогу; право на безоплатну професійну правничу допомогу у випадках, передбачених законом; свобода у виборі захисника своїх прав);
  •  ст. 61 (заборона двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; індивідуальний характер юридичної відповідальності);
  •  ст. 62 (заборона вважати особу винуватою у вчиненні злочину і піддавати її кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; відшкодування особі матеріальної і моральної шкоди, завданої безпідставним засудженням у разі скасування вироку суду як неправосудного);
  •  ст. 63 (право на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного).

Що таке надзвичайна ситуація та його поняття в Україні?

Причиною написання про надзвичайну ситуацію стало те, що більшість людей не знають різницю між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом.

Надзвичайна ситуація — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також велике зараження людей і тварин. Українське законодавство визначає: обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Останній раз на території України надзвичайна ситуація була запроваджена 25.03.2020 р. на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Причина – розповсюдження пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Різниця між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом і які права громадян обмежує надзвичайна ситуація?

Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою. Але, не варто співвідносити надзвичайну ситуацію із надзвичайним станом. Оскільки, відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан є особливим правовим режимом, що обмежує певні конституційні права людей та надає додаткові повноваження органам державної влади. Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей. Але встановлює певні обов’язки для громадян, зокрема:

– дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

– до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

– дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.

Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:

– запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

– зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції;

– встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

Висновки

Отже, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану. Також у ході мого дослідження цієї теми, було виявлено більше відмінних рис між надзвичайним та воєнним станом, ніж спільних. Оскільки надзвичайний стан може бути введений у разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. А воєнний стан характеризується більше нападом іншою країною на цілісні території держави.

Coronavirus and the State of Emergency: Restrictions and Safeguards for Citizens Rights in the Special Period

Share

Leave a Reply

Your email address will not be published.