Пугач Аліна, ЕМП-501, КНЕУ
Огляд статті
Joe Green, Thomson Reuters Practical Law, Legaltech News
Темою даної статті на правову тематику є ознайомлення з найпоширенішими правовими помилками, з якими стикаються засновники нового бізнесу, та які призводять до краху новостворених підприємств. Дана стаття є актуальною, адже детальний огляд помилок попередників може застерегти нові старт-апи від негативних наслідків для їх бізнесу – вчитися можна на своїх помилках, але краще вчитися на помилках інших.
Шлях до успіху новоствореного старт-апу можливий лише за умови виявлення його помилок на ранніх етапах та швидкій реакції на них. Не дарма мантра Силіконової долини – «Рання невдача, часта невдача» – яка є обов’язковою складовою процесу інноваційного розвитку.
Проте, правові помилки мають інший характер дії, і їх допущення у бізнесі може призвести до неминучих наслідків. Саме тому, автор вважає, що, якщо є можливість уникнути правових помилок, то неохідно використати її.
Помилка 1. Відтягування пошуку досвідченого правового консультанта.
Лише певна кількість правових помилок може змусити стартапера звернутися до правового консультанта. Основною передумовою цього є те, що засновники є ризиковими і бажають з’економити гроші. Але такий ризик не є виправданим, адже кошти, які власник бізнесу потребуватиме у майбутньому на виправлення помилок є значно більші, ніж вартість поради кваліфікованого експерта. Пріоритетом обрання правового консультанта є досвід роботи саме з новоствореними підприємствами, а не загальна кількість років юридичної практики.
Помилка 2. Ускладнення правових механізмів.
Юристи констатують той факт, що засновники дотримуючись ідеї постійної економії на усьом, дуже часто ставлять важкодосяжні цілі – оптимізація діяльності підприємства, персоналу, роботи з фінансовими документами, вибудовуючи різні сценарії для кожного з процесів. При цьому, малодосвідчені стартапери усими силами намагаються упростити процес правових угод, нехтуючи порадами своїх юристів, і тим самим ускладнюючи правові процеси.
Помилка 3. Уникнення конструктивних переговорів з співзасновниками.
Дуже часто співзасновники відкладають обговорення фундаментальних питань, серед яких: розподіл акціонерного капіталу, яка роль кожного із учасників, і які очікування вони мають один від одного. Відтягування обговорення даних питань призводить до поступового накопичення негативних емоцій по відношенню до своїх партнерів, яке, у кінцевому варіанті призводить до неможливості працювати разом, і, як результат, розподілу бізнесу і прав власності.
Помилка 4. Розірвання взаємовідносин з попередніми роботодавцями.
Засновники часто розпочинають працювати над концепцією майбутнього бізнесу, працюючи на іншу компанію. Цей роботодавець може нести відповідальність за старт-ап в залежності від правових угод. Крім того, це може суперечити політиці компанії у зв’язку з забороною додаткових видів роботи та матеріальних доходів. Так як стартапери на початкових етапах свого бізнесу не мають достатньо коштів на судові процеси з попередніми роботодавцями, кожен власник майбутнього бізнесу повинен усвідомлювати свої забов’язання перед наймаючою його стороною і владнати усі конфліктні питання до заснування власного підприємства.
Помилка 5. Порушення законів зайнятості.
Стартапери вірять у міфи щодо можливості уникнення певних матеріальних забов’язань перед найманими робітниками, що призводить до погіршення відносин з органами влади, профспілками з питань захисту робітників тощо. Це має негативний вплив на залучення потенційних інвесторів та імідж компанії у цілому. Крім того, нехтування законами є передумовою затяжних судових процесів та штрафів колосальних розмірів.
Таким чином, ознайомившись з оглядом статті Joe Greenмайбутні власники старт-апів мають можливість попередити неминучі наслідки для свого бізнесу: затяжні судові процеси, штрафи великих розмірів, розподіл власності та матеріальні витрати на регулювання правових питань. Головне – зробити правильні висновки, проаналізувавши найчастіші помилки кожного, хто розпочинає власну справу.
