Правовий аналіз ситуації (Задача 2 до семінару 9.)

Первинні документи фізичної особи підприємця

Вимоги законодавства.

Ст. 44 Податкового кодексу України. «Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності».

П. 44.1 ст. 44 ПКУ. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином загальні положення ст. 44 ПКУ зобов’язують платника податків (у тому числі і ФОПа) вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

П. 44.3. ст. 44 ПКУ також передбачено обов’язок платника податку забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1. ст. 44 ПКУ протягом не менш як 1095 днів.

Таким чином, виходячи із загальних положень податкового законодавства, ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат на підставі первинних документів, забезпечуючи зберігання документів протягом не менш як 1095 днів.

(Первинний документ – документ,  який  містить  відомості  про господарську  операцію і який відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Державна фіскальна служба України, у контексті необхідності зберігання первинних документів платниками податків, застосовує ст. 121 ПКУ. Положеннями вказаної статті за порушення приписів ст. 44 ПКУ у частині зберігання первинних документів протягом не менш як 1095 днів, до на правопорушника може бути накладений штраф у розмірі від 510 грн. до 1020 грн.

Вимоги спеціального законодавства.

Разом з тим, по відношенню до ФОПів необхідно також враховувати положення спеціального законодавства, зокрема, вимоги Розділу XIV ПКУ «Спеціальні податкові режими» і вимоги глави 1 вказаного розділу «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності».

Так, в п. 291.2. ст. 291 ПКУ зазначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 Розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Так, в п. 296.1.1. ст. 296 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

Виходячи із змісту положень ст. 296 ПКУ ФОП-єдинники не зобов’язані підтверджувати факт отримання доходів додатковими первинними документами. Їм достатньо виконати вимогу п. 296.1 ПКУ – відобразити інформацію про суму отриманого доходу у Книзі обліку доходів (доходів та витрат).

Таким чином, ФОП, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку повинен вести книгу обліку доходів і жоден нормативний акт не передбачає обов’язку позивача вести будь-який інший облік своєї діяльності або обов’язок зберігати документи, що підтверджують суми одержаних грошових коштів. Фізична особа-підприємець, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування та веде облік у книзі обліку доходів, не повинна додатково вести та зберігати первинні документи, які зазначені відповідачем у акті перевірки (див. рішення суду).

Share