Про три окремі проблеми умов проживання студентів в гуртожитках під час карантину

Про три окремі проблеми умов проживання студентів в гуртожитках під час карантину

Роман Грищук, народний депутат України від фракції Політичної партії «Слуга Народу», член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій (За підсумками зустрічі в МОН від 10.09.2020 щодо умов проживання студентів в гуртожитках під час карантину):

1. Немає чіткого зрозумілого алгоритму дій для університетів.

2. Немає алгоритму для студентів. Кілька разів звучало від представників університетів, що лікарів немає, бо немає студентських лікарень і ставки медика в універі.

3. Де брати фінансування на додаткові заходи.

Почнемо зі студентів.

Студенти – такі ж самі громадяни України, свідомі й дорослі. Університет не може їх до чогось змусити. І МОН не може. А от провести інформаційну роботу університети можуть. Студенти щонайменше 4 роки житимуть в Києві. Тому декларації з сімейними лікарями зручніше підписати в Києві. Це неправда, що немає сімейників. Студенти НАУ і КПІ, наприклад, спеціально для вас зайшов на сайт helsi.me – на Комарова 3 і Солом’янській 17 є лікарі, оберіть свого і підпишіть декларацію.

Для чого підписувати декларацію?

Для того, щоб тести на ковід і лікування в разі чого були безкоштовними. Вам не треба робити тести на прохання коменданта гуртожитку, тільки за направленням лікаря.

Що робити університетам?

Найперше – антисептики, маски, контейнери для використаних масок, контроль температури. Так, на це поки що гроші треба виділити з бюджету університету. Можна взяти приклад з НАУ, вони змогли домовитися з Китаєм про гуманітарну допомогу. На наступний рік у нас з МОН задача добитися виділення окремої статті видатків для забезпечення безпеки в закладах освіти. Я до прем’єра і щодо фінансування з ковідного фонду на цей рік звертався, але поки кабмін нічого хорошого не відповідає.

Багато питань було про ізолятори в гуртожитках. МОЗ дає однозначну відповідь, що в рекомендаціях санітарного лікаря не йде мова про ізолятори для проживання хворих студентів чи студентів, що чекають на результати тестування. Ізолятор – це кімната, де знаходиться студент сам, після того, як у нього виявили температуру, до консультації лікаря.

Тобто алгоритм роботи з потенційно хворими наступний – на вході в гуртожиток чи корпус вимірюється температура. Якщо вона підвищена, студент ізолюється тут на місці, телефонує сімейному лікарю для отримання консультації. Далі всі діють відповідно до рекомендацій лікаря. Лікар може сказати, що немає причин переживати, а може направити на госпіталізацію чи тестування. Університети – не лікарні, вони студентів не госпіталізують.

Одне з проблемних питань – це обсерватори. Якщо студент не підлягає госпіталізації, але має пройти тест, і лікар вирішує відправити його на обсервацію, то…

У Києві є лише обсерватори для тих, хто приїздить з інших країн. Над вирішенням цього питання будемо спільно думати з містом, МОН і університетами. Поки що Держпродспоживслужба запевняє, що студентів є куди розміщувати в лікарнях, потреби закривати на обсервацію гуртожитки повністю чи частково в жодному університеті нема, крім спалаху в 12 гуртожитку КПІ. Далі будемо працювати над вирішенням питання.

Університети мають автономію, тобто кожен університет з врахуванням своїх особливостей може розписати сценарії дій для студентів, викладачів, деканів, гуртожитків. Але я все-таки думаю, що МОН варто такі рекомендовані сценарії прописати, щоб не було перегинів, як з непоселенням в КПІ.

Про Держпродспоживслужбу. Я думаю, на зустрічі всі дійшли згоди, що каральних органів достатньо і без Держпродспоживслужби. Зараз максимальна задача – допомогти всім випрацювати план дій. Не покарати! Не шукати, кого оштрафувати.

Наостанок.

Ми не вбережемо всіх студентів від хвороби. Вони ходять у магазини, їздять у маршрутках. Але грамотними, організованими чіткими і спланованими діями ми можемо мінімізувати небезпеку для них.

Всім здоров’я.

Share

Leave a Reply

Your email address will not be published.