Categories
Студентські наукові студії/Student scientific studies

РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА, ЯКУ РФ СТВОРЮЄ ДЛЯ УКРАЇНИ І СВІТУ

Карунська А.О.

«Правознавство», 2 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний
Університет імені Вадима Гетьмана»

Вступ

Вплив війн на навколишнє середовище завжди несприятливий, незалежно від того, чи спричинений він прямими військовими діями чи стратегічною протидією.

Вже понад пів року триває повномасштабна війна, розпочата рф – і весь цей час існує серйозна радіаційна загроза не тільки населенню України, але й усьому цивілізованому світові.

«Новий Чорнобиль» або ж «Нова Фукусіма» – саме так експерти з атомної енергетики називають можливі наслідки вибухів на Запорізькій атомній електростанції, проте кожен з них зазначає – те, що відбувалося під час захоплення Запорізької АЕС, могло мати значно трагічніші наслідки.

Неодноразово фіксувалися факти обстрілу території атомної електростанції, що повністю конфронтує з головними засадами безпеки МАГАТЕ.

Безрозсудні дії окупантів створюють масштабну загрозу, яка може не лише забрати людські життя, а й спричинити забруднення великих площ сільськогосподарських територій, що однозначно завдасть удару продовольчій безпеці та може спричинити голод у світі.

Ведення бойових дій у районі будь-якої з АЕС, втрата контролю з боку МАГАТЕ над ядерними реакторами та сховищами відпрацьованого палива – це ситуація, яка може призвести до катастрофи світового масштабу.

Мета дослідження

Метою є дослідження та аналіз ситуації, яка склалася на самих об’єктах ядерної інфраструктури та прилеглих до них територіях з початку повномасштабної війни.

Варто зазначити те, що повномасштабна війна почалася не так давно, тому наразі публікацій та джерел обмаль, проте, позитивною тенденцією є те, що ця проблема починає активно досліджуватися як національними, так і іноземними експертами.

Необхідно зазначити вагомий внесок Київської школи економіки (KSE), що спільно з Офісом Президента, Міністерством економіки України реалізовують проєкт «Росія заплатить» [3] та громадської організації Центр екологічних ініціатив «Екодія» [1].

Методи дослідження

У даній роботі будуть застосовані методи аналізу, синтезу, дедукції, моделювання та безпосереднього спостереження, що дозволять здійснити комплексне вивчення досліджуваної тематики.

Огляд фахової літератури

Основним джерелом отримання статистичних даних є офіційний портал Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, а саме дайджести ключових наслідків російської агресії для українського довкілля. Також, до уваги приймається Статут Міжнародного агентства по атомній енергетиці, яке передбачає, що Агентство має на меті використання атомної енергії для підтримання миру та добробуту в усьому світі.

На розгляд бралася стаття американського видання Undark, яке опублікувало експертний матеріал про роботу природоохоронців України під час війни. У статті також розглядалося питання роботи над моніторингом стану довкілля у воєнний час та документування вчинених російськими військами екологічних злочинів та притягнення країни-агресора до відповідальності.

Результати дослідження. Розпочати потрібно з фактів, тож передусім варто зазначити, що «24 лютого 2022 року під час вторгнення російські війська захопили Чорнобильську атомну електростанцію та інші атомні об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження.

У руках жахливого агресора ця значна кількість плутонію-239 може перетворитися на брудну бомбу, яка перетворить тисячі гектарів на мертву без життя пустелю. Якщо артилерійські чи ракетні удари окупантів зруйнують сховище ядерних відходів, радіоактивний пил може покрити території України, Білорусі та ЄС…

Уранці 4 березня російські танки увійшли на територію найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції і відкрили артилерійський вогонь по енергоблоку №1 та адміністративним будівлям. На щастя, критичні системи безпеки енергоблоку №1 не постраждали і викидів радіоактивних матеріалів не відбулося.

Але наразі Запорізька АЕС перебуває під контролем російських збройних сил, 5 з 6 енергоблоків були виведені з роботи та припинили виробляти електроенергію»[4]. Чим же це є небезпечним для України та світової спільноти?

В результаті ядерного вибуху надпотужний потік радіації безповоротно впливає на велику територію у радіусі до декількох десятків кілометрів від епіцентру вибуху. До цього ж, потік нейтронів спричиняє появу вторинної радіоактивності в опромінених речовинах, через що пил, величезна кількість тон якого піднімається вибухом у верхні шари атмосфери, стає радіоактивним.

Крім того, серед ізотопів різних елементів знаходяться елементи, які мають великий період напіврозпаду, які зберігають радіоактивність роками, що завдає невідворотних наслідків природному фонду країн.

Для попередження та запобігання небезпеки радіоактивного забруднення планети утворена ціла низка міжнародних угод, які оновлюються і вдосконалюються на постійній основі. Також варто зауважити, що будь-яке ведення бойових дій поблизу АЕС є не тільки неприпустимим з певними моральними засадами, а й неможливим відповідно до міжнародного законодавства.

Наприклад, це суперечить принципам «Доповіді Флауера» (Flowers report), документу, складеному в 1976 році і також відомому як «Ядерна енергетика та навколишнє середовище» (Nuclear power and the Environment) [5]. До того ж, існує спеціальна міжнародна організація по контролю за використанням атомної енергії − МАГАТЕ, основним завданням якої є проведення незалежних експертиз ядерних проектів і ведення безперервного спостереження за виконанням погоджених норм експлуатації ядерних установок, які використовуються в мирних цілях.

Але, країна-агресор не дотримується жодних з усталених норм міжнародного законодавства, наражаючи на небезпеку довкілля України та країн Європи.

У Зоні відчуження та на об’єктах Чорнобильської АЕС продовжується робота з ліквідації наслідків окупації російськими військами до сьогоднішнього дня, адже у перші дні окупації дози гамма-випромінювання перевищували показник норми у десятки разів. Ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишатися загрозливою для світової радіаційної безпеки. 1

жовтня присутні на Запорізькій АЕС експерти МАГАТЕ повідомили про те, що чули кілька нових вибухів навколо станції [2]. Усе вищеперераховане дає змогу зробити логічний висновок, що присутність російських військових, тотальне ігнорування міжнародних угод – з кожним днем все більше посилює ризики та загрози у сфері ядерної безпеки, й відповідно, безпеки навколишнього середовища.

Під час війни утворюється величезна кількість небезпечних матеріалів, екологічно безпечна утилізація яких є складним, тривалим і дорогим завданням, що безперечно завдає незворотної шкоди навколишньому середовищу.

Що вже можна казати про радіоактивний пил, який міститься у повітрі, тому що навіть при невеликому середньому рівні його радіоактивності, який близький до фонового, мікроскопічні частинки осідають у внутрішніх органах людини, тим самим, піддаючи навколишню тканину локальному опроміненню, що викликає розвиток ракових клітин.

Висновок

Війна має катастрофічний вплив як для країни на чиїй території ведуться бойові дії, так і для світу загалом.

Військове вторгнення росії в Україну призвело до жахливих наслідків для екології, проте, однією з найбільших загроз досі залишається проблема саме радіаційної небезпеки, адже Запорізька АЕС до цих пір підконтрольна російським військам, а українські фахівці не можуть повноцінно виконувати свої функції відповідно до міжнародних угод.

Багаточисленні злочини проти довкілля у довгостроковій перспективі вплинуть на збільшення смертності та появі більшої кількості важких хвороб, адже люди гинуть не лише від видимих проявів війни, а й від забруднення навколишнього середовища.

Проте, вихід є – ми повинні посприяти тому, щоб уряди не заплющували очі на ситуацію в Запорізькій АЕС, а писати відкриті листи, використовувати соціальні мережі задля більшого розголосу та поширення даної проблеми, а також закликати країни встановити мораторій на ведення будь-яких воєнних дій у районах атомних електростанцій.

Список використаної літератури:

  1. Випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинені російською агресією [Інтерактивна мапа]. Екодія. URL: https://ecoaction.org.ua/warmap.html (дата звернення: 09.10.2022).
  2. Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 29 вересня – 5 жовтня 2022 року. URL: https://mepr.gov.ua/news/39975.html (дата звернення: 09.10.2022).
  3. Загальні втрати економіки, понесені в ході війни [Інтерактивна мапа]. Київська школа економіки. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zadokumentovanih-zbitkiv-infrastrukturi-stanovit-mayzhe-92-mlrd/ (дата звернення: 09.10.2022)
  4. Інформація про наслідки для довкілля від російської агресії в Україні 24 лютого – 9 березня 2022 року. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. URL: https://mepr.gov.ua/news/39028.html (дата звернення: 09.10.2022).
  5. Овчинніков О. Атомні електростанції під час війни. Недопустима небезпека. Еко.Район. 2022. URL: https://eco.rayon.in.ua/topics/498209-atomni-elektrostantsii-pid-chas-viyni-nedopustima-nebezpeka (дата звернення: 09.10.2022).

НАСЛІДКИ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ: ЕКОЛОГІЧНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Share

Leave a Reply