Філософсько-правові роздуми про корупцію в Україні, правовий нігілізм та лібертаріанство.

Юлія Сагайдак,  к.ю.н.

          Науково-практичний коментар Закону України “Про запобігання корупції”, написаний відомим правником та членом ГО “Союз юристів України” Віктором Ковальським  навів автора на роздуми про природу корупції в нашій країні. Відомо, що для України це явище є серйозною і системною проблемою. Ніхто не буде сперечатися стосовно негативного впливу корупції на розвиток суспільства і держави. Проте, коріння цього явища глибше і проблема є більш багатогранною. Однією із причин виникнення корупції в українській державі є те, що закони часто не відповідають реаліям, або ж вимоги цих законів ідуть в розріз із психо-фізіологічною природою людини. А, злочин, як відомо, виникає там, де є протиріччя між тим, що треба робити і тим, що людина може робити. Тобто конфлікт реальних можливостей із очікуваннями (вимогами, законами).

       І тут треба “подякувати” отому законодавчому ксероксу, який в нашій державі “друкує” закони, які мають ознаки лише позитивного права, але ж не відповідають природнім потребам або можливостям людини, встановлюючи планку хворого перфекціонізму та правової необ’єктивності.

    В свій час, в період першої української революції (2004) автором була написана стаття про правовий нігілізм і чому він так притаманний українському суспільству. Становлення України як правової держави є давно предметом суперечок українських вчених. Одні виходять з того, що проголосивши себе суверенною та незалежною, наша держава автоматично набула статусу правової, інші ж схиляються до думки, що утвердження принципів права в нашій державі є процес більш віддалений. З теорії права, відомо, що важливим принципом правової держави є реалізація принципу верховенства права. Проте на практиці цей принцип дуже часто ігнорується, як ігноруються і самі природні права людини, які не залежать від держави чи прийнятих в державі норм.

    Звертаючись до термінології, нагадаємо, що нігілізм (лат. nigil означає – ніщо, нікого) загалом виражає негативне ставлення суб’єкта (групи, класу) до будь-якого явища, певних цінностей, норм, поглядів, предмета. У випадку правового нігілізму, предметом є правовий режим, закони та підзаконні акти і, відповідно, правопорядок в державі. Правовий нігілізм, в першу чергу, з’являється там, де право набуває суто формального значення, де діє, так зване, позитивне право, що звужує і обмежує природні права людини і громадянина. В результаті це призводить до неефективності механізму приведення в дію законів, що приймаються, до небажання суспільством виконувати ці формальні норми, до внутрішнього, а потім і зовнішнього бунту людини і протиставлення її природи державі. Саме в такий спосіб правовий нігілізм призводить до знецінення законів, права та може призвести до тих самих проявів корупції, як акту непокори і нехтування існуючий системі необ’єктивного правопорядку.

    Подумайте самі, чи не буде цвісти буйним цвітом правовий нігілізм в державі, де хірург вищої категорії має ставку 5100 грн, а міністр охорони здоров’я отримує в 60 разів більше? Чи не будуть виникати революційні настрої в тій державі, де міністерка освіти скаржиться, що не зможе підняти дитину на 36 000 грн, тоді коли мама – одиначка отримує допомогу на дитину в розмірі 600 грн? Чи не буде виникати когнітивний дисонанс у професора, який за англомовний курс отримує надбавку у 500 грн? І цей список проявів соціально-правової несправедливості можна продовжувати без кінця. Звичайно, все це призводить до знецінювання законів і права в цілому, негативного ставлення до держави, її інститутів тощо.

       І тут на думку приходять ідеї антиетатизму, течії, що зародилася ще у часи давньої Греції (Антифон Афінський), а набула активного розвитку у Франції, в епоху Просвітництва. 
Сьогодні антиетатизм є частиною Лібертаріанської філософії (Генрі Джордж, П’єр Прудон, Наом Хомський), яка полягає в тому, що незалежно від держави, у людини є природня свобода, природні права і потреби. І якщо держава нехтує біологію людини, її природою, фізіологічними та психологічними особливостями, приймаючи заформалізовані закони із не виконуваними вимогами, наступає правовий нігілізм, а за ним і корупція. В більш ускладненому варіанті це може призвести до серйозних соціально-політичних протестів, системних криз, і, навіть, революцій, що ми і маємо в найновітнішій історії України. І, зважаючи на те, що український політикум далекий від ідей лібертаріанства, а живе ще заскорузлими стереотипами і страхами, ми не є убезпечені від наступної революційної хвилі громадянського гніву.

Проблеми сучасного праворозуміння

Share

One thought on “Філософсько-правові роздуми про корупцію в Україні, правовий нігілізм та лібертаріанство.”

  1. Давно не читав таких глибоких роздумів щодо сутності природи права , його співвідношенням з законом, з природними витоками пава ( соціальним натуралізмом, як зазначає О.М. Костенко, один з небагатьох вчених, які опікуються відновленням вітчизняної школи природно-правової концепції права) . Закон стане правовим лише тоді, коли в його основу будуть закладені ідеї рівності, свободи , справедливості. Тільки тоді буде подоланий юридичний позитивізм і нігілізм на рівні суспільної та індивідуальрої свідомості.

Leave a Reply

Your email address will not be published.