#FAQ/TOB: Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

 Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена, зокрема, двома статтями нижченаведених нормативних актів:

  • ст. 265 Кодексу Законів про Працю України «Відповідальність за порушення законодавства про працю»
  • ст. 41 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення «Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці»

Особи, які притягаються до відповідальності.

Відповідно до ст. 265 КЗпПУ до відповідальності притягаються юридичні особи та фізичні особи – підприємці.

Відповідно до ст. 41 КУпАП до відповідальності притягаються посадові особи підприємства і фізичні особи-підприємці.

Таким чином, фізичні особи – підприємці притягуються до відповідальності і за ст. 265 КЗпПУ, і за ст. 41 КУпАП. Стосовно юридичних осіб, то відповідно до положень ст. 265 КЗпПУ до відповідальності притягаються юридичні особи, в той час, як відповідно до ст. 41 КУпАП до відповідальності притягаються посадові особи підприємства.

Штрафи, які накладаються на підставі ст. 265 КЗпПУ є фінансово-господарськими санкціями. Штрафи, які накладаються на підставі ст. 41 КУпАП є адміністративними санкціями. Звідси виникає і різний суб’єктивний склад осіб, які притягаються до відповідальності. Так, суб’єктом адміністративних санкцій завжди буде фізична особа.

Розмір штрафів.

Ст. 265 КЗпПУ- тридцятикратний розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Ст. 41 КУпАП – від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Текст статей:

Ст. 265 КЗпПУ – «…Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;…»

Ст. 41 КУпАП – «…Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства –

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…»

Порядок накладення штрафів

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Текст Порядку:

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі – уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

3. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі – справа).

4. Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

5. У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

6. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

7. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

8. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий – надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

9. Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

10. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

11. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення”);

у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад з регіональними центрами зайнятості визначається Мінсоцполітики.

12. Держпраці та її територіальні органи, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад ведуть облік справ, прийнятих за результатами їх розгляду рішень та відомостей про сплачені у добровільному порядку штрафи.

Share